Тема 6. Організація діяльності та функції служб управління персоналом

1. Сучасні служби управління персоналом: призначення та роль; стан, проблеми й тенденції розвитку.

2. Основні функції та відповідальність кадрових служб, організаційна будова та принципи розподілу повноважень між працівниками.

3. Менеджер з персоналу в організації роботи кадрової служби: ролі, функції, вимоги до претендента на посаду.

4. Інформаційне й методичне забезпечення служби та автоматизовані програми з управління персоналом.

5. Основні регламентувальні документи в організації діяльності кадрових служб.

6. Організація обліку та звітності з персоналу.

Єдиною перешкодою здійснення наших планів

на завтра можуть бути наші сьогоднішні сумніви.

Франклін Рузвельт

1. Сучасні служби управління персоналом: призначення та роль; стан, проблеми й тенденції розвитку

У 30-х роках ХХ ст. роль відділів кадрів на підприємствах значно підсилилась, коли на них було покладено функції щодо роботи з кадрами й відповідальність за її результативність. До цього часу відповідні відділи проводили облік фактичного використання працюючих. Розвиток профспілкового руху сприяв підвищенню статусу відділів кадрів, які часто виконували роль посередника між керівництвом та профспілками під час укладання угод чи вирішення проблемних питань, розгляду скарг тощо.

Наступним фактором, який допоміг підвищити роль відділів кадрів, є визначення керівництвом їх ролі у виробництві. Якщо власник (управитель) у допромислову епоху знав своїх співробітників поіменно, мав можливість особисто займатися потребами своїх робітників, то індустріалізація змінила взаємовідносини. Із зростанням розмірів організації усе більше й більше інстанцій з’являлося між окремим працівником і керівником.

На цей час за статусом служба УП є самостійним структурним підрозділом компанії. Управляє діяльністю служби, звичайно, директор з кадрів, у підпорядкуванні якого можуть перебувати ряд відділів, секторів, груп або окремих співробітників, утворених за функціональним принципом (відділ кадрів, сектор навчання й розвитку персоналу, група стимулювання й оплати праці, менеджер із комунікацій, інженер із техніки безпеки і т. д.).

Напрямки діяльності кадрової служби обумовлені такими самими факторами, що й усього підприємства. Вони визначають функції служби УП, до яких узагальнено можна віднести такі:

• планування людських ресурсів;

• набір і відбір персоналу;

• укладання й розірвання трудових договорів, певного компенсаційного пакета;

• професійна орієнтація й адаптація;

• навчання, перепідготовка й підвищення кваліфікації кадрів;

• розвиток мотивації, кар’єри співробітників;

• управління дисципліною;

• поліпшення умов роботи й вирішення соціальних питань.

При цьому будь-яка організація складається з підрозділів, зайнятих основною діяльністю, і підрозділів, які забезпечують нормальну роботу організації. Підрозділи першого типу та їх керівники називають лінійними, а підрозділи другого типу – функціональними. Лінійні керівники безпосередньо відповідають за досягнення цілей підприємства й уповноважені приймати рішення, як використовувати ресурси виробництва, у тому числі й персонал.

Роль функціональних служб зводиться до підтримки діяльності лінійних підрозділів і надання їм рекомендацій для ефективного використання ресурсів.

Відділи управління персоналом є функціональними, їх працівники прямо не беруть участі в основній діяльності організації. Рішення з питань найму, звільнення, призначення на нову посаду, направлення на навчання, стажування приймають безпосередньо керівники підрозділів. Відділ управління персоналом створює умови (розроблення систем, процедур, програм тощо), що сприяють реалізації потенціалу кожного працівника, і контролює їх виконання. Лінійні керівники щоденно керують людьми, тобто змушують ці системи працювати. Управління персоналом як діяльність більш широке поняття, ніж просте управління працівниками, і на цей час прості кадрові служби, які займалися лише веденням обліку та оформленням документів, перетворились у багатопрофільні відділи (служби) персоналу, основними завданнями яких є:

• організаційне й методичне забезпечення розвитку самоврядування, демократичних форм розгляду й висунення кандидатур на керівні посади, проведення конкурсів на заміщення вакантних посад, вивчення громадської думки про діяльність керівників;

• прогнозування та визначення поточної і перспективної потреби в кадрах і джерел її задоволення, уточнення потреб у підготовці спеціалістів за прямими зв’язками з навчальними закладами; розроблення й реалізація заходів формування трудового колективу;

• планування та регулювання професійного й кваліфікаційного розвитку персоналу, процесів його звільнення та переміщення;

• організаційно-методичне забезпечення професійного, економічного навчання, підготовки й перепідготовки кадрів, планування цієї роботи з урахуванням потреб виробництва, направлення працівників у різні навчальні заклади та передові підприємства на стажування; навчання керівників нижчого рівня вмінню працювати з підлеглими;

• вивчення професійних, ділових, особистих якостей працівників на основі атестації, соціологічних дослідів; розроблення рекомендацій щодо їх раціонального використання відповідно до здібностей і потреб організації;

• організація роботи з професійної орієнтації молоді, адаптація молодих спеціалістів, вивчення причин плинності кадрів, динаміки змін у трудовому колективі, розроблення заходів стабілізації та удосконалення соціальної і демографічної структури персоналу;

• ефективне використання всіх форм матеріального й морального стимулювання працівників відповідно до їх трудової діяльності й соціальної активності.

Нові служби управління персоналом створюються на базі традиційних: відділу кадрів, відділу організації праці та заробітної плати, відділу охорони праці й техніки безпеки.

Завданням нових служб є реалізація кадрової політики і координації дій з питань управління персоналом в організації. До функцій даного відділу входить: розроблення систем стимулювання трудової діяльності, управління професійним розвитком персоналу, запобігання конфліктів, вивчення ринку праці.