Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Іноземна мова всі семінари.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2.75 Mб
Скачать

Засоби навчання іноземних мов і культур Характеристика основних компонентів навчально-методичного комплексу

1. Підручник (Student’s Book, Textbook, Lehrbuch, Kursbuch, livre de l’élève, manuel). Роль підручника як системотворчого компонента в НМК визначається не лише його традиційним панівним положенням серед інших засобів навчання, але і його поліфункціональністю, а також регулюючою і координуючою роллю по відношенню до інших компонентів комплексу.

Кожний підручник характеризується зовнішньою і внутрішньою структурою, що обумовлено методичною концепцією авторів та обраною ними моделлю навчання ІМіК.

Традиційно підручники організовані за тематичним або ситуативно-тематичним принципом у розділи або цикли, які є відносно закінченими відрізками змісту навчання іншомовного спілкування шляхом формування МлК у говорінні, аудіюванні, читанні та письмі, і мають різні назви: Unit, Lektion, Einheit, Kapitel тощо.

Цикл НМК — це його структурна макроодиниця, організована в межах однієї теми, яка містить відібрані підтеми, проблеми й ситуації спілкування, реалізовані у текстах, вправах і завданнях, наочно-зображувальних елементах тощо. Метою циклу є досягнення учнями нового рівня розвитку ІКК на базі сформованих умінь та навичок, набутих знань і засвоєного лінгвістичного й екстралінгвістичного матеріалу. Цикл дозволяє організувати весь матеріал в підручнику (в одному НМК і в цілій серії НМК) і сам процес оволодіння іншомовним спілкуванням по спіралі, якій притаманні циклічність (тобто регулярна повторюваність дій) і концентричність (тобто розширення, збільшення від загального центру до радіуса: приріст знань, навичок, умінь).

Наприклад, цикл підручника для 2 класу “Відпочинок і дозвілля” охоплює підтеми “Мої іграшки”, “Що я колекціоную” і “Мої улюблені ігри”. Аналогічні цикли мають згідно чинної програми також підручники для 3, 4 і 5 класів, але вони розширюють і поглиблюють ці підтеми, додають нові підтеми, проблеми і ситуації спілкування або їх інші аспекти: “Мій вільний час”, “Мої захоплення”, “Як я люблю відпочивати”, “Канікули” тощо. У підручнику для 6 класу тема відпочинку і дозвілля реалізується з акцентом на темах “Спорт” і “Подорожі” і т.д.

Цикли вітчизняних і зарубіжних підручників (НМК) іноді відрізняються один від одного. Кожний цикл вітчизняних підручників для школи має часто поурочну структуру і охоплює серію уроків (unit, Stunde, Leçon, lección). Уроки виділяються за різними критеріями, наприклад: а) підтема в рамках тематичного комплексу усього циклу; б) підтема і фаза навчального процесу (наприклад, подача нового матеріалу з тренуванням у спілкуванні); в) підтема і формування 1-2 МК; г) підтема і формування однієї з МлК або комбінації з 2-3 МлК (наприклад, аудіювання з говорінням, читання з письмом, письма з говорінням і т.д.) або інші варіанти. Але в кожному варіанті весь навчальний матеріал уроку концентрується навколо будь-якої підтеми або проблеми спілкування. Структура окремого уроку зумовлена його місцем і роллю у циклі та його завданнями. Іноді автори включають після декількох циклів факультативний повторювальний узагальнюючий цикл.

Поурочна структура циклу полегшує роботу вчителя, але це не означає, що він на уроках може “вивчати” з учнями підручник, не використовуючи додаткові матеріали і не створюючи свої власні “сценарії” уроків.

Цикли іноземних підручників (НМК) не мають поурочної структури, тому працювати з ними важче. Натомість в них можна виділити функціонально-структурні блоки, які бувають основними або факультативними, уніфікованими або варіативними. Їх кількість і зміст залежать від того, до якого типу належить певний підручник. Циклам комунікативних іноземних підручників притаманна наявність більшої кількості блоків, їх велика варіативність і відкритість. Існують НМК, в яких блоки підпорядковані: окремим підтемам і/або проблемам спілкування; формуванню певних МК і МлК (або тільки МлК та інтегрованих у них МК); дидактичній логіці навчального процесу, який складається з презентації нового матеріалу (нових підтем і проблем спілкування та семантизації нового мовного і мовленнєвого матеріалу: у текстах, ілюстрованому словнику, сюжетному малюнку, коміксі, відеофрагменті тощо), його тренування (в мовних та умовно-комунікативних вправах) і використання на практиці (у комунікативних вправах і завданнях); комбінуванню вищезазначених варіантів.

Майже всі сучасні підручники містять, крім того, оглядовий блок, в якому сформульовано цілі і завдання циклу з позицій навчання і/або вивчення ІМіК і його основний зміст; блок самоконтролю і самооцінки з тестами і/або запитаннями для самоконтролю і довідковий блок, що містить різні коментарі, ключі до тестів тощо.

Номенклатура блоків, черговість, спосіб і повнота їх представленості у циклі підручника варіюються від ступеня до ступеня в залежності від його цілей і завдань.

Концепція візуалізації підручника та інших друкованих компонентів НМК відіграє дуже важливу роль, особливо у навчанні ІМіК молодших школярів. Зазвичай використовуються різноманітні засоби наочності: малюнки, фотографії, мапи, таблиці, схеми, діаграми, символи, піктограми “навігатори”, різні шрифти, колір та інші поліграфічні засоби. Незважаючи на те, що перший проілюстрований підручник з ІМ з’явився фактично вже у 17 столітті (це був “Світ чуттєвих речей в картинках” Яна Амоса Коменського, 1658), докомунікативні підручники відрізнялися майже повною відсутністю елементів візуалізації.

Цілі візуалізації НМК з ІМ дуже різноманітні. Елементи візуалізації дозволяють:

  • знайомити учнів з країною виучуваної мови, її культурою і людьми, створюючи більш-менш адекватний образ цієї країни, презентуючи не лише найкращі зразки “високої” культури, але й зразки повсякденної культури і невербальної поведінки;

  • економно й виразно моделювати ситуації спілкування, у тому числі й міжкультурного;

  • наочно семантизувати й уможливлювати краще запам’ятовування нових лексичних одиниць (насамперед соціокультурно маркованих), пояснювати функцію і форму нових граматичних структур і систематизувати граматичні явища;

  • знімати змістові і мовні труднощі у текстах для читання та аудіювання, активізувати фонові знання учнів;

  • створювати опори для говоріння і письма і стимулювати ці види мовленнєвої діяльності;

  • контролювати рівень сформованості деяких компетентностей, наприклад, лексичної;

  • виконувати декоративну, естетичну і мотивуючу функції.

У навчальних комп’ютерних програмах ефективно використовуються сучасні елементи оформлення гіпертекстів та анімації.

2. Книжка для учителя. Це також обов’язковий компонент НМК, зокрема комплекту для учителя, який не належить, на жаль, до тих, з якими охоче працюють вчителі. Ця обставина пояснюється традиційним досвідом роботи багатьох учителів з докомунікативними підручниками, які не мали книжки для вчителя і в яких навчальний матеріал організовано лінійно і системно: від однієї теми до іншої, від одного граматичного явища до наступного, а всі стадії навчального процесу легко формалізуються “на папері”, тому працювати з ними можна було без додаткових посібників.

Сучасний НМК для навчання ІМіК є складним і “поліфонічним” засобом навчання, і книжка для вчителя служить важливим інструментом з його ефективного використання на практиці. Вона виконує усі функції підручника, але з переносом акценту на вчителя: інформує його про використання НМК у навчально-виховному процесі, про сучасні методи і прийоми викладання, про країни виучуваної мови;

  • керує його діями з організації, планування і проведення уроків;

  • мотивує вчителя в його діяльності;

  • навчає його, як оптимально й ефективно працювати саме з цим НМК;

  • дозволяє йому проявляти свою індивідуальність у процесі організації іншомовного спілкування і навчання його;

  • компенсує відсутність мовного і соціокультурного середовища і прогалини в його власній професійній та іншомовній підготовці;

  • дозволяє контролювати власну діяльність;

  • дозволяє адаптувати НМК до своїх конкретних умов навчання і до себе особисто.

Як правило, книжка для вчителя складається із:

  • загально-інформаційної частини, де йдеться про призначення і склад НМК та його обов’язкових і факультативних компонентів,

  • теоретичної методичної частини, в якій викладаються методичне кредо авторів НМК, його ідеї, цілі і принципи навчання ІМ,

  • практичної частини з рекомендаціями до роботи з кожним циклом НМК та його всіма компонентами і методичні вказівки до кожного уроку підручника,

  • додатків, які містять друковані тексти для аудіювання, ключі до вправ, таблиці, ігри, роздавальний матеріал для копіювання і розмноження. Книжка для учителя має повний ступінь кореляції з підручником та іншими обов’язковими компонентами НМК і частковий – з рештою компонентів. Ступінь інтеграції книжки для учителя в НМК є таким же максимальним, як і підручника.

Автори НМК і видавництва намагаються заохотити і привчити вчителів працювати з цим посібником усілякими засобами. В останній час з’явилися книжки для вчителя на компакт-дисках, які дозволяють не лише підготувати урок за підручником, але й швидко створити додаткові вправи, роздавальні матеріали, тести, ігри тощо.

3. Аудіо- та аудіовідеопосібники, візуальні посібники. Обов’язковим компонентом НМК є аудіопосібник (або фонограми) на компакт-дисках, тому що без нього неможливо формувати фонетичну компетентність і компетентність в аудіюванні, питома вага якої в реальній комунікації складає, за різними даними, від 60% до 70%. Фонограма має багато переваг порівняно з іншими засобами навчання завдяки тому, що вона дозволяє фіксувати автентичне іншомовне мовлення; демонструвати об’єкт опанування – іншомовне мовлення, що звучить; препарувати “законсервоване мовлення” згідно з будь-яким методичним задумом, наприклад, створювати вправи з паузами для імітації і з ключами; ефективно контролювати й оцінювати усномовленнєвий продукт учня тощо.

Аудіопосібники містять різні фонограми:

  • автентичні аудіотексти різних жанрів і типів для навчання аудіювання усіх видів, а також для використання як джерела соціокультурної інформації та як засобу моделювання ситуацій спілкування;

  • вправи для формування і вдосконалення ФК;

  • автентичні зразки мовлення для презентації нового мовного і мовленнєвого матеріалу, формування рецептивних МлК та для навчання діалогічного і монологічного говоріння;

  • лабораторні роботи для самостійного виконання на уроці та вдома;

  • аудіодиктанти різних видів;

  • тести для (самоконтролю і (самооцінювання; фрагменти художнього читання, класичні й сучасні музичні твори, пісні, вірші тощо, які виконують у навчальному процесі, крім навчаючої, компенсуючої та мотивуючої, естетичну і релаксуючу функції.

Аудіовідеопосібники (або відеофонограми) представлені художніми і документальними фільмами, відеофільмами та їх фрагментами, відеозаписами телепередач, телешоу, теленовин, мультфільмів і т.д. та спеціальними навчальними фільмами, які входять, як правило, до складу лише іноземних НМК. Великий соціокультурний, комунікативний, мовний і мовленнєвий потенціал автентичних відеофонограм робить їх незамінними засобами навчання іншомовного спілкування. Але саме автентичність їх аудіо- і відеоряду, змісту і форми, які не розраховані на учнів, що вивчають ІМіК, обмежує їх використання у складі НМК. Обмежуючим фактором для використання документальних фільмів і відеозаписів телепередач є їх актуальність, а тих і інших – дорогі авторські права. Ефективність навчальних відеофільмів у мовній і професійній підготовці майбутніх учителів ІМ доведена в багатьох дослідженнях (Бичкова Н. І., Левченко Г. Г., Поляков В. М., Чужик А. С., Щукин Е. І. та інші), але з причини їх високої собівартості вони є часто основою самостійних відеокурсів (наприклад, “Guten Tag! “; “Family Album”).

До візуальних посібників (або відеограм) належать фото, картинки, малюнки, плакати, ігри, прагматичні країнознавчі матеріали (афіші, квитки, рахунки, реклами тощо) та різноманітний роздавальний матеріал. Усе це складає індивідуальний методичний портфель кожного вчителя, виготовленням і поповненням якого, в разі його відсутності в НМК, має керувати книжка для учителя. Незважаючи на факультативність цього компонента в НМК, його роль у повсякденній роботі вчителя дуже велика.

Важливе місце посідають візуальні посібники, виготовлені самими учнями на уроках або вдома. Це можуть бути картки з граматичними вправами з ключами для парної роботи; фонетичні, лексичні або граматичні плакати; ігри (доміно, бінго, кросворди, квартети, карточні ігри, ігри-тексти, ігри-малюнки і т.д.), стінгазети, малюнки, колажі, схеми, плани, графіки тощо. Учитель отримує роздавальний матеріал для своїх уроків, а учні навчаються ІМ.

Інші друковані посібники. До друкованих посібників, крім підручника і книжки для учителя, належать робочий зошит, книжка для читання, посібник з граматики, збірка тестів для контролю і самоконтролю, словники (глосарії), Європейський Мовний Портфель та деякі інші.

Більшість іноземних НМК має ці компоненти, що суттєво підвищує їх вартість. В разі відсутності деяких компонентів відповідні матеріали містить підручник, що робить його великим за обсягом. З покращанням економічної ситуації у країні згадані посібники будуть укладатися, виконуючи частину функції підручника і звільняючи в ньому місце для різноманітних цікавих творчих форм роботи.

Робочий зошит (Activity Book, Arbeitsbuch, cahier d’exercices, cuaderno del alumno/cuaderno de ejercios) є типовим компонентом шкільних НМК. Як правило, він повторює структуру підручника і містить насамперед мовні та умовно-комунікативні вправи, але іноді й додаткові тексти із вправами. Деякі НМК розміщують в робочих зошитах списки продуктивної лексики і граматичний коментар до циклів підручника.

Роль книжки для читання (Readers, Lesebuch, livre de lecture, libro de lectura) неможливо переоцінити. В деяких методичних системах (напр., Майкла Уеста) вона становила навіть ядро всього НМК. З появою Загальноєвропейських Рекомендацій з мовної освіти з рівнями володіння мовою укладаються книжки для читання відповідно до того чи іншого рівня, які не є складником НМК. Вони невеликі за обсягом і цікаві за змістом. Їх доцільно використовувати для позакласного та індивідуального читання.

Друковані посібники поповнилися останнім часом Європейськими Мовними Портфелями (ЄМП). Сьогодні існує багато моделей цього посібника, постійно створюються і сертифікуються Радою Європи нові портфелі для різних цілей та умов навчання. Усі ЄМП мають єдиний дизайн і складаються із трьох частин: мовного паспорта (містить перелік офіційної інформації про власника, рівень володіння ІМ і досвід спілкування), мовної біографії (містить контрольні листи самооцінювання учнем власного рівня володіння мовними і мовленнєвими компетенціями за рівневою шкалою самооцінки Ради Європи) і досьє (складається з матеріальних свідоцтв успіхів володаря: дипломів, сертифікатів, зразків виконаних учнем робіт тощо).

Комп’ютерні посібники. За останні десятиріччя значно зросла роль новітніх інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі, зокрема навчальних комп’ютерних програм, електронних підручників, мультимедійних курсів тощо. Вони відкривають широкі можливості для інтенсифікації і вдосконалення процесу навчання ІМіК і підвищення його ефективності. Це зумовлено наявністю у навчальних комп’ютерних посібниках нових техніко-дидактичних функцій і можливостей Вони мають значний мотиваційний потенціал і дозволяють:

  • створювати кероване автентичне іншомовне й іншокультурне середовище;

  • використовувати реальні ситуації міжкультурного спілкування (у тому числі і в режимі реального часу) і працювати в діалоговому режимі;

  • інтегрувати й комбінувати різні види навчальної інформації: слухову і зорову, статичну і динамічну, друковану й ілюстративну, вербальну і невербальну, вербальну друковану і слухову з музичною;

  • упроваджувати диференційоване навчання відповідно до здібностей і можливостей кожного учня;

  • забезпечувати розгалужений зворотний зв’язок з метою управління навчальною роботою учнів і розвитку умінь самоконтролю і саморефлексії;

  • упроваджувати автоматизований контроль навчальних досягнень учнів з веденням статистики про результати тестового контролю, успішність виконання завдань програми, кількість помилок, час виконання тощо;

  • інтегрувати різноманітні довідники, зокрема граматичні і лексичні (друковані й озвучені) і швидкий доступ до них завдяки можливостям гіпертексту;

  • використовувати цікаві можливості ігрового навчання.

Проте висока собівартість комп’ютерних посібників і програм зумовлює їхнє особливе становище серед інших засобів навчання. Як і аудіовізуальні посібники, вони часто розробляються як самостійні комп’ютерні мультимедійні курси (наприклад: Learn to speak English, English for Communication, English Gold, Tell me more, Von Aachen bis Zwickau, Sprachtrainer Deutsch та ін.), або електронні підручники.

Крім того, існують ще й інші види мультимедійних комп’ютерних посібників на компакт-дисках у складі НМК або незалежно від них: інтерактивні словники; граматичні посібники; фонетичні посібники; книжки для читання; посібники для самостійної роботи тощо.

Великі видавництва створюють для НМК в Інтернеті сайти, де розміщено додаткові вправи, актуальні тексти, тести тощо. Їх можна завантажити у свій комп’ютер і працювати з ними в режимі offline, або виконувати інтерактивні вправи чи тести в режимі online. На сайтах можна отримати адреси для листування з однолітками або колегами, взяти участь в чаті чи у форумі. Такі сайти мають, наприклад, НМК з німецької мови “eurolingua Deutsch”, “Moment mal”, “Sichtwechsel neu”, “Sowieso”, “Stufen international”, “genial”; з французької мови “ACCORD”, “Panorama de la langue française” та ін. Та й самі підручники містять у багатьох циклах завдання і проекти з використанням ресурсів Інтернету. Необхідно зазначити, що взаємодія нових інформаційно-комунікаційних технологій з НМК не призведуть до знищення традиційних, зокрема друкованих, засобів навчання з різних причин, але вони здатні суттєво вплинути на них, наприклад, змінити його роль (із головного засобу навчання він перетвориться на засіб, який лише координує і синхронізує застосування “традиційних” і “нових” засобів навчання); зменшити інформуючу, моделюючу і компенсуючу функції (завдяки необмеженому доступу через Інтернет до будь-якої актуальної автентичної інформації і до міжкультурного спілкування), але підсилити керуючу (з причини великого обсягу інформації, її складності, неструктурованості і непідготовленості для навчальних цілей і т.д.) і розширити навчаючу та індивідуалізуючу функції (необхідність навчити самостійно знаходити й користуватися цією інформацією: оцінювати її, порівнювати й відбирати для власних цілей тощо); збільшити “відкритість” НМК, адже за допомогою служб Інтернету самі учні братимуть активну участь у створенні свого навчального й іншомовного культурного середовища; впровадити нові цікаві форми індивідуальної, парної і групової роботи (міжкультурні Інтернет-проекти різних видів, взаємонавчання у тандемі, збір матеріалів у мережі для традиційних проектів і ділових ігор тощо); підвищити роль письмових форм комунікації (електронна пошта, форуми і чати пропонують справжній міжкультурний діалог, не типовий для традиційного навчального спілкування.

СЕМІНАР 4

Методика формування мовних компетентностей

Загальна характеристика іншомовної фонетичної компетентності

Вправи і завдання для формування фонетичної компетентності

Формування слухо-вимовних навичок

На думку багатьох сучасних методистів, ознайомлення з новим фонетичним явищем має відбуватися у звуковому тексті шляхом наочної демонстрації його особливостей. Текст як одиниця мовлення і спілкування є природним середовищем для будь-якого мовного явища, у тому числі й фонетичного.

Після фонетичного і лексико-граматичного опрацювання нових мовленнєвих зразків у типових ситуаціях спілкування (фаза “мовлення 1”) звуки, що становлять для учнів певні труднощі, виділяються із зв’язного цілого і стають об’єктом навчання: вони презентуються у спеціально організованому контексті (вправи на рецепцію), імітуються у різних режимах (вправи на репродукцію), а потім аналізуються і пояснюються. Там, де це можливо, учитель не пропонує учням “готові” правила, а організує їх здобуття учнями (фаза “мова”).

Під час репродукції учитель допомагає учням поясненнями особливостей артикуляції. Ці правила артикуляції носять також апроксимований характер і підказують учням, які органи мовлення (губи, язик, альвеоли, зуби) і як беруть участь у вимові звука. Наприклад, щоб вимовити німецький звук [i:], слід вимовити звук, проміжний між українськими /и/ та /і/, розтягуючи губи. Англійський звук [w] можна пояснити шляхом порівняння із західним варіантом українського звука /в/, який більше нагадує /у/ в словах “був”, “спав”. Французький звук [о] схожий на український /о/ у слові “Оля”, тільки губи більш округлені, витягнуті вперед, а нижня щелепа дещо опущена. Усі пояснення, які даються учням, повинні бути чіткими короткими і практично цінними, а також враховувати реальні й потенційні типові помилки учнів.

Під час аналітичної фази, яка зазвичай має форму евристичної бесіди, необхідно стимулювати учнів до спостереження й уважного ставлення до фонетичних феноменів ІМ з наступним самостійним, але керованим учителем, виведенням правил вимови. На цій фазі навчального процесу доцільно вводити деякі транскрипційні значки або інші символи, як того вимагають чинні програми.

Важливу роль під час презентації та автоматизації відіграють зразки або еталони вимови, які сприймають учні. Це мають бути автентичні фонограми, підготовлені й начитані носіями мови різної статі і різного віку, або відеофонограми. Лише фонограми і відеофонограми дають зразкові й незмінні еталони вимови, які можна багаторазово відтворювати.

Після аналітичної роботи над звуками і звукосполученнями вони знову включаються в ціле: слова, словосполучення і фрази (вправи на репродукцію). Отже, за аналізом має безпосередньо йти вправляння. Удосконалення фонетичних навичок відбувається у вправах, які організуються на рівні мінітексту і навіть тексту (фаза “мовлення 2”).

Для навчання вимови іншомовних звуків використовуються, як було зазначено вище, вправи на рецепцію та репродукцію. Вони тісно пов’язані між собою і мають на меті формування слухо-вимовних навичок.