Новіков В.С. Інновації в туризмі

М.: ВЦ "Академія", 2007. - 208 с.

Розкрито з використанням досвіду вітчизняних і зарубіжних досліджень інновації в соціально-культурному сервісі і туризмі, особливості інноваційних процесів, а також еволюційні зміни в цих областях. Розглянуто функції інновацій та управління інноваційною діяльністю в туризмі і сфері послуг, принципи сталого розвитку туризму, впровадження допоміжного рахунку туризму як методу оцінки його економічної ефективності, вплив науково-технічного прогресу та інновацій в суміжних з туризмом галузях на нововведення в туристської діяльності. Для студентів вищих навчальних закладів. Може бути корисно аспірантам та викладачам туристського і готельно-ресторанного бізнесу.

Зміст

Новіков В.С. Інновації в туризмі

Передмова Глава 1. Підприємництво та інновації 1.1. Економічний розвиток суспільства та підприємницької діяльності     1.1.1. Виникнення і сутність підприємництва     1.1.2. Розвиток російського підприємництва 1.2. Циклічний розвиток економіки. Дослідження Н. Д. Кондратьєва, теорія інноваційних процесів Й. Шумпетера     1.2.1. Дослідження Н. Д. Кондратьєва про циклічному розвитку економіки     1.2.2. Теорія інноваційних процесів Й. Шумпетера     1.2.3. Технологічні уклади розвитку 1.3. Роль підприємця в інноваційних процесах 1.4. Підприємницька діяльність в туристській сфері Глава 2. Сутність і функції інноваційної діяльності 2.1. Зміст поняття "інновація" 2.2. Види інновацій 2.3. Інноваційні процеси 2.4. Життєвий цикл і функції інновацій 2.5. Інноваційна діяльність в туризмі Глава 3. Державне регулювання інноваційного розвитку 3.1. Національна інноваційна система 3.2. Державна підтримка та стимулювання інноваційних процесів 3.3. Регулювання інноваційної діяльності в промислово розвинених країнах 3.4. Система державного регулювання інноваційних процесів в Російській Федерації     3.4.1. Організація науки і науково-технічних досліджень     3.4.2. Напрями інноваційного розвитку Росії 3.5. Державна підтримка інноваційної діяльності в туризмі Глава 4. Стратегія і планування інноваційної діяльності 4.1. Зміст і характеристика різних типів стратегій     4.1.1. Державна інноваційна стратегія     4.1.2. Інноваційна стратегія підприємств 4.2. Планування інновацій та інноваційні проекти     4.2.1. Принципи планування     4.2.2. Зміст інноваційного проекту     4.2.3. Види проектів     4.2.4. Етапи розробки інноваційних проектів 4.3. Роль і характер інвестицій в інноваційних процесах 4.4. Ризики в інноваційній діяльності Глава 5. Управління інноваційною діяльністю в компанії 5.1. Організація інноваційної діяльності     5.1.1. Цілі інноваційної діяльності     5.1.2. Динамічне моделювання бізнесу     5.1.3. Управління інноваціями     5.1.4. Управління знаннями 5.2. Створення нововведень та їх впровадження 5.3. Класифікація підприємств за типом інноваційної поведінки 5.4. Інноваційна діяльність в туристських компаніях Глава 6. Інтелектуальна власність в інноваційних процесах 6.1. Людський фактор 6.2. Інтелектуальний продукт     6.2.1. Інтелектуальний продукт як власність     6.2.2. Інтелектуальна власність як товар 6.3. Використання прав на інтелектуальну власність у сфері туризму 6.4. Охорона і захист інтелектуальної власності     6.4.1. Способи охорони і захисту інтелектуальної власності     6.4.2. Міжнародні угоди про охорону інтелектуальної власності Глава 7. Нормативно-правове регулювання 7.1. Правові акти Російської Федерації 7.2. Закони, що регулюють права в галузі інформатизації та застосування новітніх технологій Глава 8. Вплив науково-технічних нововведень на розвиток туризму 8.1. Інноваційні процеси на транспорті, у засобах розміщення     8.1.1. Тенденції розвитку авіаційного транспорту     8.1.2. Залізничний транспорт     8.1.3. Розвиток морських круїзів     8.1.4. Інновації в готельному бізнесі 8.2. Розвиток інформаційних технологій. Глобальні розподільні системи     8.2.1. Інформаційні технології, їх впровадження у виробничі процеси     8.2.2. Способи розповсюдження інноваційних продуктів     8.2.3. Застосування інформаційних технологій в туризмі     8.2.4. Глобальні розподільні системи     8.2.5. Електронна комерція Глава 9. Інноваційні процеси в туризмі 9.1. Глобалізація економіки та її вплив на розвиток туризму     9.1.1. Глобалізація - шлях змін     9.1.2. Глобалізація економіки і туризм     9.1.3. Ділове партнерство 9.2. Вплив політичної, економічної та соціальної сфер на інноваційні процеси в туризмі 9.3. Інноваційні процеси в просуванні та комерціалізації туристського продукту 9.4. Роль Всесвітньої туристської організації у стимулюванні і розповсюдженні інновацій 9.5. Принципи сталого розвитку туризму 9.6. Допоміжний рахунок туризму (ЗСТ) 9.7. Застосування положень Генеральної угоди про торгівлю послугами (ГАТС) - інновація для російського туристського бізнесу 9.8. Практика нового туризму Висновок Словник термінів Список літератури

Вступ

Інновації - це не що інше, як дії щодо впровадження досягнень науки і техніки в технології та управління, в тому числі і в соціальній сфері, тобто в організаціях, що займаються наданням послуг населенню. Нововведення характерні для різних сфер людської діяльності. Інноваційні процеси мають специфічні особливості, хоча і підкоряються загальним закономірностям економічного розвитку. Це стосується і туристського бізнесу, який відноситься до соціальної сфери. Більш того, туризм є частиною соціально-економічної системи суспільства, і не випадково в деяких країнах індустрію туризму включають у виробничу діяльність. Сфера обслуговування - сукупність галузей і видів діяльності, пов'язаних із задоволенням нематеріальних потреб людини у вигляді послуг. "послуга - результат безпосередньої взаємодії виконавця і споживача, а також власної діяльності виконавця щодо задоволення потреби клієнта", а обслуговування - це діяльність виконавця послуги при безпосередньому контакті з її споживачем. "створення будь-якого економічного продукту і супутнє йому перетворення ресурсів, пов'язаних з використанням людської праці, являє собою виробництво". З цього можна припустити, що обслуговування фактично є виробництвом послуги, що збігається з її споживанням. Там, де люди створюють продукт, інформацію, перетворюють їх своєю працею, існує виробництво в різних формах. Авіакомпанії використовують літаки, паливо, комп'ютерні системи бронювання квитків і надають своїм пасажирам можливість швидкого переміщення з одного кінця країни в інший. Туристські фірми забезпечують знайомство з культурними цінностями і природною красою, розміщення та харчування людей, дають їм можливість відпочити і відновити свої сили - все це теж виробництво. У залежності від виду продукції виробництво може бути розділене на матеріальне, інформаційне та надання послуг. Працівники сфери туризму мають справу з різноманіттям форм і методів організації відпочинку, подорожей, культурного дозвілля. Розвиток туристського бізнесу можливий тільки на основі впровадження нових ідей, вдосконалення процесів виробництва товарів і послуг, розширення їх асортименту. Розрізняють інновацію процесів і самих продуктів. Інновація продуктів, можливо, має навіть більше значення для підвищення якості життя в тривалій перспективі. Сьогодні навряд чи правомірно вважати працю у сфері матеріального виробництва продуктивною, а в інших сферах - непродуктивною. Мета цієї книги полягає в тому, щоб показати, які інноваційні процеси відбуваються в туристській діяльності, як на ці процеси впливають нововведення в тісно пов'язаних з нею галузях, які чинники стимулюють інновації і механізм управління ними. Інноваційні процеси в туристському бізнесі можуть виступати в самих різних формах, вони мають свої особливості, які впливатимуть на розвиток. Розглядати інновації в туризмі неможливо без знань циклів розвитку суспільства, причин появи нововведень і особливостей їх впровадження. Тому на початку книги даються характеристики підприємництва і бізнесу як більш об'ємного поняття. Бізнес - це економічна діяльність в умовах ринку, спрямована на отримання прибутку. Основна ланка бізнесу - організація, яка займається господарською діяльністю, виробництвом товарів і послуг. Підприємці вносять нововведення в систему бізнесу, тим самим сприяючи змінам його форм. Короткий виклад теоретичної спадщини М. Д. Кондратьєва та Й. Шумпетера, а також етапів циклічного розвитку економіки, технологічних укладів дає можливість побачити, як ці явища впливають на інноваційні процеси. Показано роль держави у визначенні стратегії інноваційного розвитку та стимулювання його процесів, в тому числі через правове регулювання. Розглядаються функції інноваційної діяльності, питання управління нею в туристському бізнесі, роль інтелектуальної власності як основи інновацій. Аналіз інновацій показує, що іноді вони є відродженням корисного, забутого раніше, але в іншій формі. Більшість продуктів інтелекту через певний проміжок часу зникають, про деякі забувають, але потім вони знову повертаються вже в іншому, досконалішому вигляді. Інновації - це повільний процес, і багато сучасних компанії своїм лідируючим положенням зобов'язані поколінням, які працювали на майбутнє кілька десятків років тому. Завдяки своїм сьогоднішнім нововведень багато маловідомі компанії стануть лідерами в доступному для огляду майбутньому. Свідомий упор на інновації найбільше необхідний там, де технологічні зміни найменш ефективні. Наприклад, розвиток і виживання туристської компанії залежить від введення нових і вдосконалення традиційних видів туризму, постійного пошуку кращих і більш економічних способів просувати і продавати туристичний продукт, поліпшувати його якість. Важливим є вивчення теоретичних положень та практичного досвіду в галузі створення і впровадження інновацій.

1.3. Роль підприємця в інноваційних процесах

Вперше опис якостей, необхідних підприємцю, з'явилося в роботах французького економіста Жана Батіста Сея, який вважав, що підприємець повинен виділятися прагненням створювати нові способи виробництва і управління, при цьому розуміти людей і ризикувати. Це особа, яка "переміщує ресурси з області низької продуктивності та низьких доходів в область високої продуктивності та прибутковості". З тих пір трактування поняття "підприємець" не зазнала значних змін, хоча у міру розвитку суспільства змінювався не тільки тип, але і психологія підприємця. Спочатку він володів і керував своїм капіталом, поєднуючи ці функції з особовим продуктивною працею. Згодом став організатором виробництва, не завжди будучи власником капіталу. Нинішнє подання про підприємця і його функціях склалося тільки до середини XX ст. Сучасний підприємець переслідує мети: прагне до експансії, розширення свого бізнесу, виживання в умовах конкурентної боротьби і передачу своєї справи спадкоємцям. Ще на рубежі XIX-XX ст. діяльністю підприємств і фірм починають керувати менеджери - люди, які, працюючи в умовах нестабільності ринку і невизначеності можливих результатів, беруть на себе тягар ризиків і домагаються успіху, виступаючи в якості перетворювача і творця у здійсненні проектів, в тому числі національного та міжнародного значення. Крім змін у соціальній базі підприємництва відбувається також розчленування і спеціалізація, замість одного з'являються кілька типів підприємців: - Постачальник капіталу - фінансист; - Постачальник нового знання - "винахідник" технічної або маркетингової ідеї; - Постачальник організаційної схеми - експерт (юрист або економіст), що пропонує організаційно-правові форми для створення або трансформації підприємства; - Постачальник управлінських технологій - менеджер, який розробляє структуру внутрішніх і зовнішніх зв'язків нового підприємства. Звичайно, можливе суміщення деяких функцій, проте з часом воно все більше утруднюється навіть на середніх підприємствах. Люди, здатні виконувати непрості підприємницькі функції, повинні володіти певними якостями: інтуїцією і чуттям на нові нестандартні шляхи; енергією і волею, щоб відмовитися від усталених порядків і долати інерцію економічних і соціальних процесів. Професор Даремського школи бізнесу в Англії Алан Гібб вважає, що підприємець - це енергійна особистість, що демонструє певні риси і стандарти активної поведінки і мислення, причому зазвичай у сфері ділового життя. За твердженням відомого американського фахівця з управління Пітера Друкера (1909 - 2005), підприємці бачать економічний ресурс там, де інші його не помічають. Вони "намагаються створити нові і відмінні від старих цінності, перетворити" матеріали "в" ресурс "або наділити існуючі ресурси в нову і більш продуктивну форму". В основі підприємницької діяльності лежить систематизована інноваційна діяльність, тобто пошук і використання нових можливостей задоволення бажань і потреб людини. Підприємець, за Й. Шумпетера, має з'єднувати, комбінувати фактори виробництва: він шукає нові форми його організації, удосконалення в комерційних комбінаціях. Мова йде про функцію, здійснюваної періодично різними суб'єктами, яка нерозривно пов'язана з нововведеннями. Підприємець не обов'язково сам винаходить "нові комбінації", часто він запозичує чужий господарський досвід. Мотивами його діяльності є: саморозвиток особистості, досягнення успіху, подолання труднощів. Участь підприємця в інноваційних процесах визначає його психологія. По-перше, він має схильність до творчості, творення та інновацій. Це дозволяє йому постійно шукати нові ідеї і прагнути до їх впровадження у себе на підприємстві. По-друге, підприємці відчувають спрагу експансії та розширення своєї діяльності. По-третє, їм властивий господарський оптимізм - вони завжди вірять в удачу своєї справи. По-четверте, за відсутності достовірної інформації про майбутнє необхідно володіти такими рисами, як розважливість і аналітичний стиль мислення. Тоді можна оцінити можливості різноманітних результатів (сприятливих і несприятливих), перетворюючи невизначеність у підприємницький ризик. Підкреслюючи роль підприємця в інноваційному процесі, І. Шумпетер виходив з теорії, що вихідне положення економічної системи - чисте рівновагу. На його думку, в умовах ринкової економіки підприємець-новатор виступає рушійною силою змін, збурюючих рівновага економічної системи. При впровадженні інновацій звичний порядок взаємовідносин порушується діями підприємців-новаторів, які витісняють "консерваторів" з поля економічних взаємодій і займають звільнилися простору. Однак і "новатори", і "консерватори" виконують у господарській діяльності певну позитивну функцію. Наявність "консерваторів" дозволяє виявити і визначити новацію. Крім того, вони забезпечують збереження сформованих стан-дартів до того моменту, поки під впливом "новаторів" не почне відбуватися перехід до нових стандартів, які поступово стають все більш привабливими. Модель поведінки "новатора" при впровадженні новацій вимагає більшого грошового забезпечення порівняно з консервативною. Витрати "новатора" складаються з витрат на пошук і обробку інформації, на укладання контрактів з розробки нової ідеї, на виробництво продукту і просування його на ринку, а також на можливе впровадження нової організаційної форми. "Новатор", незважаючи на збитки у початковій фазі, за рахунок зростання обсягу продажів і розширення ринкових ніш успішно рухається в бік підвищення рівня рентабельності. З плином часу "новатор" може перетворитися на "консерватора" або розкрити новаторський потенціал в суміжних областях. Загальна величина витрат "консерватора" нижче витрат "новатора". Однак, щоб "захистити" ринкову нішу, вести підтримуючу рекламу, компенсувати витрати на дорожчають ресурси при збереженні цін на вироби, що випускаються без скорочення обсягу продажів, "консерватор" рухається в бік зниження рівня рентабельності. У нього з'являються дві перспективи - перетворитися на "новатора" або, зберігши свою консервативну модель, піти з ринку. Названі фактори регулюють число "новаторів" і "консерваторів" в економіці (істотний вплив на цей процес надають непередбачувані зрушення в інституційній структурі та заходи економічної політики), визначають мо-дель їх поведінки (табл. 1.3).

Таблица 1.3.

Модели поведения агентов в экономической эволюции

Параметры	«Новаторы»	«Консерваторы»
Цель	Реализация новых идей, технологий, продуктов	Сохранение прежних позиций в области идей, технологий, продуктов
Область приложения усилий и результат	Новые направления деятельности, значительно и постоянно расширяющиеся	Эксплуатация старых сфер, форм и методов. Стабильная или сокращающаяся деятельность в процессе конкуренции с «новаторами»
Интервал функционирования	1. До превращения в «консерватора». 2. До внезапного банкротства в процессе конкуренции с «новаторами» и «консерваторами»	1. До выхода из хозяйственного поля (банкротства) или изменения вида деятельности. 2. До превращения в «новатора»
Издержки модели поведения	Невысокие при отлаженном денежно-кредитном механизме	Значительные или постоянно увеличивающиеся
Устойчивость к изменениям	Высокая - за счет новизны реализуемых проектов	Низкая - за счет роста издержек

Таблиця 1.3. Моделі поведінки агентів в економічній еволюції Параметри «Новатори» «Консерватори» Мета Реалізація нових ідей, технологій, продуктів Збереження колишніх позицій у сфері ідей, технологій, продуктів Область докладання зусиль і результат Нові напрямки діяльності, значно і постійно розширюються Експлуатація старих сфер, форм і методів. Стабільна або скорочується діяльність у процесі конкуренції з «новаторами» Інтервал функціонування 1. До перетворення на «консерватора». 2. До раптового банкрутства в процесі конкуренції з «новаторами» і «консерваторами» 1. До виходу з господарського поля (банкрутства) або зміни виду діяльності. 2. До перетворення на «новатора» Витрати моделі поведінки Невисокі при налагодженому грошово-кредитному механізмі Значні або постійно збільшуються Стійкість до змін Висока - за рахунок новизни реалізованих проектів Низька - за рахунок зростання витрат На рівні окремо взятої компанії чи фірми проблема еволюції системи "новатор-консерватор" зводиться до їх співіснування в рамках однієї економічної організації. При цьому освоюються нові продукти і ринки, а також випускається "стара" продукція. Таке поєднання створює певний запас міцності для фірми, забезпечує ефективний перерозподіл ресурсів і, в кінцевому рахунку, позитивно позначається на розвитку організації. Аналіз підприємницької діяльності в розвинених країнах показує, що малі та середні фірми, навіть при ризикованої діяльності, грають новаторську роль у розвитку наукоємних високотехнологічних виробництв, у швидкому освоєнні нововведень. Великі корпоративні структури також тяжіють до інновацій, оскільки мають для цього великі матеріальні і фінансові можливості для освоєння базових, стратегічних нововведень.