- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Протокол № 23
- •Ідентифікація навчальної дисципліни
- •Дисципліна
- •3. Зв’язки із попередніми дисциплінами.
- •4. Цілі і завдання.
- •Тестові завдання за 1 змістовним модулем теми:
- •Тема 1: Соціологія як наука
- •Тема 2: Історія становлення та розвитку соціології як самостійної науки.
- •Тема 3: Соціологія суспільства
- •3. Яке з наведених визначень суспільства належить е.Дюркгейму:
- •24. Модернізація - це:
- •Тема 4: Соціологія соціальної структури суспільства
- •36. Встановіть правильний зв'язок між поняттями у лівому і правому стовпці.
- •37. Встановіть правильний зв'язок між поняттями у лівому і правому стовпці.
- •Тема 5: Соціальні інститути та організації
- •25. Співвіднесіть види соціальних інститутів з їх прикладами.
- •26. За яким критерієм соціальні інститути класифікуються на формальні та неформальні?
- •Тестові завдання за 2 змістовним модулем теми:
- •Тема 1: Соціологія культури
- •1. Етимологічно термін «культура» походить від латинського слова «cultura», що спочатку означало:
- •2. Культура є об’єктом вивчення багатьох наук. З наведених визначень культури виберіть те, яке має соціологічний аспект:
- •Тема 2: Соціологія особистості
- •Тема 3: Соціологія сім’ї
- •Тема 4: Методика проведення соціологічних досліджень
- •Література
- •Навчальні тестові завдання
- •Технічний редактор о.І. Шелудько
- •83050, М. Донецьк, віул. Щорса,31
- •83023, М.Донецьк, вул. Харитонова, 10. Тел.: (062) 97-60-50
Ідентифікація навчальної дисципліни
Дисципліна
Соціологія.
Опис
Змістовний модуль 1. Предмет соціології та історія розвитку соціологічної думки.
Тема 1.1.Соціологія як наука. Об’єкт та предмет соціології, основні підходи до їх визначення. Соціальні закони та їх специфіка. Поняття соціального Метод соціології, основні принципи соціологічного пізнання. Структура та рівні соціологічного знання. Функції соціології. Співвідношення соціології з іншими науками.
Тема 1.2. Виникнення та основні етапи розвитку соціології. Протосоціологія. Становлення соціології як окремої науки. О.Конт, Г.Спенсер. Основні школи позитивістського натуралізму: географічна, расово-антропологічна, соціал-дарвіністська. Концепції представників психологічної парадигми – Ф.Г.Гіддінгса, В.Вундта, Г.Тарда та ін. Класичний етап розвитку соціології. “Розуміюча” соціологія М.Вебера. Формальна соціологія Г.Зіммеля. Ф.Тьонніс. Теорія “символічного інтеракціонізму” Дж.Г.Міда, Г.Блумера, Д.Л’юіса. Структурний функціоналізм. Теорія конфлікту. Інтегральна соціологічна парадигма П.Сорокіна.
Становлення української соціології в ХІХ ст. С.Подолинський, М.Драгоманов, М.Ковалевський, Б.Кістяківський, М.Шаповал, М.Туган-Барановський та ін.
Тема 1.3. Соціологія суспільства. Природа і суспільство, проблема їх співвідношення в соціології. Висхідні елементи суспільного життя та соціально-історичні типи організації суспільного життя. Соціальні дії і взаємодії, їх види. Поняття та ознаки суспільства. Системний підхід до суспільства. Механізм функціонування суспільства як аутопойєтичної системи. Розвиток суспільства. Руйнування суспільства. Аномія. Типологія суспільства.
Тема 1.4. Соціальна структура суспільства. Соціальна диференціація. Соціальна структура суспільства як сукупність взаємодіючих соціальних спільнот. Гетерогенність на нерівність як базові характеристики соціальної структури суспільства. Функціоналістська та конфліктологічна парадигми про причини соціальної нерівності. Основні історичні типи організації соціальної нерівності – кастова, станова та класова. Соціальний простір, його номінальні та рангові параметри. Соціальна стратифікація. Соціальний статус, соціальна роль. Соціальна мобільність. Маргінали. Стратифікаційні тенденції в сучасній Україні.
Тема 1.5. Соціальні інститути і організації. Поняття соціального інституту. Інституціалізація суспільства як продукт соціального життя. Ознаки соціального інституту. Явні та латентні функції соціального інституту. Дисфункція соціального інституту. Види соціальних інститутів. Основні принципи функціонування системи соціальних інститутів: а) взаємозв’язку та сумісності; б) автономності та специфічності. Соціальні наслідки (ефекти) інституціалізації.
Поняття соціальної організації. Риси соціальної організації. Ефект сінергії. Основні компоненти організації. Формальна і неформальна структура організації, їх співвідношення.
Змістовний модуль 2. Спеціальні соціологічні теорії.
Тема 2.1. Соціологія культури. Основні наукові підходи до визначення культури. Культура як складна відкрита система, її цілісність і структурованість. Елементи культури: соціокультурні цінності, норми, звичаї, традиції, зразки поведінки. Основні форми, види та рівні культури. Динаміка культури. Типи культурних змін. Поступально-лінійна (історичний матеріалізм) та самоорганізаційна (сінергетична) концепції розвитку культури як системи. Інформаційно-технологічні складові сучасних соціокультурних змін. Українська культура в умовах глобалізації.
Тема 2.2. Соціологія особистості. Поняття людини, індивіда, особистості, індивідуальності. Основні соціологічні теорії особистості. Проблема становлення особистості. Соціалізація. Типологія особистостей. Самосвідомість і саморегуляція особистості, їх сутність та механізм. Вплив на соціальні прошарки, групи, спільноти. Молодь та її соціальне обличчя. Культура як інтегральний показник рівня зрілості і активності особистості.
Тема 2.3. Соціологія сім’ї. Соціальна сутність сім’ї та шлюбу. Структура сім’ї. Функції сім’ї. Типологія сім’ї. Форми шлюбу. Рольова структура та рольові відносини в сім’ї. Поняття кризи у сімейно-шлюбних відносинах.
Тема 2.4. Методика соціологічних досліджень. Становлення і розвиток емпіричної соціології. Поняття і види соціологічних досліджень. Фундаментальне і прикладне дослідження. Розвідувальне (пілотажне), описове, аналітичне, разове, повторне та ін. Інструментарій соціологічного дослідження. Основні етапи дослідження. Програма соціологічного дослідження, її структура та зміст. Генеральна та вибіркова сукупність, їх властивості. Основні методи збирання соціологічної інформації: аналіз документів, спостереження, опитування та експеримент. Обробка та аналіз емпіричних даних.
