47. Довічні пенсії в накопичувальній системі.

    Види довічних пенсій:    - довічна пенсія з установленим періодом;    - довічна обумовлена пенсія;    - довічна пенсія подружжя.    Довічна пенсія з установленим періодом — щомісячна виплата, яка здійснюється протягом життя пенсіонера, але не менше ніж протягом десяти років із дня її призначення. У разі смерті пенсіонера право на отримання призначеної довічної пенсії протягом установленого періоду мають спадкоємці, зазначені в договорі страхування довічної пенсії або визначені відповідно до Цивільного кодексу України.    Довічна обумовлена пенсія — щомісячна виплата, яка здійснюється протягом життя пенсіонера.    У разі якщо загальна сума довічної обумовленої пенсії, виплачена пенсіонеру на момент смерті, є меншою, ніж сума вартості договору страхування довічної пенсії на час його укладення, різниця коштів між зазначеними сумами виплачується спадкоємцям, зазначеним у договорі страхування довічної пенсії або визначеним відповідно до Цивільного кодексу України.    Довічна пенсія подружжя — щомісячна виплата, яка здійснюється протягом життя пенсіонера, а після його смерті — його чоловіку (дружині), який (яка) досягли пенсійного віку, протягом їхнього життя.    Застрахована особа має право вільного вибору одного із зазначених видів довічних пенсій. Вид довічної пенсії, обраний застрахованою особою, зазначається в договорі страхування довічної пенсії. Страхові внески до Накопичувального фонду сплачуються застрахованими особами, яким на день їх запровадження не виповнилося: чоловікам 40, жінкам 35 років.    Застраховані особи — чоловіки віком від 40 до 50 років, а жінки — від 35 до 45 років можуть прийняти рішення щодо перерахування страхових внесків до Накопичувального фонду протягом року з дня запровадження цих внесків.    Максимальний розмір страхових внесків, що спрямовуються до Накопичувального фонду, не може перевищувати 7 відсотків суми заробітної плати (доходу).

48.Система, принципи та суб’єкти недержавного пенсійного забезпечення.

  Основу системи недержавного пенсійного забезпечення становлять недержавні пенсійні фонди, які за типами поділятимуться на відкриті, корпоративні та професійні. Система недержавного пенсійного забезпечення - це складова частина системи накопичувального пенсійного забезпечення, яка ґрунтується на засадах добровільної участі фізичних та юридичних осіб, крім випадків, передбачених законами, у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання учасниками недержавного пенсійного забезпечення додаткових до загальнообов'язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат.Суб'єктами недержавного пенсійного забезпечення є:

1. недержавні пенсійні фонди;

1. страхові організації, які уклали договори страхування довічної пенсії з учасниками фонду, страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду;

2. банківські установи, які уклали договори про відкриття пенсійних депозитних рахунків;

3. вкладники та учасники пенсійних фондів, учасники накопичувальної системи пенсійного страхування;

4. вкладники пенсійних депозитних рахунків;

5. учасники недержавного пенсійного забезпечення;

6. засновники пенсійних фондів;

7. роботодавці - платники корпоративних пенсійних фондів;

8. саморегулівні організації суб'єктів, які надають послуги у сфері недержавного пенсійного забезпечення;

9. органи державного нагляду і контролю у сфері недержавного пенсійного забезпечення;

10. адміністратори пенсійних фондів;

11. компанії з управління активами;

12. зберігачі;

13. аудитори;

14. особи, які надають консультаційні та агентські послуги відповідно до цього Закону.

Недержавне пенсійне забезпечення здійснюється на принципах:

-законодавчого визначення умов недержавного пенсійного забезпечення;

-заінтересованості фізичних осіб у недержавному пенсійному забезпеченні;

-добровільності створення пенсійних фондів юридичними та фізичними особами, об'єднаннями фізичних осіб та об'єднаннями юридичних осіб;

-добровільної участі фізичних осіб у системі недержавного пенсійного забезпечення та вибору виду пенсійної виплати, крім випадків, передбачених цим Законом;

-добровільності прийняття роботодавцем рішення про здійснення пенсійних внесків на користь своїх працівників до системи недержавного пенсійного забезпечення;

-економічної заінтересованості роботодавця у здійсненні пенсійних внесків на користь своїх працівників до системи недержавного пенсійного забезпечення;