2.2. Психологія дорослості (від 21 – 40 років)
Після 21 року припиняється біологічне дозрівання.
Виділяють 3 етапи дорослості (рання дорослість (21-35); середня дорослість (36-60); пізня дорослість (60-).
Рання дорослість:
Пік психофізіологічних можливостей людини.
Реалізують право на кар’єру, сім’ю, дітей.
Період самореалізації. Всі фізичні можливості досягають максимуму (25-30).
У жінок 30-35 років – пік сексуальності, у чоловіків – спад.
Період найкращого здоров’я.
Максимум вербальних і логічних функцій людини.
Між 20-40 роками (близько 30 років) оцінки за тестом IQ зростають, а особливо сприятливим періоди інтелектуального розвитку є 19-21 років, 25-26 років; 29-30 років.
Зменшується кількість крайніх рішень, зростає кількість врівноважених.
З’являється діалектичне мислення (розуміння припущень, суперечностей): людина обмірковує протилежні думки і синтезує свій погляд.
В 25-26 років – тимчасовий спад пам’яті, в 29-30 – зростання.
У віці ранньої дорослості є низка проблем:
1. досягнення власної ідентичності: знайти три «Я» = «Я» - як індивід, «Я» - як член сім’ї; «Я» - як працівник. Не можна жертвувати одним за рахунок іншого. Головним завданням дорослості є досягнення генеративності (людина намагається залишити про себе пам’ять через внесок у суспільство.
2. суперечність між інтимністю та ізоляцією. Інтимність – встановлення тісних відносин з іншими людьми, не втрачаючи свою індивідуальність. Ізоляція – неспроможність знайти взаємність, глибокі довірливі відносини з іншими людьми.
Основні соціальні завдання дорослості:
створення сім’ї
засвоєння ролі батька/матері.
Це період засвоєння ролі мами та тата.
Роль МАТЕРІ передбачає:
Мати відповідальність за дитину (здоров’я, побут, матеріальний достаток і психологічний розвиток).
Терпіння до дитини (знайти час на спілкування, багато разів пояснювати одне і те ж, бажання вислухати).
Розуміння дитини (мама повинна мати бажання проникнути у внутрішній світ дитини, співпереживати).
Відмова від чужого досвіду.
З материнством у жінки змінюється самооцінка: якщо вона кохана – то у неї буде висока самооцінка і цю самооцінку вона переносить на дитину.
Коли дитина небажана, або жінка не задоволена взаєминами з чоловіком, почувається самотньою – її самооцінка знижується, це відображається на самооцінці дитини.
Варіанти поведінки жінки з материнством:
А) Роль матері суперечить ролі дружини (бо чоловік отримує менше уваги і починає ревнувати).
Б) У жінок зливається роль жінки та роль матері (до чоловіка починає ставитися як до дитини).
В) Жінка часто хоче вирішити кар’єрні проблеми. Засвоєння ролі матері пов’язане із рольовими конфліктами: мами – студентки; мами – працівниці.
Роль БАТЬКА: при нормальному засвоєнні (іноді роль батька не засвоює, навіть коли є одна дитина), має функції:
Матеріально забезпечити сім’ю (виконує чоловік)
Опора для дітей та дружини (в будь-який момент на нього можна покластися – навіть у конфлікті з сусідами)
Захист сім’ї і жінки (при зазіханні на добробут і спокій сім’ї дає відсіч).
Є суперечки ролі батька і чоловіка. Бо до 36 років чоловіки повинні відчувати себе соціально сильними і значимими. В сім’ї цей професійний статус не завжди оцінюється.
В період ранньої дорослості проходить випробування на вироблення власного стилю сімейного життя. Не усі це витримують (особливо конформні) – бо кожна сім’я хоче бути не гіршою за інші, але у кожній є різні цінності.
У 30-35 років на сімейний простір впливають інші ∆∆ і це робить його ширшим і < захищеним. Для жінки нестерпним є те, що інші критикують її дитину. Мама оцінює своє ставлення до сім’ї через емоції (вона практично не може абстрагуватися від емоцій).
В жінок часто виникають «кухонні бунти» - намагаються відмовитися від своїх обов’язків.
Чоловіки 30-35 років розв’язують ті ж проблеми, але в інший спосіб (не через емоції, а по-філософськи та через логіку). Вони IQ готові розпочати політичну кар’єру, зайняти керівну посаду. У віці 30-35 років чоловік по-справжньому почуває себе батьком, хоч іноді йому важко встановлювати близькі стосунки з дитиною.
Батько 30-35 років очима дитини. Діти виділяють:
Батько-друг – людина, з якою завжди цікаво, багато знає, вміє, справедливий, не ображає.
Батько-суддя – усіх перевіряє, сварить.
Батько-годувальник – усе купує, приносить гроші.
Батько-психотерапевт – усіх мирить, ніколи даремно не сварить, з ним можна відверто поговорити.
Батько-немає вдома – може бути фізично присутній, але додому приходить відпочити, хоча й забезпечує сім’ю.
Отже, рання дорослість передбачає: побудова чи перебудова соціальних стосунків з дорослими, а найважливіші подій – створення сім’ї, народження дітей, кар’єра.