1.3. Поняття та класифікація юридичного складу як підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин

Для виникнення юридичних наслідків нерідко недостатньо одного юридичного факту, а необхідна наявність кількох юридичних фактів, які утворюють складне явище - юридичний склад.

Часто юридично значущу сукупність фактів іменують фактичним складом. Інколи можуть використовуватись й інші поняття: складний юридичний склад, юридичний фактичний склад, складний юридичний фактичний склад.

О.О.Красавчиков вперше ввів термін «юридичний склад» у теорію юридичної фактології і вважає, що термін «фактичний склад» недосконалий і такий, що не розкриває сутності самого поняття.

З цього приводу він писав: «Під фактичним зрозуміло те, що не має значення для права. Під юридичним ж розуміється сама сутність, виходячи з якої на основі закону має бути вирішено спір по цивільному праву. Коли говорять, що факт юридичний, а склад - фактичний, то створюється неправильне уявлення, нібито значення має тільки окремий юридичний факт, а сукупність - юридично байдужа, вона носить фактичний характер. Насправді факт знаходить свою юридичну оцінку (оскільки він не є самостійним), перебуваючи в певному складі, який і породжує юридичні наслідки,а саме - в юридичному складі» [23, c.66].

Позицію О.О. Красавчикова підтримала Л.В.Солодовник, яка зазначила, що: «Говорячи про юридичний факт, ми тим самим надаємо факту функціональну характеристику. Використовуючи поняття «фактичний склад», ми характеризуємо склад лише за будовою: фактичний факт – це склад фактів. Це непослідовно і невиправдано. Розгляд складу як юридичного відображає його правові властивості щодо наслідків, є якісною характеристикою та відмежовує визначену сукупність фактів від інших фактичних комплексів, які мають опосередковане значення для встановлення правового результату» [28, с. 68].

Юридичний склад є сукупністю окремих життєвих обставин, кожна з яких в інших випадках зазвичай виступає в якості самостійного юридичного факту. Також існують й інші тлумачення поняття «юридичний склад», які відображені в таблиці 1.3.1

Одна з основних причин існування юридичного складу – складність суспільних відносин, необхідність врахування різноманітних, різнорідних життєвих обставин. Юридичні склади в більшості випадків покликані в певний спосіб організувати поведінку учасників суспільних відносин відповідно до норм чинного законодавства.

Слід прийняти за основу визначення, яке у вступі до праці «Юридичні факти в радянському праві» вживає В.Б.Ісаков: «Юридичний склад - комплекс юридичних фактів, які в сукупності спричиняють правовий наслідок - виникнення, зміну, припинення правовідносин.» [18, с. 3]. Потім в тексті він робить уточнення, зазначаючи, що правильнішим буде визначити юридичний склад не як комплекс, а як систему юридичних фактів .

В одній з перших радянських праць із системного аналізу під системою розумілося «впорядкована певним чином безліч елементів, взаємопов’язаних між собою й утворюючих цілісну єдність».

Слід також врахувати висновки, зроблені С.А.Зінченко:«юридичні склади як такі не утворюються в якості окремих ланок механізмі правового регулювання. Зведені в механічну сукупність, вони неминуче розпадаються на цілком самостійні правові засоби, що відіграють певну роль в процесі руху права» [17, с.36-37].

В.Б.Ісаков далі продовжує, що юридичному складу притаманна системність, через наступні мотиви.

По-перше, юридичному складу властива розчленованість на окремі елементи. Юридичний факт – це саме елемент юридичного складу, а не просто його дробова частина. Елемент відрізняється від дробової частини за зовнішньою і внутрішньою ознакою. З внутрішньої сторони елементи являють собою єдине, завершене, внутрішнє ціле. Із зовнішнього боку для елемента характерна відносна незалежність від системи, певна функціональна самостійність. Юридичний факт володіє і внутрішніми, і зовнішніми властивостями елемента систем, йому властиві єдність і внутрішня цілісність. Функціональна самостійність юридичного факту виражається в тому, що одні й ті ж самі юридичні факти можуть використовуватись в різних складах.

По-друге для юридичного складу характерним є особливий спосіб зв’язку між його елементами, який має двоякий характер: вони (елементи) включені в систему матеріальних відносин і, як усі явища дійсності, знаходяться у взаємозв’язку та взаємодії. Ці ж самі елементи пов’язані між собою юридичними відносинами, іноді дуже складними. Елементам юридичного складу притаманний специфічний, системний спосіб зв’язку.

По-третє, спосіб зв’язку елементів визначає функціонування юридичного складу як складної системи. У деяких випадках процес розвитку юридичного складу супроводжується вельми складною взаємодією матеріальних і юридичних відносин. Юридичний зв’язок спонукає до розвитку юридичну основу складу, а настання чергового факту тягне подальше розгортання юридичних зв’язків.

По-четверте, в якості системи юридичний склад наділений новою ознакою, не притаманною його елементам, - правовий наслідок. Лише всі елементи складу разом, у системі, тягнуть за собою правовий наслідок. Жоден елемент окремо такою властивістю не володіє.

По-п’яте, юридичний склад виступає як елемент ширшої системи юридичних фактів – у масштабі інституту, галузі і всього права в цілому.

Викладені аргументи, на думку Ісакова В.Б., дають достатньо підстав для визначення юридичного складу як системи фактів.

З безлічі юридичних складів пропонувалося виділяти альтернативні тобто різні за своїм елементам і змістом юридичні склади, які спричиняють настання одних і тих самих передбачених законом наслідків [23, с.72].

Пропонувалося також виділяти конкретні та бланкетні юридичні склади, тобто такі склади, елементи яких конкретно визначені гіпотезою правової норми, а також такі, окремі елементи яких конкретно не визначені, а «отримали лише типове (родове) визначення» [23, с.75].

Недоліки запропонованих класифікацій полягають в тому, що і альтернативними, і конкретними, і бланкетними можуть бути не тільки юридичні склади, а й одиничні юридичні факти. Тому запропоновані класифікації сприяють лише побудові певної системи досліджуваного об’єкта, однак не дозволяють розкрити справжню його сутність.

Пропонувалося також розмежовувати юридичні склади на завершені та незавершені. Завершені - це юридичні склади, в яких закінчено процес накопичення всіх їх елементів, в той час як незавершені склади - це ті, в яких процес накопичення їх елементів не закінчений. Іншими словами, суть даної класифікації зводиться до встановлення наявності явища або його відсутності.

За характером зв’язку елементів юридичні склади поділяють:

а) вільні («прості») - це комплекси фактів, між якими існує вільний, не стійкий зв’язок: факти в складі можуть накопичуватися в будь-якому порядку, важливо лише, щоб в деякий момент вони опинилися разом;

б) пов’язані («складні») - це система фактів, між якими існує послідовна обумовленість, стійка залежність: факти в складі повинні накопичуватися в жорсткому, суворо визначеному порядку;

в) змішані - це система фактів, зв'язок між якими є частково «вільною», а частково жорсткою [18, c.17-18].

Особливий інтерес представляє розподіл юридичних складів на прості та складні [23, с.76]. Так, в якості складних юридичних складів О.О. Красавчиков пропонував розглядати ті склади, одним з елементів яких є саме правовідносини. У загальній теорії права також було відмічено, що елементи деяких юридичних складів можуть виникати в будь-якій послідовності, тоді як виникнення елементів інших юридичних складів підпорядковане чітко певним алгоритмам.

У цьому випадку пропонувалося виділяти юридичні склади: з послідовним накопиченням їх елементів; з незалежним накопиченням елементів; побудовані з використанням різних структурних принципів [18, с.46].

При цьому наявність або відсутність певного алгоритму виникнення юридичних складів пояснювалося наявністю певної юридичної логіки побудови їх структури, а також зверталася особлива увага на те, що й незавершені склади самі по собі спричиняють настання певних юридичних наслідків.

Однорідні і комплексні склади. Запропонована класифікація розмежовує, по-перше, склади, що складаються з юридичних фактів однієї галузі права (однорідні склади), і, по-друге, склади, об’єднуючі юридичні факти з різних галузей права (комплексні).

За своїм об’ємом юридичні склади можуть бути поділені на завершені, тобто ті, в яких закінчений процес накопичення юридичних фактів (вони породжують кінцеві юридичні наслідки – відбувається виникнення зміна та припинення правовідносин) та незавершені – в яких процес накопичення юридичних складів не завершений (вони можуть породжувати лише проміжні правові наслідки). [16, с. 53].

.