Проект виконала:
учениця 11-Б класу Чернівецького
НВК „Любисток ”
Чевка Дар’я Данівна
Керівник проекту:
вчитель трудового навчання Полушина Тетяна Анатоліївна
2012
І. Організаційно-підготовчий етап |
|
1.1. Розробка технічного завдання |
|
|
|
|
|
1.1.3. Історична довідка та сучасні тенденції |
|
1.1.4. Обґрунтування вибору жилета |
|
1.2. Розробка технічної пропозиції |
|
1.2.1. Аналіз моделей – аналогів |
|
1.2.2. Висновок із технічної пропозиції |
|
ІІ. Конструкторський етап |
|
2.1. Опис зовнішнього вигляду виробу |
|
2.2. Конструювання виробу |
|
2.2.1. Побудова креслення плечового виробу |
|
2.2.2 Моделювання виробу |
|
2.3. Вибір матеріалів, інструментів і пристосувань |
|
2.4.Розрахунок собівартості виготовленого виробу |
|
2.5. Екологічне обґрунтування проекту |
|
ІІІ. Технологічний етап |
|
3.1.Технологічна послідовність виготовлення жилету |
|
ІV. Заключний етап |
|
4.1.Висновок |
|
Інформаційні джерела |
|
|
|
„Ніхто не робиться майстром,
не тренуючись в майстерності”
(Ян Коменський)
1.1. Розробка технічного завдання
1.1.1. Призначення проектованого виробу.
Жилети стали необхідним елементом сучасної моди. В них можна піти за покупками, на роботу чи на побачення. Вони роблять нас сучасними, жіночими і елегантними.
Мода примхлива. Але жилет завжди в моді і залишається улюбленим одягом дівчат, жінок. Жилет – модна родзинка будь-якого гардероба! В одязі жилет може виступати як самостійний елемент так і в ансамблі, додаючи завершеність костюму. Вони пасують до всього. Їх носять зі спідницями, брюками, сукнями, джинсами.
Вимоги до проектованого виробу.
1 .1.3. Історична довідка та сучасні тенденції.
Жилет (від фр. Gilet) - чоловічий або жіночий верхній одяг без рукавів. У класичному варіанті надягають під піджак. Складова частина класичного чоловічого костюма –„трійки”.
Жилетка – це також і жіночий одяг без рукавів, який одягають поверх плаття, блузки, гольфа.
О
дяг
виник дуже давно. Отримати уявлення про
гардероб первісної людини допоміг
вченим муміфікований труп Етці –
мисливця бронзового століття, знайдений
в 1991 році в Альпах (на кордоні
між Австрією та Італією). Верхнім
одягом йому служив плащ, сплетений з
трав’яних волокон. Під плащем був одяг,
зшитий з козячих шкір – безрукавка довжиною
до колін. Це був перший спогад про
безрукавку – пращура жилетки.
Рис. 1. Одяг мисливця бронзового століття
Існує кілька версій походження слова жилет. За однією з них, ярмаркові балагури, яких у Франції називали Жиль, носили безрукавку. За іншою, кравця, який першим зшив жилет, звали Жиле. Ну і ще один варіант - предок жилета був родом з Туреччини (безрукавка – желек). Потім безрукавку перейняли араби, потім іспанці, потім французи. І лише наприкінці XVIII століття жилет потрапив до Росії. Він був одним з елементів військового обмундирування. І тільки з XIX століття цей предмет, нарешті, стали носити модниці всього світу.
Жилет постійно мінявся. Непостійними були не тільки його довжина і крій, але також форма вирізу, характер застібки, форма кишень і ґудзиків.
У середині XIX століття жилет став частиною жіночого гардероба. На відміну від чоловіків, жінки носили жилети поверх іншого одягу.
Рис.2. Жилети різних століть.
З давніх часів населенням Карпат та Прикарпаття використовується свій жилет, жителі його називають кептар – безрукавний хутряний кожушок. Виготовляють його з овечої шкіри і оздоблюють вовною, бляшаними кружальцями, лелітками, стеклярусом, колосовим бавовняним шнуром, вишивкою, аплікацією.
Кептар має значну локальну варіативність щодо довжини та прийомів оформлення. Для нього характерне симетричне розміщення декору з перевагою геометричного орнаменту.
Сьогодні різні кептарики ми можемо побачити в музеях нашого міста в колекціях народного одягу ХІХ-ХХ ст. Знайомство з ними дає змогу відчути естетичні уподобання наших предків, зрозуміти функціональні, конструктивні та художньо-естетичні особливості вбрання різних історико-етнокультурних регіонів України.
Рис. 3. Українські кептарі
С
ьогодні
жилет використовується в абсолютно
різних варіантах .
Рис.4. Сучасні тенденції
Ж илет також складова частина шкільної форми. Шкільна форма допомагає налаштуватися на роботу. Дитина при цьому зі шкільної лави звикає носити одяг і розуміє, що костюм – це щось більше, ніж просто одяг. Це – засіб комунікації. Від того, як ти виглядаєш, залежить, як з тобою будуть спілкуватися оточуючі.
Рис. 5. Шкільна форма