Питання для самоконтролю:

1. Визначить, що включає "система наукових знань".

2. Які основні продукти отримує наука?

3. Назвіть основні етапи еволюції науки та дайте їм характеристику.

4. Обґрунтуйте шлях створення наукової теорії.

5. Дайте визначення поняттям: "пізнання", "наука", "принцип", "закон", "методологія".

6. Що може бути об'єктом і предметом дослідження?

7. Які пізнавальні завдання вирішуються у процесі наукового дослідження?

Тема 2. Організація науково-дослідної роботи

План:

2.1. Поняття, особливості, цілі та завдання науково-дослідної роботи.

2.2. Основні форми науково-дослідної роботи.

2.3. Ефективність наукових досліджень

Ключові слова: НАУКА, ДІЯЛЬНІСТЬ, ДОСЛІДЖЕННЯ, РОБОТА, ГІПОТЕЗА, ЗАВДАННЯ, НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА, ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ.

2.1. Поняття, особливості, цілі та завдання науково-дослідної роботи.

Науково-дослідна робота (НДР) є важливим засобом підвищення підготовки висококваліфікованих спеціалістів, що спроможні творчо застосувати у практичної діяльності новітні досягнення науки і техніки.

Виділяють декілька етапів становлення і розвитку організації науково-дослідної діяльності:

Перший етап (1804—1834 рр.) характеризувався зародженням системи науково-дослідної роботи у вищих навчальних закладах і організацією її на основі самоуправління. Для цього періоду були характерні чітка постановка мети, завдань, визначення норм науково-дослідної роботи, встановлення наукових зв’язків з іноземними вищими навчальними закладами, а також надання університетам відносної автономії з питань внутрішнього управління.

На другому етапі (1835—1862рр.) засвідчено пожвавлення наукових пошуків, проведення офіційною владою «охоронної» політики в галузі науки та освіти, що зумовило непослідовність здійснення науково-дослідної діяльності університетів.

Третій етап (1863—1883рр.) — етап створення системи науково-дослідної роботи. Цей етап характеризувався піднесенням громадської і педагогічної думки та реформуванням усієї системи народної освіти. Завдяки активній участі передової педагогічної громадськості в 1863 р. було прийнято новий університетський статут, який сприяв не тільки поверненню вищим навчальним закладам наданих їм раніше прав, а й розширенню самостійності у вирішенні питань внутрішнього управління, внесенню низки положень щодо активізації наукової діяльності, зміцненню матеріально-технічної бази університетів.

Четвертому етапові (1884—1900рр.) було притаманне, з одного боку, піднесення рівня науки у вищих навчальних закладах, посилення змістовності наукових досліджень, з іншого, — глибокі протиріччя між реакційними заходами офіційних кіл у галузі вищої освіти і конкретними діями педагогічної громадськості та викладачів, учених університетів. У цей період відбувається інтенсивний розвиток наукових товариств, продовжується розробка фундаментальних досліджень у різних галузях науки та науково-методичних комплексів.

Розглянувши етапи організації науково-дослідної роботи, слід зазначити, що будь-яке наукове дослідження передбачає максимальне використання комплексу індивідуальних якостей дослідника, певних прийомів і способів дослідницької праці, дотримання основних принципів раціональної організації наукової діяльності. При організації наукового дослідження важливо з'ясувати його вихідні положення, а саме: актуальність проблеми, об'єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання дослідження. Проблема дослідження в широкому значенні — складне теоретичне або практичне питання, що потребує вивчення та вирішення. Проблема має бути відображена насамперед у темі дослідження.

Об'єкт дослідження — частина об'єктивної реальності, яка на цьому етапі стає предметом практичної й теоретичної діяльності людини як соціальної істоти (суб'єкта).

Предмет дослідження — зафіксовані в досвіді, включені в процес практичної діяльності людини сторони, якості та відносини досліджуваного об'єкта з певною метою за даних умов.

Мета дослідження — ціль, яку поставив перед собою дослідник. Формулюючи мету дослідження, дослідник з'ясовує, який результат передбачає отримати і яким він має бути.

Гіпотеза дослідження — наукове передбачення його результатів. Вона повинна формулюватися так, щоб з цього формулювання проглядалися положення, які потребують перевірки у процесі дослідження.

Завдання дослідження — його конкретизована мета:

а) вирішення певних теоретичних питань, що є загальною проблемою;

б) експериментальне вивчення практики вирішення проблеми, виявлення її типового стану, типових недоліків, їх причин, типових рис передового досвіду та ін.;

в) обґрунтування системи заходів, необхідних для вирішення поставленого завдання;

г) експериментальна перевірка пропонованої системи заходів щодо відповідності її критеріям оптимальності;

ґ) вироблення методичних рекомендацій для тих, хто використовуватиме результати дослідження на практиці.

Дотримуючись даних рекомендацій, науковий працівник отримує свого роду нормативні методологічні орієнтири організації дослідної діяльності. Послідовне виконання переліку робіт, коли кожна з попередніх логічно забезпечує виконання наступної, формує остаточний результат, котрий у цьому випадку матиме більше шансів, відрізнятиметься повнотою, доказовістю і прикладними якостями.