Штучні волокна

Віскозні волокна - це волокна з лужного розчину ксантогената. За своєю будовою віскозне волокно нерівномірно: зовнішня його оболонка має кращу орієнтацію макромолекул, ніж внутрішня, де вони розташовуються хаотично. Віскозне волокно являє собою циліндр з поздовжніми штрихами, що утворюються при нерівномірному твердінні прядильного розчину.Віскозне волокно володіє хорошою гігроскопічністю (35-40%), світлостійкістю і м'якістю. Віскозне волокно застосовується при виробництві тканин для одягу, білизняного та верхнього трикотажу, як у чистому вигляді, так і в суміші з іншими волокнами і нитками.

Полінозное волокно - це модифіковане віскозне волокно. За властивостями воно наближається до бавовни. Полінозное волокно відрізняється однорідною структурою поперечного перерізу, має більшу, ніж віскозне волокно міцність. Волокно має підвищену пружністю. Область використання його аналогічна віскозному.

Ацетатне і триацетат волокна за своєю будовою аналогічні віскозному, але мають більші борозенки вздовж волокна. Міцність ацетатного волокна нижче віскозного. Зазначені волокна достатньо пружні, відрізняються стійкістю до дії мікроорганізмів, світлостійкі, мають діелектричні властивості. Область їх використання аналогічна галузі використання віскозного волокна.

Синтетичні волокна

Поліамідні волокна - капрон, анид, енант - найбільш широко поширені. Початковою сировиною для нього є продукти переробки кам'яного yгля чи нафти - бензол і фенол. Волокна мають циліндричну форму, поперечний переріз їх залежить від форми отвору фільєри, через яке продавлюються полімери. Поліамідні волокна відрізняються високою міцністю при розтягуванні, стійкі до стирання, багаторазовому вигину, володіють високою хімічною стійкістю, морозостійкістю, стійкістю до дії мікроорганізмів. Основними їх недоліками є низька гігроскопічність і світлостійкість, висока електрізуемость і мала термостійкість. У результаті швидкого "старіння" вони на світлі жовтіють, стають ламкими і жорсткими. Поліамідні волокна і нитки широко використовуються при виробленні панчішно-шкарпеткових та трикотажних виробів, швейних ниток, галантерейних виробів (тасьми, стрічки), мережив, канатів, рибальських сіток, конвеєрних стрічок, корду, тканин технічного призначення, а також при виробленні тканин побутового призначення в суміші з іншими волокнами і нитками.

Поліестер - лавсан, виробляються із продуктів переробки нафти. У поперечному перерізі лавсан має форму кола. Одним з характерних властивостей лавсану є його висока пружність, при подовженні до 8% деформації повністю оборотні. На відміну від капрону лавсан руйнується при дії на нього кислот і лугів, гігроскопічність його нижче, ніж капрону (0,4%), тому для вироблення тканин побутового призначення лавсан в чистому вигляді не застосовується. Волокно є термостійким, має низьку теплопровідність і великою пружністю, що дозволяє отримувати з нього вироби, добре зберігають форму; мають малу усадку.Недоліками волокна є його підвищена жорсткість, здатність до утворення пиллинга на поверхні виробів і сильна електрізуемость. Лавсан широко застосовується при виробленні тканин побутового призначення в суміші з вовною, бавовною, льоном і віскозним волокном, що надає виробам підвищену стійкість до стирання і пружність. Він також з успіхом застосовується при виробництві нетканих полотен, швейних ниток, гардинно-тюлевих виробів, технічних тканин і корду. Крім того, волокно використовується в медицині для виготовлення хірургічних ниток і кровоносних судин.

Поліакрилонітрильні волокно-нітрон. Поліакрилонітрильні волокна виробляються з акрилонітрилу - продукту переробки кам'яного вугілля, нафти чи газу. Акрилонітрил полімеризацією перетворюється на поліакрилонітрил, з розчину якого формується волокно. Потім волокна витягають, промивають, замаслюють, гофріруют і сушать. Волокна виробляються у вигляді довгих ниток і штапель. За зовнішнім виглядом і на дотик довгі волокна схожі на натуральний шовк, а штапельні - на натуральну вовну. Вироби з цього волокна після прання повністю зберігають форму, не вимагають прасування. Волокно нітрон має низку цінних властивостей: по теплозахисних властивостях воно перевершує шерсть, має низьку гігроскопічність (1,5%), м'якше і шовковистою капрону і лавсану, стійко до дії мінеральних кислот, лугів, органічних розчинників, бактерій, цвілі, молі, ядерним випромінюванням . По стійкості до стирання нітрон поступається поліамідним і поліефірним волокнам. Використовується нітрон при виробництві верхнього трикотажу, платтяних тканин, а також хутра на трикотажній і тканинній основі, килимових виробів, ковдр і тканин технічного призначення.

Поліуретанові волокно - спандекс. Волокно, що володіє низькою гігроскопічністю. Особливістю всіх поліуретанових волокон є їх висока еластичність - розривне подовження їх досягає 800%, частка пружною і еластичною деформації - 92-98%.Саме ця особливість і визначає сферу їх використання. Спандекс застосовується в основному при виготовленні еластичних виробів. З використанням цього волокна виробляють тканини та трикотажні полотна для предметів жіночого туалету, спортивного одягу, а також панчішно-шкарпеткові вироби.

Будова і властивості волокон. Властивості волокон залежать від їх будови. Всі текстильні волокна належать до високомолекулярних сполук. Макромолекула полімеру складається з великої кількості однакових чи різних багаторазово повторюваних елементарних ланок, з'єднаних у ланцюг основними хімічними зв'язками головних валентностей. Існує три види структури макромолекул: лінійна, розгалужена, просторова.

Природне волокно бавовни має лінійну структуру макромолекул, волокна вовни (білок-каротин) мають сітчасту структуру. У вовні макромолекули кератину менш орієнтовані і більш зігнуті, що зумовлює меншу міцність і більшу розтяжність волокна. Хімічні волокна, здебільшого, мають лінійну або розгалужену структуру. Властивості текстильних волокон поділяються на геометричні, механічні, гігієнічні та хімічні. До основних геометричних властивостей волокон належать лінійна густина, довжина, хвилястість або звитість.

Лінійна густина (товщина) волокна (т-текс) характеризується масою, яка припадає на одиницю довжини волокна. Лінійну густину волокна записують у мілітексах (м-текс), декатексах (д-текс). Чим менша лінійна густина, тим тонше волокно і відповідно менший його поперечний переріз.

Довжина волокна характеризується найбільшою відстанню між його кінцями в розправленому вигляді й вимірюється в міліметрах, сантиметрах, метрах, кілометрах. Найкоротші волокна - це бавовняний пух, а найдовші - натуральні шовкові волокна. Довжина штучних і синтетичних може бути довільною. Від довжини волокон залежать спосіб прядіння, товщина та міцність одержаної пряжі. З довгих волокон виробляється тонка і гладенька пряжа, а з коротких волокон виробляється товста пухка пряжа.

Хвилястість, або звитість, волокон є їх позитивною властивістю, вона може бути плоскою і спіралеподібною. Натуральні волокна (вовна, бавовна) мають природну звитість, хімічним волокнам звитість надається спеціально під час їх виготовлення для збільшення чіпкості, розтяжності, об'ємності. Пряжа, виготовлена зі звитих волокон, міцніша, ніж пряжа з гладких волокон.

До механічних властивостей волокон належать міцність, подовження, стійкість до тертя, витривалість, довговічність. Міцність волокон характеризується розривним навантаженням, тобто найбільшим зусиллям, яке витримує волокно в момент розриву. Чим більше навантаження витримує волокно, тим воно міцніше.

Подовження волокон виникає під дією навантаження (без доведення волокна до розриву). Тертя волокна до волокна і різних твердих предметів супроводжується зменшенням його маси, розщепленням волокна, його розривом. Оцінюють стійкість до тертя кількість циклів тертя до повного зношування зразка.

Витривалість волокон визначають шляхом багаторазових згинань, розтягувань і характеризують кількістю циклів, під час яких волокно руйнується, або кількістю подвійних згинань, які волокно витримує до руйнування.

Довговічність волокна — це час від його багаторазового деформування до руйнування.

До гігієнічних (фізичних) властивостей волокон належать: гігроскопічність, повітропроникність водонепроникність (для плащових і курткових тканин); теплопровідність тощо.

Гігроскопічність — здатність волокон поглинати з навколишнього середовища і віддавати водяну пару. Гігроскопічні властивості оцінюються фактичною кондиційною та максимальною вологістю.

Повітропроникність — це здатність волокна пропускати повітря. Натуральні волокна мають вищі показники гігієнічних властивостей, ніж хімічні.

Хімічна стійкість волокон характеризується їх стійкістю до дії різних хімічних реагентів: кислот, лугів, органічних розчинників та інших хімічних речовин.

Опір волокон впливу зовнішнього середовища - це їх здатність протистояти дії світла, вологи, поту, тертю, пранню, хімічній чистці, волого-тепловій обробці. Опір волокон визначає стійкість текстильних виробів до зношування.

Лекція

Тема лекції: Класифікація та асортимент текстильних товарів