Клінічна картина та невідкладна долікарська допомога при окремих видах отруєнь.

Отруєння речовинами припікальної дії.

Отруєння кислотами. Найчастіше спостерігають отруєння хлоридною, оцтовою, щавлевою, плавіковою кислотою.

Клінічна картина.

У разі потрапляння на слизову оболочку рота хлоридної кислоти виникає опік сіро-бурого кольору; оцтової –брудно-білого, сірчаної- чорного, азотної- жовтого кольору. Наявні сильний біль в травному каналі, утруднення дихання, хрипкий голос, виділення великої кількості слини, забарвленої кров’ю, блювотні маси мають „іржавий” характер, нерідко містять домішки чистої крові. Можлива перфорація стравоходу, шлунка. Потрапляючи до бронхів та легень спричиняють токсичний набряк легенів, ГДН.

Невідкладна долікарська допомога:

- промивання шлунка кипяченою водою;

- застосування непряженого молока, білкової води( на 1л води 4 білка яєць), 10-20 г оксиду магнію.

- госпіталізація до ВАІТ.

Інтенсивна терапія:

1. Промивання шлунка водою;

2. Оксигенотерапія при порушенні дихання, якщо є потреба-ШВЛ;

3. Симптоматична терапія:

• Знеболюючи засоби

• Антибіотики;

• кортикостероїди;

• серцеві глікозиди;

• кардіотонікі

Отруєння лугами.

При потраплянні лугу в організм відбувається руйнування слизової оболоннки ШКТ та омилення підшкірної жирової клітковини. Летальна доза становить 7-8 г.

Клінічна картина.

Спостерігаються біль у надчеревній ділянці, блювання, пронос. Можлива перфорація стравоходу, шлунка.

Невідкладна долікарська допомога:

- промивання шлунка водою з додаванням розчинів лімонної, оцтової кислот;

-яєчний білок, олію, непряжене молоко;

- госпіталізація до ВАІТ.

Інтенсивна терапія:

1.Промивання шлунка водою;

2.Оксигенотерапія при порушенні дихання, якщо є потреба-ШВЛ;

3.Симптоматична терапія.

- знеболюючи засоби;

- кортикостероїди;

-серцеві глікозиди;

- кардіотонікі.

Отруєння етиловим спиртом.

Летальна доза 96% спирту коливається від 4 до 12 г/кг маси тіла. Концентрація етанолу в крові більша за 6% є смертельною.

Розрізняють 4 ступеня важкості:

1. Легкий- концентрація етанолу в крові від 1 до 1,5%.

2. Середній- концентрація етанолу в крові від 1,5 до 3%.

3. Тяжкий- концентрація етанолу в крові від 3 до 5%.

4. Алкогольна кома- концентрація етанолу в крові від 5% та більше.

Клінічна картина.

Наявні ейфорія, збудження, надмірна балакучість, гіперемія обличчя, нарушення координації рухів. Уразі нарастання тяжкості отруєння- апатія, адинамія, блювання, зниження АТ, тахікардія, пульс слабкого наповнення. ціаноз, зниження температури тіла, порушення дихання. Може розвинутись алкогольна кома.Можлива аспірація блювотних мас.

Невідкладна долікарська допомога:

- промивання шлунка;

- госпіталізація до ВАІТ.

Інтенсивна терапія:

1. Промивання шлунка;

2. Форсований діурез;

3. Оксигенотерапія при порушенні дихання, якщо є потреба-ШВЛ;

4. Інфузійна терапія:

- інфузія 10% розчину глюкози з інсуліном та калієм

-4% розчин соди;

-амінокислоти, вітаміни групи В

2. Симптоматична терапія.

6 . У важких випадках гемосорбція, гемодіаліз.

Отруєння метиловим спиртом.

Летальна доза метанолу при пероральному вживанні становить 30-100 мл. Смертельною є концентрація метанолу в крові 0,4-1 г/л.

Високотоксичними є продукти біотрансформації метанолу- формальдегід та мурашина кислота.

Клінічна картина.

Розрізняють 3 ступені отруєння метанолом:

1. Легке отруєння (потерпілий випив менше ніж 5 мл метанолу)- відчуття сп’яніння, головний біль, нудота.

2. Середій ступень ( до 10 мл метанолу)- сильний головний біль, нудота, блювання, пригнічення ЦНС, порушення зору- біль в очах, нечіткість бачення до розвитку повної сліпоти ( окулотоксична дія –може виникати як через одну годину, так і на 2 добу після отруєння).

3. Тяжкий ( більше ніж 10 мл метанолу)- кома, дихання поверхневе, різкий ціаноз, зіниці розширені, низький АТ. смерть від ураження дихального та судинорухового центру, або набряку мозку.

Невідкладна долікарська допомога:

- промивання шлунка;

- 40% розчин етанолу 50 мл всередину.

- госпіталізація до ВАІТ.

Інтенсивна терапія:

1. Промивання шлунка;

2. Антидотна терапія -5-% розчин етанолу -1-2 мл/( кг/на добу)

2. Форсований діурез;

3. Гемодіаліз

4. Оксигенотерапія при порушенні дихання, якщо є потреба-ШВЛ;

5. Симптоматична терапія.

Отруєння наркотичними анальгетиками ( опій, морфій тощо).

Токсична дія цих препаратів пов’язана з їх впливом на ЦНС.

Клінічна картина.

При легких отруєннях хворі скаржаться на загальну слабкість, головний біль, погіршення слуху, шум у вухах, двоїння в очах, нудоту, блювання. Температура тіла переважно знижується, розвивається брадикардія.

У випадках тяжких отруєнь розвивається сонливість, хворі марять, втрачають свідомість із переходом в кому. Дихання прискорене, пульс слабкий, АТ низький, настає ціаноз-спочатку губ, потім обличчя та кистей рук, пітливість. Зіниці розширені, судоми литкових м’язів. Можуть бути клонічні та тонічні судоми з короткими проміжками спокою між нападами.

Невідкладна долікарська допомога:

- промивання шлунка;

- введення в шлунок активованого вугілля;

- госпіталізація до ВАІТ.

Інтенсивна терапія:

1. Промивання шлунка водою кімнатної температури.

2. Введення в шлунок активованого вугілля, сольового проносного, ставлять очисну клізму.

3. Антидотна терапія – введення в/в 3 мл 0,5% розчину налорфіну

4. Форсований діурез;

5. Зігрівання тіла.

6. Оксигенотерапія при порушенні дихання, якщо є потреба-ШВЛ;

7. Симптоматична терапія

Отруєння фосфороорганічними сполуками (інсектицидами).

Отруєння інсектицидами може розвинутись внаслідок потрапляння їх в організм через травний канал, дихальну систему, шкіру.

Клінічна картина.

У разі потрапляння великих доз ФОС швидко настає смерть внаслідок набряку легенів. Малі та середні дози призводять до нудоти, блювання, болю у животі, головного болю, запаморочення, сльозотечі, пітливості, бронхореї, різкого звуження зіниць, неспокою, брадикардії.

Невідкладна долікарська допомога:

- промивання шлунка, якщо отрута потрапила у шлунок;

- промивання шкіри, якщо отрута потрапила на шкіру;

- госпіталізація до ВАІТ.

Інтенсивна терапія:

1. Промивання шлунка водою кімнатної температури.

3. Антидотна терапія –в/в введення атропіну сульфату.

4.Оксигенотерапія при порушенні дихання, якщо є потреба-ШВЛ;

5. Симптоматична терапія.