6.3. Менеджер із персоналу в організації роботи кадрової служби: ролі, функції, вимоги до претендента на посаду

Виходячи з фундаментальних функцій і завдань кадрових служб і спираючись на досвід успішних корпорацій, можна визначити ключові ролі професійно підготовлених менеджерів із персоналу:

• «кадровий стратег» – член управлінської команди, що відповідає за розроблення й реалізацію кадрової стратегії, а також організаційні механізми її забезпечення; систему управління й керівництва службами, що здійснюють функції кадрового менеджменту;

• «керівник служби управління персоналом» – організатор роботи кадрових підрозділів;

• «кадровий технолог» – розробник і реалізатор творчих підходів у специфічних для менеджера з персоналу галузях діяльності, компетентний у спеціальних та технологічних знаннях, здатний залучати різноманітні внутрішні та зовнішні ресурси й ефективно використовувати їх з урахуванням ділових перспектив організації;

• «кадровий інноватор» – керівник, лідер-розробник експериментальних, ініціативних проектів, що потребують великої уваги й ретельного опрацювання, перш ніж вони отримають значне поширення в практиці кадрового менеджменту організації;

• «виконавець» – фахівець, що здійснює оперативну кадрову політику;

• «кадровий консультант» (зовнішній або внутрішній) – професіонал, який використовує панорамне бачення перспектив корпорації, практичні знання в галузі управління людськими ресурсами та навички експерта для визначення потреб, можливостей і шляхів вирішення проблем, пов’язаних з розвитком організаційно-кадрового потенціалу. Основна мета менеджера з персоналу така сама, що і в інших менеджерів, – підвищення обсягу та якості продукції, прибутку компанії. За ступенем досягнення цієї мети в кінцевому підсумку й оцінюється діяльність будь-якого управлінця.

Менеджер із персоналу підприємства виконує такі функції:

1. Організовує роботу з персоналом відповідно до загальних цілей розвитку підприємства й конкретних напрямів кадрової політики для досягнення ефективного використання й професійного удосконалення працівників.

2. Забезпечує комплектування підприємства працівниками необхідних професій, спеціальностей та кваліфікації.

3. Визначає потребу в персоналі, вивчає ринок праці для визначення можливих джерел забезпечення необхідними кадрами.

4. Підбирає кадри, проводить співбесіди з кандидатами на роботу, у тому числі з випускниками навчальних закладів для комплектування штату працівників.

5. Організовує навчання персоналу, координує роботу з підвищення кваліфікації співробітників і розвитку їх ділової кар’єри.

6. Доводить інформацію з кадрових питань і важливих кадрових рішень до відома всіх працівників.

7. Організовує проведення оцінки результатів трудової діяльності працівників, атестацій, конкурсів на заміщення вакантних посад.

8. Разом із керівниками структурних підрозділів бере участь у прийнятті рішень з питань приймання, переведення, просування по службі, пониження у посаді, накладення адміністративних стягнень, а також звільнення працівників.

9. Розробляє систему оцінювання ділових та особистих якостей працівників, мотивації їх кар’єрного зростання.

10. Консультує керівників різних рівнів з питань організації управління персоналом.

11. Бере участь у плануванні соціального розвитку колективу, вирішенні трудових спорів і конфліктів.

12. Складає й оформляє трудові договори та контракти, веде особові справи працівників та іншу кадрову документацію.

13. Здійснює керівництво підлеглими та ін.

Працівники служби управління персоналом зобов’язані:

• знати: трудове законодавство, методичні, нормативні та інші матеріали, що стосуються особового складу; основи педагогіки, соціології і психології праці, передовий закордонний і вітчизняний досвід у галузі управління персоналом;

• володіти: сучасними методами оцінювання персоналу; профорієнтаційною роботою; довготерміновим та оперативним плануванням роботи з персоналом; регламентаціями функцій структурних підрозділів і працівників; спеціальними технологіями управління;

• мати: чітке уявлення про перспективу розвитку свого підприємства, кон’юнктуру ринку праці, про основи наукової організації праці, виробництва й управління; здібності до навчання, розвитку та постійного оновлення професійних знань.

Для цього спеціалісти з управління персоналом повинні володіти професійними знаннями в галузі планування, розроблення й аналізу альтернативних стратегій, прийняття рішень, ефективної комунікації, створення робочих груп, мотивації працівників, вирішення конфліктів.

У малих підприємствах, де кадрові служби як такі відсутні і їх функції виконує один–два працівники, ситуація з професійною підготовкою цих працівників дещо інша. Вони повинні мати універсальні знання з питань кадрової роботи, щоб виконувати відповідні обов’язки. Менеджер із персоналу повинен бути провідником кадрової та соціальної політики, соціальним лідером колективу, його моральним еталоном, самокритичним, мати високі моральні якості, виражену направленість на роботу з людьми та вміти вирішувати нестандартні управлінські проблеми, що не мають готових рецептів вирішення, пов’язаних із конкретними конфліктними ситуаціями, мислити масштабно, забезпечити позитивну самоорганізацію управлінської системи, підтримувати почуття власної гідності кожного працівника, ініціативу і творчий підхід до справи.