2. Розробка особистісно-орієнтованих педагогічних технологій в освіті

Важливим аспектом вивчення даного питання є розуміння технології навчання як способу реалізації змісту, форм, методів і засобів навчання, які забезпечують ефективне досягнення поставленої мети.

Вибір або розробка технології викладання конкретного курсу завжди здійснювалися викладачем на основі його особистих педагогічних переконань з урахуванням індивідуального стилю педагогічної діяльності. Технології навчання тут виступають як самостійні педагогічні категорії, пов'язані з реалізацією пріоритетних цілей дистанційного, відкритого, програмованого і проблемного навчання.

Серед широко використовуваних інформаційних технологій в освітньому просторі є:

• когнітивні;

• орієнтовані на розвиток розумової активності (розвиваюче, проблемне навчання);

• діяльнісні, спрямовані на оволодіння способами професійної і навчальної роботи;

• особисто-орієнтовані, направлені на розвиток особистості, зокрема на формування активності в навчальному процесі.

Важливою складовою педагогічної інформаційної технології навчання є розвиток активності особистості, а способом вимірювання дієвості технології є прояв активності особистості.

Застосування в навчальній діяльності таких методів навчання як аналіз навчальних ситуацій, розв’язання ситуативних задач, ділові ігри, творчі твори та ін. ставить студента в умови, коли вони повинні спиратися на свою систему знань, діяти не лише за алгоритмом, а й шукати новий підхід до вирішення проблеми.

Найбільш багатообіцяючими у цьому плані є використання технологій Інтернет і Інтранет нового покоління на основі використання засобів Мультимедіа, технологій «клієнт-сервер», системи комунікацій «крапка-крапка», нових програмних технологій XML і PHP.

Вплив на дидактику нової освітньої сфери мають такі чинники:

• особливості учіння як вид діяльності, який використовує інформаційні і телекомунікаційні технології;

• психолого-педагогічні і фізіологічні чинники, які впливають на ефективність пізнавальної діяльності того, хто навчається в інформаційному середовищі;

• специфічні принципи дидактики в системах освітніх інформаційних технологій;

• умови проектування педагогічних технологій для навчальних систем;

• дидактичні вимоги до підручників і довідкової допомоги для навчальних систем; до візуальних форм і композиції візуальних образів для повчальних систем;

• дидактичні вимоги до засобів призначеного для користувача інтерфейсу для повчальних систем.

Для забезпечення педагогічної ефективності особистісно-орієнтованих технологій необхідно, щоб вони реалізовували не тільки принципи класичної дидактики, але й специфічні принципи (інтерактивності, потенційної надмірності навчальної інформації, нелінійності інформаційних структур і процесів, комбінованого використання різних форм навчання, комплексного використання засобів мультимедіа і віртуальна реальність).

Принцип потенційної надмірності навчальної інформації потребує праці над самодовершеністю, формування певної системи знань, активного і свідомого осмислення тих розумових схем і правила, у згоді з якими діє студент.

Принцип комбінованого використання різних форм навчання визнає не доцільним застосування в системах ІТ класичних форм організації навчальних занять (лекція, семінар, практичне заняття та ін.).

Принцип комплексного використання засобів мультимедіа вимагає, виходячи збалансованого застосування словесних, наочних і практичних методів.

Тому ідея використання інформаційних технологій в творчих процесах є запорукою успіху нових педагогічних технологій.

Те що раніше називалося одним поняттям «Інтелектуальна діяльність», тепер набуває дещо іншого змісту. Масова (конвеєрна) обробка інформації перекладається на комп'ютери, а пошук, сортування, обробка погано структурованої інформації, що формалізується, як і раніше покладаються на людину.

Відомо, що в основі всіх освітніх процесів лежать знання. Обмін знаннями, накопичення, передача, породження знань – ось основні процеси в комп’ютерних освітніх технологіях. Робота зі знаннями стає особливою інженерною наукою.

Проблема інженерії знань виникла одночасно з появою розвиненої інформаційної інфраструктури суспільства і виникненням корпоративних і призначених для користувача мереж. Інформаційні технології давно вже використовуються в рамках завдань, де потрібна швидкість реакції, оперативне ухвалення рішень.

Навчання і творчість нерозривно пов'язані одне з одним. Є всі підстави для використання комп'ютера як надпотужного інструментального засобу для творчого процесу.

Для конструктивного підходу до вирішення вказаної проблеми необхідно розрізняти два аспекти: методи комп'ютерного аналізу людської творчості і методи синтезу в людській творчості.