Засоби формування компетентності в аудіюванні

Засобами формування КА є аудіопосібники (фонограма) та відеопосібники (відеофонограма), які належать до ТЗН. При використанні фонограми навчальна інформація спрямовується аудитивним каналом, при використанні відеофонограми – зоровим і слуховим каналами.

Засобом формування КА служить також аудіокнига. Аудіокнига – це текстовий матеріал художнього (чи нехудожнього) твору, представлений у друкованому вигляді (книжці) з ідентичним фонозаписом текстового матеріалу. Аудіокнига уможливлює комбіноване звуко-зорове пред’явлення мовленнєвого повідомлення. У друкованому тексті можливе використання підкреслювань, особливого шрифту, кольору, схем, малюнків, заголовків тощо. При використанні аудіокниги читання й аудіювання функціонують одночасно.

Засобом формування КА на початковому ступені навчання ІМ служать малюнки (чи ілюстрації) як орієнтири-підказки для подальшого відтворення змісту. Вони сприяють смисловій здогадці, пробуджують в учнів інтерес до змісту, допомагають утримувати в пам’яті послідовність викладених в аудіотексті фактів, покращують точність і повноту розуміння, сприяють сегментації мовленнєвого потоку, збільшують “пропускну здатність” слухового аналізатора за рахунок зорового.

Контроль рівня сформованості компетентності в аудіюванні

Способи контролю рівня сформованості КА поділяються на невербальні і вербальні. Невербальними способами є виконання дій; контроль з використанням цифр; контроль за допомогою сигнальних та облікових карток; виготовлення схем, креслень; підбір малюнків.

Вербальні способи контролю можуть бути рецептивними (або рецептивно-репродуктивними) і репродуктивними. Рецептивними (або рецептивно-репродуктивними) способами є підтвердження або спростування учнями тверджень; вибір заголовка/пунктів плану аудіотексту; виконання тестів. До репродуктивних способів належать відповіді на запитання; переказ змісту ІМ чи РМ; переклад окремих слів, словосполучень, речень; укладання плану; укладання запитань до аудіотексту; бесіда в опорі на його зміст.

Підсистема вправ і завдання для формування компетентності у діалогічному мовленні

Для організації вправ у систему, як зазначає В. А. Бухбіндер (1980), необхідно дотримуватися вимог до окремих вправ, їх груп і до всієї системи в цілому. Вправи, об’єднані в систему, що відповідає вказаним вище вимогам, повинна відрізнятися раціональною організацією і повинна вести найкоротшим шляхом до формування іншомовних мовленнєвих навичок і вмінь школярів.

Вправи для формування КДМ повинні відповідати таким вимогам. Зміст вправи повинен відповідати мовній і мовленнєвій підготовці школярів. Структура вправи повинна відповідати послідовності фаз мовленнєвої діяльності (фаза програмування – виникнення замислу та основних віх його реалізації; фаза реалізації дії та фаза контрольна, під час якої результати дії зіставляються із поставленою метою і за необхідності робляться відповідні корекції). Оскільки вправи спрямовані на оволодіння діяльністю чи операціями, вони повинні імітувати відповідні ситуації та відповідати їм.

Згідно з виділеними етапами формування навичок і вмінь ДМ учнів – підготовчого (або нульового), першого, другого і третього – до підсистеми вправ для розвитку вмінь ДМ включаються 3 групи вправ.