Робота вчителя із групами у класі

Із різних причин у класі виникають мікрогрупи з 2—З чи більше осіб, що консолідуються навколо впливового учня. У старших класах такими групами можуть бути пари закоханих. Немало таких мікрогруп виникає на осно­ві дружби, і вони позитивно впливають позитивно на психологічний клімат у класі. Певна їх кількість індифе­рентно ставиться до класу. У дружні групи об'єднуються і важковиховувані діти.

Позитивно спрямовані та індиферентні дружні групи не створюють для вчителя проблем. Та це не означає, що педагог не повинен враховувати їх наявність у класі. Мікрогрупа завжди впливає на індивідів, і вчитель повинен використовувати це у розподілі доручень і колективних навчальних завдань (краще, якщо друзі діють разом), в ор­ганізації взаємодопомоги, виправленні відхилень в індиві­дуальній поведінці.

У ставленні до закоханих педагог повинен бути делі­катним, не допускати іронії, насмішок, бо це може спричи­нити їх відчуження від колективу, різноманітні проблеми взаємодії. Лінія поведінки педагога щодо закоханих має виключати демонстративну байдужість, надмірну увагу, що межує з хворобливою цікавістю, а також зневагу, на­смішки тощо.

Часто у класі виникають мікрогрупи учнів, які захо­плені певним предметом. Нерідко таке захоплення поро­джує зневажливе ставлення до інших предметів. У зв'язку з цим між учнями і вчителями деяких навчальних предме­тів часом виникають конфлікти. Крім того, однобічний ін­терес учнів не сприяє їх гармонійному розвитку. Тому вчи­тель, який зумів викликати захоплення своїм предметом, повинен подбати про пробудження інтересу учнів до інших предметів, а не проявляти педагогічний егоїзм.

Загалом для подолання суперечностей між мікрогрупами у класі потрібен творчий підхід. Організація навчальної діяльності як спільної продуктивної діяльності вчителя та учнів є передумовою високої згуртованості колективу класу.

У класі можуть сформуватися і мікрогрупи з негатив­ним спрямуванням. Виникнення їх можливе на основі нез­дорових, шкідливих захоплень (токсикоманія, алкого­лізм, наркоманія, кримінальної спрямованості тощо).

Педагог повинен своєчасно ідентифікувати їх, вжити всіх заходів для нейтралізації, подолання їх негативної спрямова­ності, переключення уваги й активності дітей на позитивні справи. Передусім необхідно подбати про теплу, доброзич­ливу атмосферу у класі. Вплив на негативно орієнтовані мікрогрупи найефективніший через вплив на її лідерів. Для цього потрібно знати, хто вони, яке їх минуле, чим займа­ються, як впливають на підлітків, залучаючи їх у свої угру­повання. Таку особу необхідно нейтралізувати, ізолювати, дискредитувати в очах членів групи. А при серйозних кри­мінальних проявах проінформувати правоохоронні органи.

Становлення дружного, активного навчального колек­тиву класу, школи можливе за умови високого авторитету в учнів педагогічного колективу, кожного педагога. Осо­бливе значення мають їх доброзичливість, ерудованість, вимогливість, справедливість та індивідуальний підхід до дітей. Згуртований колектив школярів, який живе повно­кровно і цікаво, є привабливим для всіх учнів, часто вбері­гає їх від залучення до антисоціальних угруповань. Повно­цінний колектив класу є соціальним середовищем, що роз­виває, повчає, виховує і захищає учня.

Отже, головною метою виховання є різнобічно розвине­на, гармонійна, внутрішньо несуперечлива, морально і ду­ховно спрямована особистість. Психологічні знання є нау­ковою основою управління виховним процесом, поклика­ним актуалізувати відповідні психологічні механізми, дію позитивних і нейтралізувати дію негативних чинників ви­ховання. Головним чинником виховання є різнобічна ак­тивність учня (доброчинна діяльність, особистісне спілкування та ін.), а одним із засобів реалізації педагогом вихов­ної функції є виховний вплив. У вихованні наставник має враховувати вікові та індивідуальні особливості вихован­ців, організовувати їх самовиховання, перевиховання. Пе­дагог та учень у процесі виховання є суб'єктами особистісно зорієнтованої виховної технології. Важливим напря­мом його виховної роботи є виховання колективу класу.