Методична вказівка для студентів до ведення практичного заняття №2

Тема: Медико-етична і правова оцінка лікарської помилки та ятрогенії в клінічній практиці. Національні та міжнародні документи, що регулюють морально-етичну, професійну та правову діяльність медичного персоналу і забезпечують права людини.

Актуальність теми: У будь-якій професійній діяльності зустрічаються помилки, вони припустимі, однак помилки в медицині – це особливі помилки – це життя людини, і це життя ніхто не має права відібрати, а особливо медики, обов’язком яких є зберігати та продовжувати життя, використовуючи накопичений досвід і знання. Розуміння та психотерапевтична корекція негативного ятрогенного впливу на психіку хворого можливі тільки після встановлення зв’язку між причиною ятропсихогенії та індивідуальними особливостями лікаря і хворого. Знання законодавчих основ біоетики необхідно лікарям будь-яких спеціальностей, тому що медичні працівники можуть понести цивільну, адміністративну чи кримінальну відповідальність за порушення прав пацієнтів.

Навчальні цілі:

Знати: причини і механізми виникнення лікарських помилок і ятрогеній, шляхи їх подолання; основні міжнародні та національні документи, що забезпечують права людини.

Вміти: дотримуватися основних умов, що дають змогу уникати помилок під час лікування пацієнтів та феномену ятрогенії у спілкуванні з хворими, а також необґрунтованого вживання медичної термінології в їх присутності.

Самостійна позааудиторна робота студентів при підготовці до заняття

1. Етичні принципи взаємовідносин між медичним працівником та пацієнтом.

2. Лікарська помилка – причини виникнення та способи попереження.

3. Ятропатогенія – механізми виникнення та шляхи подолання.

4. Загальноєвропейська Конвенція щодо прав людини і медицини.

5. Права пацієнта в документах міжнародних організацій.

6. Декларація щодо прав пацієнта.

7. Законодавство України щодо прав пацієнта.

8. Гарантії захисту прав пацієнта.

9. Медичне втручання та свідома добровільна згода пацієнта.

10. Реалізація права на життя, безпеку та свободу вибору.

11. Повага честі, гідності людини.

12. Право на отримання доступної і необхідної медичної допомоги.

13. Обмеження прав пацієнта (медичні засоби обов’язкового, недобровільного та примусового характеру).

14. Відповідальність медичних працівників за порушення прав пацієнта.

15. Міжнародна та національна система і основні напрямки дій у сфері захисту прав пацієнта.

16. Державний та громадський контроль за дотриманням прав пацієнта та забезпечення його безпеки.

II. Тестові завдання:

1.Перша стаття «Загальної декларації прав людини» проголошує:

А. Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони обдаровані розумом і совістю й повинні діяти один щодо іншого відповідно до духу братерства;

В. Всі люди народжуються рівними;

С. Всі люди обдаровані розумом і совістю;

D. Всі люди народжуються вільними;

Е.Всі відповіді неправильні.

2. Конвенція про права людини і біомедицину була прийнята (1996).:

А. 1990 р.;

В. 1995 р.;

С. 1996 р.;

D. 1985 р.;

Е. Всі відповіді правильні.

3. Хельсинська декларація визначає критерії правомірності здійснення медичних експериментів і містить такі розділи:

А. Базові принципи;

В.Медичні дослідження, які поєднуються з професійною допомогою (клінічні дослідження); ;

С. Неклінічні біомедичні дослідження із залученням людських об'єктів;

D. Базові принципи та клінічні дослідження

Е. Всі відповіді вірні.

4. Загальна декларація прав людини, прийнята генеральною асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, проголошує «цінність людської особистості» (преамбула) та право кожної людини на життя (стаття 3).

А.«Цінність людської особистості»;

В. Право кожної людини на життя;

С. Право кожної людини на лікування;

D. «Цінність людської особистості» та право кожної людини на життя

Е.Вірних відповідей немає.