- •Рекомендована література
- •17. Рабинович н.Р. И др. Определение глубины проникновения фильтрата бурового раствора при вскрытии продуктивных пластов.- Краснодар, 1986. – 164с.1 первинне розкриття продуктивних пластів
- •1.1 Значення якості первинного розкриття продуктивних пластів
- •1.2 Шляхи підвищення якості первинного розкриття
- •1.3 Зміна фільтраційних властивостей порід-колекторів під дією промивальних рідин
- •1.4 Вплив фільтрату промивальних рідин на породи-колектори
- •1.4.1 Набухання глинистого матеріалу, що входить до складу порід-колекторів
- •1.4.2 Утворення в порах стійких водонафтових емульсій
- •1.4.3 Утворення в поровому просторі нерозчинних осадів, колоїдів та інших ”змулених” речовин
- •1.4.4 Блокуюча дія води
- •1.5 Вплив дисперсної фази на породи-колектори
- •1.6 Вимоги до промивальних рідин при розкритті продуктивних пластів
- •1.7 Промивальні рідини для розкриття продуктивних пластів
- •1.8 Застосування пін та газоподібних агентів для розкриття продуктивних пластів
- •1.9 Застосування пар при первинному розкритті продуктивних пластів
- •1.10 Лабораторна оцінка якості промивальної рідини для розкриття продуктивних пластів
- •1.11 Оцінка якості розкриття продуктивних пластів
- •1.12 Інтенсифікація припливу нафти та газу у свердловинах
- •1.13 Технологія розкриття пластів при рівновазі пластового та вибійного тисків
- •1.14 Розкриття продуктивних пластів з аномально високим пластовим тиском
- •1.15 Противикидне обладнання устя свердловини
- •1.16 Розкриття продуктивних пластів з аномально низьким пластовим тиском
- •1.17 Парафінова кольматація приствольної зони свердловини
- •1.18 Основи якісного розкриття продуктивних пластів
- •2 Випробування свердловин у процесі буріння свердловин
- •2.1 Задачі випробування пластів
- •2.2 Методи випробування продуктивних пластів
- •2.2.1 Випробування пластів у закріплених свердловинах
- •2.2.2 Випробування пластів у процесі буріння свердловини
- •2.3 Виділення об’єктів для випробування
- •2.4 Підготовка ствола свердловини до випробування
- •2.5 Підготовка устьового обладнання до випробування
- •2.6 Класифікація інструменту для випробування пластів та вибір його типу
- •2.7 Випробування пластів випробувачами, які опускають на колоні труб
- •2.8 Призначення та конструкція вузлів випробувача кві-2м-146
- •2.9 Технологія випробування пластів
- •2.10 Варіанти компоновок кві для випробування пластів
- •2.11 Додаткові вузли до комплекту кві
- •2.12 Випробувачі пластів багатоциклової дії
- •2.12 Випробувачі пластів багатоциклової дії
- •Відкриття зрівноважувального клапана в момент закриття впускного клапана випробувача пластів.
- •Діють за рахунок гідравлічної неврівноваженості на рухомі деталі пристрою (штоки 1 і 9).
- •2.13 Розрахунок гідравлічного реле часу
- •2.14 Робочі рідини для гідравлічних реле часу
- •2.15 Підвищення надійності пакерування свердловини під час випробування
- •2.16 Вибір величини депресії для випробування пластів
- •2.17 Планування режимів випробування
- •2.18 Міцність колони труб під час випробування пластів
- •2.19 Розрахунок допустимих стискуючих навантажень на хвостовик
- •2.20 Особливості випробування газових свердловин
- •2.21 Можливі неполадки та ускладнення під час випробування пластів
- •2.22 Аналіз процесу випробування пласта за діаграмами тисків
- •2.23 Експрес-оцінка результатів випробування пластів
- •2.24 Діаграми тисків для різних умов випробування
- •2.25 Діаграми випробування пластів з різними фільтраційними параметрами
- •2.26.2 Розрахунок параметрів пласта з урахуванням впливу його забруднення
- •2.26.3 Визначення геометричних характеристик області випробування пласта
- •2.26.4 Розрахунок продуктивних характеристик свердловини за результатами випробування
- •2.26.5 Розрахунок параметрів пласта з урахуванням післяприпливного ефекту
- •2.26.6 Особливості розрахунку параметрів пласта при випробуванні газових свердловин
- •2.26.7 Порядок розрахунку параметрів пласта за результатами випробування
- •2.27 Випробувачі пластів провідних світових фірм
- •2.27.1 Випробувачі з опорою на вибій
- •2.27.2 Випробування пластів випробувачами без опори на вибій свердловини
- •2.27.3 Випробувачі пластів з опорою на стінки свердловини
- •2.27.4 Випробувач пластів без опори на стінки свердловини
- •2.28 Випробування пластів в процесі буріння свердловин
- •2.28.1 Випробування пластів випробувачами колонкового типу
- •2.28.2 Випробування пластів випробувачем при роторному способі буріння
- •2.29 Випробування пластів випробувачами на кабель-канатах
- •2.29.1 Технологія випробування пластів випробувачами на кабелі
- •2.29.2 Конструкція випробувачів на кабелі
- •2.29.3 Випробувачі пластів типу опк
- •2.29.4 Випробувач пластів типу опт
- •2.29.5 Інші типи випробувачів пластів на кабелі
- •2.29.6 Випробувач пластів фірми "Шлюмберже"
- •2.29.7 Аналіз результатів випробування
2.26.6 Особливості розрахунку параметрів пласта при випробуванні газових свердловин
Для випадку випробування газових свердловин формула Хорнера набуває вигляду;
(2.89)
де:
дебіт газу,
;
в?язкість
газу, Па·с;
пластова
температура , К;
коефіцієнт
надстискуваності газу;
Ро- атмосферний тиск, Па;
То= 290 К.
Точки
КВТ , які нанесені на графік з координатами
Рс,
,
повинні утворювати пряму лінію , яка
перетинається з віссю ординат у точці
, для якої
=0,
і, як наслідок отримують значення
пластового тиску (Рс=
Рпл)
Однак, слід відмітити , що побудова графіка з використанням квадратичних залежностей тисків з наступним розв’язком рівнянь викликає певні незручності, а також вносить похибки в результати розрахунків. У зв’язку з тим, для обробки КВТ отриманих при випробуванні газових свердловин, можна використовувати звичайне рівняння (2.48), до якого приводять рівняння (2.89) після наступних перетворень.
Знаючи , що об’ємний коефіцієнт газу
(2.90)
де
(2.91)
і, підставляючи його у рівняння (2.89), отримаємо:
(2.92)
Після відповідних перетворень і спрощень отримаємо
(2.93)
2.26.7 Порядок розрахунку параметрів пласта за результатами випробування
На підставі розглянутих вище рівнянь рекомендується такий порядок розрахунку параметрів пласта.
Оцінюють значення величин, що входять до нерівності (2.88), та умову виконання цієї нерівності з метою подальшого вибору напрямку розрахунку. Якщо нерівність виконується, то вихідним рівнянням для розрахунку є рівняння (2.48), у випадку невиконання нерівності - рівняння (2.86).
Оцінюють початковий (qп) та кінцевий (qк) дебіти свердловини під час відкритого періоду випробування.
Визначають значення точок КВТ на діаграмі глибинного манометра: розбивають криві припливу та відновлення тиску на рівні інтервали часу, вибирають значення тисків (РІ) і часу відновлення тиску (хі) і будують графік у координатах: y=(Pi);
.
Проводять прямі лінії через точки початкової та кінцевої частин КВТ на побудованому графіку.
За точкою перетину прямої , яка проходить через кінцеві точки КВТ, з віссю ординат знаходять величину пластового тиску; розраховують значення кутових коефіцієнтів (і1) та (і2) для кожної прямої відповідно.
За формулами (2.62) (2.66) знаходять гідропровідність привибійної та віддаленої зони пласта, радіус забрудненої зони пласта та проникність порід-колекторів, а за формулою (2.54) - п?єзопровідність.
За формулою (2.71) або (2.72) розраховують величину ”скін-ефекту”.
Геометричні характеристики області дослідження знаходять з використанням формули (2.77). Якщо на кінцевій ділянці виявляється злам лінії тисків, то за точкою злому з використанням формули (2.66) знаходять віддаль до межі зміни однорідності пласта.
З використанням формул (2.79-2.85) визначають продуктивні характеристики пласта.
На підставі проведених досліджень і розрахунків роблять висновок про характер очікуваного припливу пластового флюїду при експлуатації покладу, про необхідність проведення робіт з інтенсифікації припливу та очищення привибійної зони пласта від забруднення.
