- •1. Система юриспруденції. Розвиток традиційних юридичних наук. Нові сфери юриспруденції.
- •2. Об’єкт, предмет та мета юриспруденції. Правознавство та державознавство.
- •3. Зміст методології юриспруденції: концептуальні ідеї, методологічні принципи, підходи та методи.
- •4. Теорія держави і права як загальнотеоретична юриспруденція. Функції загальнотеоретичної юриспруденції.
- •5. Мононорми та походження права. Конфліктне призначення права.
- •6. Первісне і похідне походження держави. Неолітична революція та походження держави.
- •7. Співвідношення держави і права. Етатистська і правова держава.
- •8. Догматичний (формально-логічний) метод у юридичній теорії та практиці.
- •9. Герменевтичний підхід у юриспруденції. Мистецтво інтерпретації та розуміння у правовій сфері.
- •10. Юридична антропологія та її призначення. Право в людині – людина у праві.
- •11. Право в системі соціального регулювання. Нормативне, ненормативне та індивідуальне регулювання.
- •13. Правові системи. Національні, інтегративні та міжнародні правові системи.
- •14.Законодавче (статутне) право.
- •15 .Прецедентне право. Прецедент в англійскому і американському праві.
- •16. Релігійні правові системи. Канонічне право в Україні.
- •1 Характерні особливості канонічного права
- •17. Компаративістика, її роль у вивченні правової реальності.
- •18.Філософія права як сфера юриспруденції. Галузі філософії права.
- •19.Соціологія права. Правова соціалізація. Суспільна думка про право.
- •20.Діалог правових культур. Правова акультурація и декультурація. Рецепція права.
- •21. Правова аксіология. Право и цінності.
- •22.Службова (інструментальна) цінність права. Цінності права.
- •23.Соціальна и особистісна цінність права. Правовіе ценності.
- •24. Предмет и метод правового регулювання . Складові метода правового регулювання.
- •25 Правовий режим: поняття і види. Галузеві та спеціальні правові режими.
- •29. Поняття та ознаки правових відносин. Юридична форма і соціальний зміст правовідносин.
- •30. Поняття і види юридичних фактів. Юридичні факти-стани. Фактичний склад.
- •32. Суб’єкт права та правосуб’єктність: правоздатність, дієздатність, деліктоздатність.
- •34. Правосвідомість і правова культура особистості. Правова активність особистості.
- •35. Поняття та класифікація принципів права. Загально-правові та галузеві принципи.
- •36. Правові аксіоми, правові презумпції, правові фікції.
- •37.Юридична концепція прав людини. Правовий статус особистості.
- •38.Три покоління прав людини. Індивидуальні и колективні права. Проблема становлення четвертого покоління прав людини.
- •39.Субєктивні права и юридичні обовязки: поняття и структура.
- •40.Захист прав, свобод и законних інтересів особистості.
- •41 Загальносоціальні та спеціальні функції права. Регулятивна і координуюча функції права.
- •42.Правове виховання і його форми. Правова інформованість. Цілі правового виховання.
- •43 Поняття и основні вимоги законності. Правозаконність.
- •44 Поняття правопорядка. Національний, інтегративний и міжнародний правопорядок.
- •45.Джерела права. Первинні і похідні , основні и додаткові джерела права. Джерела права України.
- •46. Соціальний процес формування права и правотворчість (нормотворчість). Стадії правотворчості (нормотворчості).
- •47.Юридическая практика: понятие и виды. Роль судебной практики в правовой системе Украины.
- •48.Усмотрение в праве: понятие и виды.
- •49.Правовий статус колективних суб’єктів. Поняття компетенції.
- •50.Аномалії у правовому житті: правовий нігілізм, правовфий ідеалізм і правовий догматизм.
- •51.Суб’єкти та об’єкти правовідносин. Юридичні особи.
- •52.Систематизація нормативно-правових актів. Облік нормативно-правових актів. Правовий тезаурус.
- •53.Система права, галузі та інститути права. Правові спільності.
- •1. Поняття та загальна характеристика системи права
- •54.Приватне і публічне право. Особливості формування приватного права в Україні.
- •55.Матеріальне і процесуальне право. Співвідношення матеріального і процесуального права (не зна шов співвідношення в різних правових системах)
- •56.Реалізація права. Форми реалізації права: дотримання, виконання та використання права.
- •1. Реалізація норм права, її поняття та основні ознаки
- •2. Форми і способи безпосередньої реалізації норм права
- •57.Поняття і призначення застосування права. Ідеологія застосування права.
- •4. Підстави, форми і функції застосування норм права
- •58.Реалізація та застосування права. Безпосередня і правозастосовна реалізація права.
- •59.Процес застосування права. Стадії правозастосовного процесу.
- •6. Основні стадії застосування норм права
- •60.Правозастосовні акти: поняття й види. Прості та складні правозастосовні акти.
- •61.Поняття і призначення тлумачення права. Прийоми тлумачення права.
- •1. Поняття та об'єктивна необхідність тлумачення норм права
- •62.Офіційне тлумачення права. Інтерпретаційні акти і їх види.
- •63. Поняття прогалини у праві. Дійсні і уявні прогалини в праві. Усунення і подолання прогалин у праві.
- •64.Поняття і види правової поведінки . Юридично нейтральна поведінка.
- •65.Правомірна поведінка . Типологія правомірної поведінки . Законослухняна поведінка.
- •66.Кодіфікація і інкорпорація , їх співвідношення і різновиди .
- •67.Склад правопорушення . Вина і винність .
- •68.Понятття і види правопорушень . Зловживання правом.
- •69 . Юридична відповідальність . Види юридичної відповідальності .
- •70 . Штрафна і право відновлювальна відповідальність : поняття та призначення .
- •71 . Державно-правовий примус. Заходи державного примусу: юридична відповідальність , заходи захисту , профілактичні заходи.
- •72.Поняття держави . Сильна і слабка держава . Держава і громадянське суспільство.
- •73.Суверенітет держави . Зовнішній і внутрішній суверенітет держави. Держава і наддержавні утворення.
- •74. Сучасна і досучасна держава. Ознаки сучасної держави.
- •75. Державна влада. Єдність і поділ влади. Гілки державної влади у сучасній Україні.
- •76. Типологія держави: формаційний, цивілізаційний і технократичний підходи.
- •77. Поняття механізму держави. Механізм держави і державний апарат.
- •78. Законодавча влада та її функції. Делеговане законодавство.
- •79. Судова влада і здійснення правосуддя. Піднесення судової влади.
- •80. Виконавча влада та її механізм. Центральні та місцеві органи виконавчої влади.
- •81. Державне управління і місцеве самоврядування. Система місцевого самоврядування в Україні.
- •82. Держава в політичній системі суспільства. Держава і групи тиску (лобі).
- •83. Конституційна держава та її характерні риси. Конституційна і правова держава.
- •84. Концепція соціальної держави. Україна як соціальна держава.
- •85. Концепції правової держави і верховенства права. Україна як правова держава.
- •86. Державні органи та їх класифікація. Центральні і місцеві державні органи.
- •87. Номенклатура функцій держави . Функції держави і державні послуги.
- •88. Державна служба. Проходження державної служби.
- •89. Форми сучасної держави. Форма правління , форма державного устрою і державний режим.
- •90.Армія как інститут сучасної держави . Армія і військове право в Україні.
- •91. Податки і податкова функція сучасної держави. Проблема ефективності податкової політики в Україні.
- •92. Аграрна політика сучасної держави. Захист прав сільськогосподарського виробника в Україні .
- •93. Інноваційна політика сучасної держави. Особливості інноваційної політики в Україні.
- •94. Контрольна влада в сучасній державі та її інститути. Інститут омбудсмена (народного правозахисника) і його особливості.
- •95. Демократичний і бюрократичний принципи организації держави. Бюрократі я и бюрократизм в здійсненні державної влади.
- •96. Елітарний характер держави. Специфіка формування юридичної еліти в Україні. Юридична освіта та юридична еліта..
- •97. Держава і церква. Світська і теократична держава.
- •98.Екологічна політика держави. Екологічна держава. Екологізація законодавства .
- •99.Етика і естетика держави. Образ держави та іміджева політика.
57.Поняття і призначення застосування права. Ідеологія застосування права.
Застосування норм права (правозастосовна діяльність) - владно-організаційна діяльність уповноважених державних органів, організацій і посадових осіб, яка здійснюється в процедурно-процесуальному порядку і полягає у реалізації норм права шляхом винесення юридичних рішень щодо конкретних суб'єктів з конкретних питань. З погляду формальної логіки, це підведення конкретного життєвого випадку під загальну правову норму і винесення на цій підставі акта застосування норм права. Застосування норм права є особливою (опосередкованою) формою правореалізації, а регулювання з допомогою акта застосування права є піднормативно-правовим.
Ознаки застосування норм права:
1) державно-владний характер, оскільки здійснюється зазвичай компетентним органом або посадовою особою, котрі наділені державно-управлінськими повноваженнями (президентом, головою обласної державної адміністрації та ін.) і повинні не виходити за їх межі;
2) індивідуалізований і конкретизований характеру оскільки являє собою вирішення конкретної справи, життєвого випадку, певної правової ситуації на основі норм права, тобто полягає у "прикладанні" норм права до конкретної особи (персони), конкретних обставин;
3) процесуальний характер, оскільки, є не одноразовим актом, а процесом - офіційним порядком дій, що складається з низки послідовних стадій;
4) творчий, інтелектуальний характер, оскільки це завжди інтелектуальна діяльність компетентних суб'єктів. Для застосування норм права повинні свідомо проводити низку дій уповноважені органи, їх посадові і службові особи (судді, прокурори, нотаріуси та ін.);
5) здійснюється на основі норм права. При цьому розуміння норми права і конкретного випадку є одним і тим самим розумовим актом, результатом якого виступає конкретизуюча норма;
6) юридично оформлений характер - завершується ухваленням спеціального акта (у більшості випадків - письмового), який називається актом застосування норм права, або правозастосовним актом;
7) забезпечувальний характер - забезпечується здійснення правозастосувальних актів третіми особами (наприклад, примусове виконання вироків судів (кримінальних покарань) - працівниками кримінально-виконавчої служби).
Якщо реалізація норм права (додержання, виконання і використання) пов'язана з діями громадян, громадських організацій, комерційних об'єднань (корпорацій), то застосування норм права здійснюється, як правило, державними органами і посадовими особами, а у певних ситуаціях - громадськими об'єднаннями.
Правозастосовна діяльність у передбачених законодавством випадках виступає необхідною правовою передумовою реалізації прав та обов'язків. Застосування норм права може стати етапом реалізації норм права (додержання, виконання, використання) або завершити реалізацію норм права, тобто має додатковий характер у механізмі реалізації норм права.
Громадяни не можуть бути суб'єктами застосування норм права, але можуть ініціювати правозастосовну діяльність (подати позовну заяву до суду). У разі якщо державний орган передає частину своїх повноважень окремим фізичним особам, то в процесі реалізації права вони виступають не як фізичні особи, а як представники цього державного органу. На відміну від реалізації права, коли суб'єкт самостійно визначає свою поведінку відповідно до норм права, суб'єкт правозастосування впорядковує поведінку не свою, а сторонніх суб'єктів права (діє в "чужому інтересі"), організовує певні суспільні відносини через ухвалення індивідуальних формально обов'язкових рішень щодо персоніфікованих суб'єктів.
