2.2 Водні об’єкти.

Водні об’єкти - це сукупність природних вод на земній поверхні або у верхніх шарах земної кори, які володіють певним гідрологічним режимом.

Виділяють три групи водних об’єктів - водотоки, водойми і особливі водні об’єкти.

Водотоки - водні об’єкти на земній поверхні з поступальним рухом води в руслах в напрямку похилу(річки, струмки, канали).

Водойми - водні об’єкти у пониженнях земної поверхні із уповільненим рухом води(океани, моря, озера, водосховища, ставки, болота).

Особливі водні об’єкти-льодовики та підземні води(водоносні горизонти та артезіанські басейни).

Водні об’єкти бувають постійними та тимчасовими(які пересихають).

Більшість водних об’єктів володіють водозбором.

Водозбір (водозбірний басейн) - це частина земної поверхні або товщі ґрунтів та гірських порід, звідки вода потрапляє у даний водний об’єкт. Водозбори є у всіх океанів, морів, озер, річок.

Сукупність водотоків і водойм в межах певної території називають гідрографічною сіткою. Водні об’єкти - це сукупність природних вод на земній поверхні або у верхніх шарах земної кори, які володіють певним гідрологічним режимом.

Площа поверхні Землі дорівнює 510 млн. км², з них 71% - Світовий океан, 29% - суша.

Водні об’єкти та їх режим мають певні гідрологічні характеристики.

1. Характеристики водного режиму:

- рівень води(м абс. або см над 0 поста);

- швидкість течії - переміщення водних мас за одну секунду, вимірюється в м/с;

- витрати води - кількість води, що протікає в одиницю часу через живий переріз русла.

Одиниці виміру – м3/с, на малих річках – л/с.

- стік води за інтервал часу(м3);

- уклін водної поверхні.

2. Характеристики форми і розміру водного об’єкта:

- довжина(м,км);

- ширина(м,км);

- глибина(м) і т. д.

3. Характеристики теплового режиму:

- температура води, снігу, льоду.

4. Характеристики режиму наносів:

- склад у воді завислих наносів(кг/м3);

- витрата наносів(кг/с).

5. Характеристики льодового режиму:

- терміни наставання та завершення різних фаз льодового режиму ( замерзання, танення, льодостав - стан поверхні водойми, покритої шаром льоду, скрес-процес руйнування льоду, очищення від льоду).

Крім вище зазначених гідрологічних характеристик для опису будь-якого водного об’єкта умовно відносять решту не менш важливих характеристик:

а) гідрохімічні - мінералізація води (мг/л), солоність (0/00-проміле), склад окремих іонів солей, газів, забруднення;

б) гідрофізичні - щільність води (кг/м3), в’язкість води та ін.

в) гідробіологічні - склад та чисельність водних організмів (екз/м2), величину біомаси (г/м3,г/м2) та ін.

Гідрологічний стан водного об’єкта - це сукупність гідрологічних характеристик певного водного об’єкта в певному місці і в певний момент часу.

Гідрологічний стан водного об’єкта схильний до постійних просторово-часових змін. Він визначається характером процесів, що відбуваються у водному об’єкті, його зв’язком з іншими водними об’єктами, атмосферою, літосферою і т.д.

Під час тривалих спостережень за будь-яким водним об’єктом виявляються деякі закономірності у змінах його гідрологічного стану, наприклад, протягом року.

Гідрологічний режим – сукупність змін гідрологічного стану водного об’єкта, які закономірно повторюються.

Аналогом гідрологічного режиму стосовно атмосфери вважається клімат.

Суть гідрологічного режиму водних об’єктів – це зміна гідрологічних характеристик у просторі та часі.

Зміни гідрологічних характеристик у просторі – зміни від місця до місця(впродовж, поперек або по глибині річки, впродовж або по глибині моря, озера і т.д.), від одного водного об’єкта до іншого.

Зміни гідрологічних характеристик у часі (види часової мінливості):

- вікова мінливість – з інтервалами в одне або кілька століть;

- багатолітня мінливість – від кількох до десятків років;

- сезонна – протягом року;

- тимчасова – з періодом в кілька діб;

- добова та внутрішньодобова – коливання протягом доби.

Гідрологічний режим – це тільки зовнішній прояв більш складних внутрішніх процесів, притаманних водному об’єкту або обумовлених його взаємодією з іншими об’єктами та геосферами (атмосферою, літосферою).

Наприклад, коли ми вивчаємо рівень води в річці, будь-які інші характеристики, її режим, ми інколи не звертаємо уваги на причини змін, які відбуваються.

Для того, щоб виявити ці причини, необхідно вивчити внутрішні та зовнішні процеси, що впливають на гідрологічний режим.

Гідрологічні процеси – фізичні, хімічні, біологічні закономірності формування гідрологічного режиму.

Тема 3. Розподіл води на земній кулі. Водний баланс.

План:

3.1 Кругообіг води в природі. Водний баланс Земної кулі та України.

3.2 Хімічні та фізичні властивості води.

3.1 Кругообіг води в природі. Водний баланс Земної кулі та України

Під дією сонячної радіації з поверхні океанів, морів та суші щорічно випаровується величезна кількість води (577 тис.км3). Більша частина цієї води (458 тис.км3) знову повертається в океан у вигляді опадів, що випали над ними, здійснивши малий кругообіг. Решта водяної пари переноситься на материки, де випадає у вигляді опадів. Атмосферні опади на суші частково просочуються в грунт, утворюючи підземні води, частково стікають по земній поверхні у вигляді струмків та річок, а решта їх знову випаровується. В кінці кінців волога, принесена повітряними масами на сушу, знову попадає в океан, завершуючи великий кругообіг води в природі. Таким чином, кругообіг води в природі - це безперервний процес вологообміну між океаном, атмосферою та сушею. Частина водяних парів випадає у вигляді опадів в безстічні області суші, здійснюючи самостійні вологообміни, майже не пов’язані з загальним кругообігом води в природі. На фоні великого кругообігу води земної кулі можна виділити місцеві або внутрішньоматерикові вологообміни, що відбуваються в межах певних частин континенту.

На випаровування води витрачається приблизно 22% усієї сонячної енергії, що досягає Землі. Над тією чи іншою територією протягом року повітряними масами переноситься велика кількість вологи і тільки 10-40% її випадає у вигляді опадів. З поверхні океанів в атмосферу надходить приблизно 80% загальної кількості води, яка випарувалась на земній кулі. Схема кругообігу води на земній кулі (рис. 1)

На територію України в середньому за рік випадає 625 мм або 377 км3 атмосферних опадів, із яких 538 мм (325 км3) випаровується, а 86,4 мм (524 км3) припадає на стік.