9.6. Допоміжний рахунок туризму (зст) (сателлитный счет)

Цей метод оцінки ролі туризму в економіці, який освоюється в багатьох країнах, можна віднести до базових інновацій, він заснований на зборі та аналізі величезного числа статистичних даних, які раніше не приймалися до уваги при оцінці туризму і його внеску в економіку кожної країни. У червні 1999 р. у Ніцці за участю Всесвітньої ради з туризму та подорожей пройшла всесвітня конференція "Вимірювання економічного впливу туризму", яка запропонувала методологічні напрями для визначення всеосяжного впливу туризму як на економіку окремої країни, так і на світову економіку в цілому. Цей консолідований обрахування отримав назву "допоміжний рахунок туризму" (ЗСТ). В останні роки туризм став важливою економічною сферою завдяки зростанню його частки у ВВП країн та регіонів і впливу на розвиток інфраструктури та багатьох секторів господарської діяльності. Туризм є каталізатором розвитку будівництва, транспорту і комунікацій, сільського господарства, інших галузей. Особливо слід виділити роль туризму в створенні нових робочих місць і пожвавлення місцевої економіки. На жаль, існуюча статистика враховує і фіксує лише число туристів і грошові суми, що витрачаються ними на подорожі. Отже, економічний вплив туризму визначається за заниженими показниками, які генеруються їм доходи враховуються в інших галузях, тому порахувати загальний внесок туризму в економіку можна лише приблизно. Щоб зрозуміти реальну значимість туризму в економіці, слід оцінювати такі важливі показники, як, наприклад, вплив галузі на обсяг ВВП, зайнятість населення, ефект переміщення туристів усередині країни з точки зору перерозподілу доходів. За рекомендаціями міжнародної конференції за статистикою туризму і подорожей, організованою ЮНВТО, була створена спеціальна група експертів по розробці ВСТ. Перед експертами стояло завдання розробити звід основних понять, класифікацій та агрегованих показників, які дозволяли б дати одноманітну оцінку економічного ефекту впливу попиту на туристські послуги на розвиток економіки країн. Треба було сформулювати цей звід таким чином, щоб він був порівнянним з показниками, що використовуються в інших областях, і був однаковим для різних соціально-географічних умов. Розробка показників ВСТ зайняла п'ять років (з березня 1994 р. по листопад 1999 р.). Результат цієї роботи викладено у документі "Концептуальні основи допоміжного рахунку туризму" (Tourism Satellite Account: The Conceptual Framwork). Після схвалення рекомендованих методологічних основ на 31-й сесії Статистичної комісії ООН в 2000 р. ВСТ став повноцінним статистичними інструментом для оцінки економічного значення туризму. Розробка ЗСТ (75 країн розробили або планують розробити такий рахунок в найближчі роки, в їх число входять Індія, Іспанія, Канада, Коста-Ріка, Марокко, Мексика, Нова Зеландія, Сполучені Штати Америки, Франція, Ямайка та ін) розкрила наявність певних проблем. Всі вони пов'язані з внутрішньою природою ЗСТ як інструмент для зведення воєдино розрізнених даних. До числа цих проблем відносяться: - Відсутність одноманітності в класифікаціях і визначеннях, що використовуються в різних джерелах; розбіжність між пропозицією і попитом туристських продуктів, що надаються відвідувачам (як резидентам, так і нерезидентам); - Потреби нових користувачів, які зазвичай не включаються в основні статистичні операції (хто організовує поїздки, число учасників мандрівної групи, одноденні відвідувачі та ін.) Для впровадження ЗСТ необхідне вдосконалення системи національної туристської статистики, заснованої на інформації і даних, одержуваних від національної служби статистики, національної туристської адміністрації, Центрального банку, національних асоціацій туристських підприємств. Ці показники повинні доповнюватися даними департаменту (відомства) перевезень, митної та імміграційної служб. Так як ВСТ є інструментом, що показує роль туризму в економіці держави, то важливо знати його основні складові, що дають уявлення про необхідну організації державного статистичного спостереження у туризмі. Головна ідея ВСТ - детальний аналіз попиту на товари і послуги, які сполучаються з туризмом в економіці, і вимірювання цього спроса.С допомогою ЗСТ можна виміряти: - Внесок туризму у ВВП; - Місце туризму серед інших секторів економіки; - Кількість робочих місць у різних секторах економіки, ініційованих розвитком туризму; - Обсяги інвестицій в туризм; - Податкові надходження, генеровані туристської індустрією; - Туристське споживання; - Вплив туризму на платіжний баланс; - Людські ресурси, задіяні в індустрії туризму. ВСТ дозволяє реально оцінити економічну вагу туристської галузі. Обсяг туристичних послуг впливає на розвиток транспорту, сфери торгівлі, мережі культурних установ (музеї, бібліотеки тощо), будівництва, сільського господарства та ін ВСТ виявляє всередині кожної галузі складові, які залежать від туризму, їх економічну ефективність. Розрізняють дві основні складові ВСТ: туристське споживання і туристський попит. Туристське споживання. Воно включає вартість товарів і послуг, спожитих усіма відвідувачами на території конкретної країни. Це перш за все особисті витрати на розміщення, транспорт, харчування, розваги, фінансові послуги та покупки товарів тривалого і короткострокового користування, використовувані для туристських потреб. Витрати можуть бути зроблені як до поїздки, так і після неї, а також під час подорожі як по країні, так і за її рубежами. Ділові поїздки. Це відрядження представників державних та туристичних організацій, пов'язаних з розвитком галузі. Витрати держави на індивідуальне туристське споживання. Це неринкові послуги, що надаються державними організаціями індивідуальним відвідувачам. До них відносяться ознайомлення з культурними та природними цінностями (мистецтво, музеї, національні парки та ін), а також різного роду формальності (митні, імміграційні послуги). Експорт товарів і послуг відвідувачами включає витрати іноземних відвідувачів на товари і послуги на території приймаючої туристів країни. Туристський попит. Він включає туристське споживання і залишилися неохопленими товари та послуги, пов'язані з компонентами кінцевого споживання. До них відносяться: - Витрати державних організацій на колективне туристське споживання - неринкові послуги, пов'язані з туризмом (управління авіацією, забезпечення безпеки, санітарні послуги на курортах і ін); - Капітальні вкладення - витрати, здійснювані постачальниками послуг туристської індустрії (приватний сектор) та державними організаціями на постачання устаткування, обладнання, створення інфраструктури для відвідувачів; - Експорт - споживчі товари, що направляються за кордон для туристського користування [пальне, електроніка, засоби виробництва, що направляються за кордон для використання постачальниками послуг (літаки, круїзні судна)]. Особливістю ЗСТ є агреговані показники, якими вимірюється результат спільної економічної діяльності в галузі туризму. Вони відображають: розмір споживання у внутрішньому туризмі (витрати самих туристів та їх спонсорів); додану вартість (як у самій туристської, так і в агрегованих галузях); формування основного капіталу; колективне туристське споживання і сукупний туристський попит. В даний час національні ВСТ складаються на основі місцевих річних статистичних показників, однак необхідна розробка і створення ЗСТ на рівні областей, провінцій, міст. Деякі показники ВСТ не входять в статистичне спостереження кожен рік, а тому розраховуються на основі усереднених рівнів попередніх років. За такою методикою можна розраховувати квартальні ЗСТ і робити прогнози. Завданням ЗСТ є оцінка економічних наслідків відвідування туристами конкретної країни, поїздок всередині неї і виїзду її громадян в інші держави. У загальний економічний рахунок країни необхідно включати послуги, надані в будь-якій точці земної кулі. Наприклад, повітряне перевезення туриста з країни А в країну В, використовуючи літаки країни С, є показником для вимірювання ЗСТ в країні С. Іншими словами, треба брати до уваги не тільки пряме туристське споживання, але і вторинний ефект від всієї іншої виробничої діяльності. У цьому випадку слід використовувати інституційну одиницю, яка визначається Статистичним комітетом ООН як "економічний суб'єкт, здатний у межах своїх прав власним майном нести відповідальність за зобов'язаннями, які виникають при здійсненні економічної діяльності та з укладених угод з іншими суб'єктами". Використання інституційних одиниць дозволяє визначити ступінь впливу туризму на платіжний баланс, включаючи дохід від власне-сті, сплаченої іноземними інвесторами. Передбачається включити до ЗСТ систему оплати праці в туризмі (Tourism Labour Accounting System - LAST), методологічні основи якої розроблені Міжнародною організацією праці (МОП). Це дозволить оцінити кількість працюючих у сфері туризму, визначити рівень матеріальної винагороди, ви-явити найбільш поширені спеціальності.