6.4. Створення первинних ключів і встановлення зв’язків у бд

Для того, щоб при додаванні нового запису значення поля генерувалося автоматично для поля КОД встановлюємо ознаку AUTO_INCREMENT. Це означає, що поле перетвориться в лічильник, тобто при вставці нового запису значення даного поля буде автоматично збільшуватись на одиницю. Також встановлюємо ознаку PRIMARY в поле index. Аутоінкрементне поле в таблиці може бути лише одне і обов’язково включається у первинний ключ. Для числових полів є атрибут UNSIGNED (без знаку) та ZEROFILL (з правої сторони, при потребі, доповнюється нулями) (див. додаток 3). Також для всіх типів можна задати чи допускає поле порожні значення (null), та вказати значення, яке використовується по замовчуванню. Для створення таблиці після опису атрибутів натискаємо кнопку "Save". Описуємо в інтерфейсі імена атрибутів і їх типи див. рис. 6.5).

Рис. 6.5. Опис атрибутів.

Схему побудованої бази даних можна переглянути у закладці «Еще»\ «Дизайнер», яка стає доступною при виборі назви бази даних ( див. рис. 1.6.). Якщо в таблицях утворено зв’язки за допомогою зовнішніх ключів, то вони знайдуть своє відображення на схемі бази даних. На рис.1.7. наведено схему бази даних Primer.

Рис. 6.6. Виклик дизайнера для перегляду схеми бази даних

Рис.6.7. Схема бази даних Primer

6.5. Введення та редагування даних у таблицях

При виборі бази даних, у лівому фреймі буде відображено список таблиць, що містить дана БД, а в правому – список цих же таблиць, але в розширеному вигляді. Верхній рядок у правому фреймі відображає об’єкт, з яким ми в даний момент працюємо, і всі операції, які можна виконати, вибираючи закладки, що розміщені відразу під цим рядком, стосуються даного об’єкта. Даний рядок може служити для навігації, наприклад, клацнувши по назві сервера ми перемістимось на початкової сторінки налаштування сервера MySQL.

Для введення даних в таблицю вибираємо операцію «Insert»або «Вставка». Заповнюємо колонку «VALUE» («Значение) в інтерфейсі введення даних, поле ID (код) залишаємо порожнім і натискаємо на кнопку «Go»(«ОК») (рис. 1.8).

Рис. 6.8. Введення даних в таблицю

Введення даних до таблиць бази даних починаємо з батьківських незалежних таблиць. (У прикладі таблиця «Постачальник» наведена на рис.5.) Дані, введені до батьківської таблиці. будемо використовувати для формування поля зі списком, який допоможе забезпечити коректне введення даних до дочірньої таблиці, а саме, кодів, що відповідають зовнішнім ключам і забезпечують зв’язок між таблицями.

Для редагування (перегляду) структури таблиці, слід вибрати таблицю в лівому фреймі, клацнувши по ній. Переходимо на вкладку «Browse» («Обзор»), для того щоб переконатися в правильності заповнення даних. У режимі перегляду ви можете перейти в режим редагування рядка, клацнувши по ньому, виконати сортування записів по довільному полю, клацнувши по назві поля в заголовку таблиці. Щоб створити нову таблицю, слід перейти до структури бази даних, де додати нову таблицю.

Рис.6.9. Заповнена батьківська таблиця «Постачальник»

6.6 . Організація підстановки даних до дочірніх таблиць через поле зі списком

Для формування підстановки, в закладці «Структура» виберемо опцію «Связи» (рис.6.10).

Рис.6.10. Формування внутрішнього зв’язку

Рис. 6.11. Вибір стовпчика для формування списку

Рис. 6.12. Формування підстановки у дочірній таблиці

Рис. 6.13. Посилання на батьківську таблицю як джерела даних для підстановки в дочірній таблиці

В цьому ж вікні задаються правила підтримки цілісності посилань.

На рис. наведено приклад введення даних в дочірню таблицю («Накладна») з використанням списку, сформованого на основі даних з батьківської таблиці «Постачальник».

Рис.6.14. Введення даних у поле зовнішнього ключа за допомогою підстановки з батьківської таблиці

Рис.6.15. Заповнена таблиця «Накладна»