5 Організація ремонту зерновозів

5.1 Загальні вимоги

5.1.1 Зерновози, до постановки в ремонт, повинні бути очищені зовні та усередині від залишків вантажу згідно з Керівництвом ЦВ-0017.

5.1.2 Після розбирання окремо проводиться обмивка або очистка деталей візків, автозчепного та автогальмівного обладнання, колісних пар у спеціальних установках.

5.1.3 Обсяг ремонтних робіт залежить від технічного стану вагона і визначається на основі дефектної відомості форми ВУ-22, яку складають перед початком ремонту.

5.1.4 Дефектація і ремонт деталей проводиться відповідно до карт дефектації і маршрутних карт, розроблених у відповідності до технології ремонтного підприємства

5.1.5 У процесі дефектації деталі сортуються на три групи:

- придатні до складання без ремонту;

- ті , що підлягають ремонту;

- непридатні, що підлягають вибракуванню.

5.1.6 До складання допускаються деталі і вузли:

- признані придатними без ремонту;

- відремонтовані або виготовлені заново і прийняті керівниками ремонтних дільниць і цехів ремонтного підприємства;

- отримані від інших підприємств як запчастини, при цьому їх придатність повинна підтверджуватися супровідною технічною документацією.

5.1.7 Ремонт деталей із дефектними різьбовими і звичайними отворами, а також інших деталей і вузлів зварюванням та наплавленням, повинен виконуватися відповідно до вимог Інструкції ЦВ-0019.

5.1.8 Деталі, виготовлені замість дефектних, повинні задовольняти вимогам креслень та технічних умов.

5.1.9 Різьбові з'єднання не повинні мати зім'ятих, забитих і викришених ниток. Знос різьби повинен бути перевірений калібрами. У болтів і шпильок допускаються дефекти різьби не більше ніж на двох початкових нитках.

5.1.10 Кріпильні деталі повинні відповідати стандартам, указаним у кресленнях. Гайки і головки болтів не повинні мати зім'ятих або зрубаних граней і кутів, обпилювання граней за межі допусків не дозволяється. Шайби і прокладки не повинні мати тріщин та обломів.

5.1.11 Обсяг обов'язкових робіт при деповському ремонті передбачає:

а) дефектацію зерновоза, його складових частин і деталей;

б) демонтаж автозчепного пристрою, гальмівного обладнання, викочування візків;

в) ремонт пошкоджених, несправних складових частин і деталей з відновленням до розмірів, зазначених в робочих кресленнях в цьому технологічному процесі, або заміну на нові;

г) контроль відремонтованих складових частин і деталей;

д) складання складових частин і деталей на зерновозі; підкочування візків;

е) перевірку спеціалізованого обладнання, автозчепного пристрою, гальмівного обладнання, візків в зборі на вагоні, проміжний контроль і приймання;

ж) ремонт кузова у відповідності з вимогами Керівництва ЦВ-0017;

к) нанесення лакофарбових покриттів;

л) приймання зерновоза

5.2 Ремонт даху вагона

5.2.1 На одному листі даху вагона допускається приварювання не більше двох накладок, при умові, що площа кожної накладки не більша 0,5 м² і відстань між ними не менше 1 м.

5.2.2 Листи даху вагона, які мають прогини і ум’ятини більше 30 мм, виправляють. Допускається встановлювати накладки з приварюванням по периметру.

5.3 Ремонт кузова

5.3.1 Пробоїни обшивки кузова діаметром до 10 мм заварюють, більше 10 мм – ремонтують постановкою з зовнішньої сторони накладки з приварюванням її по периметру двостороннім зварним швом. Променеві тріщини від пробоїни не допускаються і при ремонті повинні бути вирізані.

5.3.2 Пошкоджені листи обшивки кузова на площині більшій половини, повинні замінюватися новими.

5.3.3 Товщина листів стін кузова та інших елементів вагона вимірюється ультразвуковим товщиноміром типу “Кварц-15”, ТУЗ-1 або іншого типу.

5.3.4 Допускається ремонтувати на стояку або розкосі не більше трьох тріщин. У випадку, якщо відстань між тріщинами менше 100 мм, то тріщини заварюють з постановкою підсилювальної накладки.

5.4 Ремонт кришок завантажувальних люків.

5.4.1 Кришки завантажувальних люків повинні відповідати вимогам робочих креслень і щільно закриватися.

5.4.2 Погнуті деталі механізмів замикання кришок завантажувальних люків виправити.

5.4.3 Шарнірні з'єднання кришок завантажувальних люків змащують солідолом по ГОСТ 1033-79.

5.4.4 Гумові прокладки кришок завантажувальних люків, які мають тріщини, надриви або розшарування замінити новими із гуми по ТУ У 600152135.071-99.

Допускається постановка прокладки із гуми марки АМС середньої твердості по ГОСТ 7338-90.

При постановці на кришку прокладки стик склеюють клеєм 88-Н по ТУ У 00302391.02-97. Відсутні гумові прокладки установити.

5.5 Ремонт механізму розвантажування

5.5.1 Механізм розвантажування вагона оглядають, при потребі розбирають і ремонтують.

Деталі, які мають тріщини ремонтують зварюванням, із зломами замінюють новими.

5.5.2 Деталі шарнірних з'єднань змащують солідолом по ГОСТ 1033-79.

5.5.3 Штурвал гвинтового привода повинен обертатися легко, без заїдань при горизонтальному положенні привода.

5.6 Ремонт рами

5.6.1 Рами зерновозів, в т. ч. зварні з’єднання, в яких найбільш часто зустрічаються дефекти, очистити від забруднень, зруйнованих лакофарбових покриттів, відшарованої іржі. Очистку виконати вручну або механізованим інструментом. Контроль виконати візуальним способом.

5.6.2 Зварні шви, які мають пошкодження повинні бути оброблені та відновлені у відповідності до вимог Інструкції ЦВ-0019.

5.6.3 Деформовані балки виправляти. Допускається проводити місцеве нагрівання для виправлення місцевих прогинів. Підсилюючі накладки, які мають дефекти, повинні бути зрізані і замінені новими. Допускається декілька тріщин перекривати однією суцільною накладкою. Зварювання проводити суцільним швом по периметру накладки.

5.6.4 Кріплення металевих деталей рами оглянути, ослаблені кріплення відновити, відсутні – встановити заново.

Накладки, які мають тріщини, зрізати і замінити новими, виготовленими по кресленнях заводу-виробника.

5.6.5 Поперечні тріщини ремонтувати зварюванням з наступним підсиленням кутниковою накладкою. В місцях розміщення упорних кутників зноси більше 4 мм ремонтувати з постановкою підсилюючої накладки.

5.6.6 В районі шворневого вузла тріщини повинні бути оброблені, заварені, зачищені, а потім встановлена підсилююча накладка з обварюванням по периметру суцільним швом. Накладки на хребтову балку повинні бути довжиною не меншою 0,5 м.

5.6.7 В кінцевій балці дозволяється заварювати не більше трьох тріщин або одного злому з наступним підсиленням накладкою.

5.6.8 Тріщини вертикальних листів шворневих балок і проміжних балок ремонтувати зварюванням з постановкою підсилюючих накладок. При заміні листа шворневої або проміжних балок місця стикування підсилювати накладкою.

5.6.9 У випадках, коли види пошкодження рам вагонів не вказані в технічній документації, ремонт їх проводити з дозволу Головного управління вагонного господарства.

5.7 Ремонт гальмівного обладнання

5.7.1 Ремонт гальмівного обладнання оснований на методі заміни гальмових приладів заздалегідь відремонтованими або новими. Важільну передачу розібрати, усі деталі очистити, оглянути, перевірити розміри отворів і діаметри валиків, непридатні замінити справними.

Після ремонту і складання важільної передачі провести регулювання важільної передачі.

5.7.2 При ремонті гальмівного обладнання основними документами, у відповідності до яких проводять відновлення і ремонт деталей є “Інструкція по ремонту гальмового обладнання вагонів” №ЦВ-ЦЛ-0013 та “Типовий технологічний процес на деповський ремонт деталей автогальмівного обладнання” ЦВ-0056, розробки Київського ПКТБ по вагонах.

5.7.3 Авторегулятор розібрати на стенді при надходженні в ремонт незалежно від його стану, деталі оглянути, заміряти пружини, перевірити конусні шайби шаблонами, замінити мастило, потім його скласти і перевірити на стенді згідно з вимогами “Керівництва по ремонту регуляторів гальмової важільної передачі моделей РКЗТ-675 (РТРП-675) і РТРП-675М” ЦВ-0031.

5.7.4 Ревізію гальмового циліндра проводити шляхом зняття передньої кришки разом з поршнем при дотриманні вимог правил безпеки. Ремонт і перевірку справності ущільнення поршня гальмового циліндра проводити на спеціальному пристрої – стенді.

5.7.5 Повітророзподільник, вантажний авторежим з вагона зняти і направити для ремонту у відповідні дільниці автоматного відділення (АО).

Замість знятих ставити нові або відремонтовані.

Ремонт та випробування повітророзподільника проводити у відповідності до “Інструкції по ремонту повітророзподільників № 483 та № 483М” ЦВ-0044.

5.7.6 Кінцеві крани і з’єднувальні рукава повітряної магістралі зняти. Ремонт та їхнє випробування проводити у відділенні ремонту на спеціальних стендах.

5.7.7 Після складання важільної передачі, встановлення кінцевих кранів, з’єднувальних рукавів, гальмових приладів, автоматичне пневматичне гальмо випробувати із застосуванням спеціального стенда. Результати випробувань заносяться в журнал.

5.8 Ремонт автозчепного пристрою

5.8.1 Знімні вузли і деталі автозчепного пристрою: головки автозчепів, поглинальні апарати, тягові хомути, центрувальні балочки, упорні плити та плити підтримуючі, маятникові болти, клини зняти з вагона і направити у відділення для відновлення зношених поверхонь та ремонту.

5.8.2 Повному розбиранню підлягають головки автозчепів і поглинальні апарати.

5.8.3 Зношені поверхні деталей, головок автозчепів при відновленні наплавити по технологіях, які дозволяють підвищити їхню зносостійкість.

5.8.4 При ремонті автозчепного пристрою основними документами, у відповідності до яких проводять відновлення і ремонт деталей є “Інструкція по ремонту і обслуговуванню автозчіпного пристрою рухомого складу залізниць України”, ЦВ-ЦЛ-ЦТ-0014 та проект С15.02 “Типовой технологический процесс на ремонт автосцепных устройств при деповском ремонте грузовых вагонов”, розробки Київського ПКТБ по вагонах.

5.9 Ремонт візків

5.9.1 Ремонт двовісних візків проводиться у відповідності до вимог “Інструкції по ремонту візків вантажних вагонів” ЦВ-0015 та проекту С12.01 “Комплект документов на типовой технологический процесс ремонта тележки модели 18-100 грузового вагона”, розробки Київського ПКТБ по вагонах.

5.10 Ремонт колісних пар

5.10.1 При надходженні візків в ремонт колісні пари викочують, піддають ремонту і обстеженню у відповідності до “Инструкции по осмотру, освидетельствованию, ремонту и формированию вагонных колесных пар” ЦВ/3429, “Руководства по комплексному ультразвуковому контролю колёсных пар вагонов” РД 07.09-97, “Інструкції з неруйнівного контролю деталей та вузлів вагонів магнітопорошковим, вихрострумовим та ферозондовим методами та з випробування на розтягання” ЦВ-0052, “Інструкції з експлуатації та ремонту вагонних букс з роликовими підшипниками” ЦВ-ЦЛ-0058 та діючих вказівок Укрзалізниці.