- •Рекомендована література
- •17. Рабинович н.Р. И др. Определение глубины проникновения фильтрата бурового раствора при вскрытии продуктивных пластов.- Краснодар, 1986. – 164с.1 первинне розкриття продуктивних пластів
- •1.1 Значення якості первинного розкриття продуктивних пластів
- •1.2 Шляхи підвищення якості первинного розкриття
- •1.3 Зміна фільтраційних властивостей порід-колекторів під дією промивальних рідин
- •1.4 Вплив фільтрату промивальних рідин на породи-колектори
- •1.4.1 Набухання глинистого матеріалу, що входить до складу порід-колекторів
- •1.4.2 Утворення в порах стійких водонафтових емульсій
- •1.4.3 Утворення в поровому просторі нерозчинних осадів, колоїдів та інших ”змулених” речовин
- •1.4.4 Блокуюча дія води
- •1.5 Вплив дисперсної фази на породи-колектори
- •1.6 Вимоги до промивальних рідин при розкритті продуктивних пластів
- •1.7 Промивальні рідини для розкриття продуктивних пластів
- •1.8 Застосування пін та газоподібних агентів для розкриття продуктивних пластів
- •1.9 Застосування пар при первинному розкритті продуктивних пластів
- •1.10 Лабораторна оцінка якості промивальної рідини для розкриття продуктивних пластів
- •1.11 Оцінка якості розкриття продуктивних пластів
- •1.12 Інтенсифікація припливу нафти та газу у свердловинах
- •1.13 Технологія розкриття пластів при рівновазі пластового та вибійного тисків
- •1.14 Розкриття продуктивних пластів з аномально високим пластовим тиском
- •1.15 Противикидне обладнання устя свердловини
- •1.16 Розкриття продуктивних пластів з аномально низьким пластовим тиском
- •1.17 Парафінова кольматація приствольної зони свердловини
- •1.18 Основи якісного розкриття продуктивних пластів
- •2 Випробування свердловин у процесі буріння свердловин
- •2.1 Задачі випробування пластів
- •2.2 Методи випробування продуктивних пластів
- •2.2.1 Випробування пластів у закріплених свердловинах
- •2.2.2 Випробування пластів у процесі буріння свердловини
- •2.3 Виділення об’єктів для випробування
- •2.4 Підготовка ствола свердловини до випробування
- •2.5 Підготовка устьового обладнання до випробування
- •2.6 Класифікація інструменту для випробування пластів та вибір його типу
- •2.7 Випробування пластів випробувачами, які опускають на колоні труб
- •2.8 Призначення та конструкція вузлів випробувача кві-2м-146
- •2.9 Технологія випробування пластів
- •2.10 Варіанти компоновок кві для випробування пластів
- •2.11 Додаткові вузли до комплекту кві
- •2.12 Випробувачі пластів багатоциклової дії
- •2.12 Випробувачі пластів багатоциклової дії
- •Відкриття зрівноважувального клапана в момент закриття впускного клапана випробувача пластів.
- •Діють за рахунок гідравлічної неврівноваженості на рухомі деталі пристрою (штоки 1 і 9).
- •2.13 Розрахунок гідравлічного реле часу
- •2.14 Робочі рідини для гідравлічних реле часу
- •2.15 Підвищення надійності пакерування свердловини під час випробування
- •2.16 Вибір величини депресії для випробування пластів
- •2.17 Планування режимів випробування
- •2.18 Міцність колони труб під час випробування пластів
- •2.19 Розрахунок допустимих стискуючих навантажень на хвостовик
- •2.20 Особливості випробування газових свердловин
- •2.21 Можливі неполадки та ускладнення під час випробування пластів
- •2.22 Аналіз процесу випробування пласта за діаграмами тисків
- •2.23 Експрес-оцінка результатів випробування пластів
- •2.24 Діаграми тисків для різних умов випробування
- •2.25 Діаграми випробування пластів з різними фільтраційними параметрами
- •2.26.2 Розрахунок параметрів пласта з урахуванням впливу його забруднення
- •2.26.3 Визначення геометричних характеристик області випробування пласта
- •2.26.4 Розрахунок продуктивних характеристик свердловини за результатами випробування
- •2.26.5 Розрахунок параметрів пласта з урахуванням післяприпливного ефекту
- •2.26.6 Особливості розрахунку параметрів пласта при випробуванні газових свердловин
- •2.26.7 Порядок розрахунку параметрів пласта за результатами випробування
- •2.27 Випробувачі пластів провідних світових фірм
- •2.27.1 Випробувачі з опорою на вибій
- •2.27.2 Випробування пластів випробувачами без опори на вибій свердловини
- •2.27.3 Випробувачі пластів з опорою на стінки свердловини
- •2.27.4 Випробувач пластів без опори на стінки свердловини
- •2.28 Випробування пластів в процесі буріння свердловин
- •2.28.1 Випробування пластів випробувачами колонкового типу
- •2.28.2 Випробування пластів випробувачем при роторному способі буріння
- •2.29 Випробування пластів випробувачами на кабель-канатах
- •2.29.1 Технологія випробування пластів випробувачами на кабелі
- •2.29.2 Конструкція випробувачів на кабелі
- •2.29.3 Випробувачі пластів типу опк
- •2.29.4 Випробувач пластів типу опт
- •2.29.5 Інші типи випробувачів пластів на кабелі
- •2.29.6 Випробувач пластів фірми "Шлюмберже"
- •2.29.7 Аналіз результатів випробування
1.5 Вплив дисперсної фази на породи-колектори
Фільтрати
промивальних рідин, що використовуються
для розкриття продуктивних пластів
зазвичай вміщують дисперсну фазу або
збагачуються подрібненими частинками
розбурюваної гірської породи. Проникаючи
під дією репресії в пори порід-колекторів,
фільтрати захоплюють з собою ці тверді
частинки, найдрібніші з яких досягають
такої ж глибини, як і сам фільтрат.
Досліди показують, що найдрібніші
частинки можуть проникати у пори
гранулярних порід-колекторів радіусом
до 1,6 мкм. Якщо діаметр пор менший трьох
діаметрів частинок (
),
тоді частинки утворюють на поверхні
породи глинисту кірку і майже не
проникають у пласт. Якщо (
),
то тверді частинки проникають у пласт
на декілька сантиметрів. При
тверді частинки проникають у пласт
навіть на декілька десятків сантиметрів.
Якщо колектор тріщинуватий, то частинки
можуть проникати на декілька десятків
метрів. Частинки, які проникли у пори
порід-колекторів, утворюють зону
кольматації, у якій опір рухові флюїду
досягає значних величин.
За даними М.І. Свихнушина, проникнення твердих частинок в керн розпочинається при проникності порід-колекторів 0,27 мкм2. Зі збільшенням проникності негативний вплив твердих частинок посилюється. При початковій проникності керну приблизно 2 мкм2 після впливу на нього промивальною рідиною з твердими частинками проникність складала 0,22 мкм2, тобто зменшувалась майже в 10 раз. К.Ф.Жигач та К.Ф. Паус проводили експериментальні дослідження впливу промивальних рідин на відновлення проникності порід, результати яких подані на рисунку1.3.
При дії на керн чистого фільтрату, проникність порід найгірша при малих її значеннях (до 0,2мкм2). Зі збільшенням проникності коефіцієнт відновлюваності зростає, але потім стабілізується (1,6мкм2). Це вказує на те, що повністю негативна дія фільтрату не усувається. При дії на керн фільтрату з твердими частинками залежність обернена. Для керну з мінімальною проникністю (0,2-0,4мкм2) коефіцієнт відновлюваності має максимальні значення, а зі збільшенням проникності – зменшується.
Точка перетину кривих знаходиться в межах 0,8 мкм2. Таким чином, тверда фаза відіграє подвійну роль: при проникності порід-колекторів до 0,8 мкм2 – позитивну, тобто тверді частинки найкраще ізолюють пори від проникнення в них фільтрату. Збільшення проникності і відповідно розміру пор викликає зменшення ізоляційної здатності твердих частинок або характеризує початок їх проникнення в пласт. Тобто при проникності більше 0,8 мкм2 тверда фаза відіграє тільки негативну роль. При недостатньому очищенні вибою, шлам подрібнюється, що сприяє вказаному негативному процесу. Потрапляючи в пласт, тверді частинки не тільки закупорюють звужені місця, але й у певних умовах взаємодіють з пластовими рідинами, в результаті чого відбувається їх флокуляція і осідання у порах колектора. “Змулені” частинки можуть також налипати у вигляді плівок на поверхні пор. Таким чином, на підставі уяви та досліджень механізму негативного впливу промивальних рідин на породи колектори можна систематизувати основні причини зниження їх природних фільтраційних властивостей що показано на рисунку 1.4.
