- •Запорізька державна інженерна академія
- •Організаційно-методичний розділ
- •Тематична структура дисципліни
- •Змістовний модуль 1 предмет, структура і функції дисципліни «основи наукових досліджень»
- •Історія становлення та розвитку науки
- •1.1. Сутність наукового пізнання
- •1.2. Етапи становлення і розвитку науки
- •1.3 Поняття, цілі і функції науки
- •1.4. Наукова діяльність в Україні: організація та управління
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 2. Організація науково-дослідної роботи
- •2.1. Поняття, особливості, цілі та завдання науково-дослідної роботи.
- •2.2. Науково-дослідна робота студентів
- •2.3. Ефективність наукових досліджень
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 3. Методологія застосування методів у наукових дослідженнях
- •3.1. Поняття методології та методики досліджень
- •3.2 Методи наукових досліджень
- •3.3. Типологія методів наукового дослідження
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 4. Технологія організації наукової творчості дослідника
- •4.1. Організація творчої діяльності дослідника
- •4.2. Технологія наукової діяльності
- •4.3. Наукова комунікація в науковій діяльності
- •4.4. Особистий архів здобувача
- •Питання для самоконтролю:
- •Змістовний модуль 2 методологія наукових досліджень
- •Тема 5.
- •Інформаційне забезпечення наукових досліджень
- •5.1. Наукова інформація та її роль у проведенні наукових досліджень
- •5.2. Пошук і накопичення наукової інформації
- •5.3. Організація роботи з науковою літературою
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 6.
- •Наукова публікація: поняття, функції, основні види.
- •6.2. Рецензування науково-дослідних робіт
- •6.3. Доповідь на науковій конференції
- •6.4. Методика написання наукової статті
- •6.5. Структура звіту про результати наукових досліджень
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 7. Основні види наукової роботи студентів
- •7.1. Основні вимоги до оформлення реферату
- •7.2. Мета, значення і порядок виконання курсових робіт
- •7.3. Загальні вказівки до дипломних робіт
- •7.4. Магістерська робота як кваліфікаційне дослідження
- •Питання для самоконтролю:
- •Самостійна робота
- •Форма підсумкового контролю
- •Перелік питань для модульного контролю
- •Приклад типових завдань підсумкового модульного заліку Тестові завдання
- •Практичні завдання
- •Список рекомендованої літератури
- •Віддруковано друкарнею
- •69006, М. Запоріжжя, пр. Леніна, 226
6.2. Рецензування науково-дослідних робіт
Рецензія (відгук) на науково-дослідну роботу має об'єктивно оцінювати позитивні і негативні його сторони.
Державні комісії, спеціалізовані вчені ради факультету, університету, кафедри та ін. призначають для участі у прилюдному захисті наукової роботи рецензентів (для дисертацій — офіційних опонентів) з числа компетентних вчених у даній галузі науки, здатних здійснити вичерпну й об'єктивну експертизу дослідження на основі високої принциповості та вимогливості. Виконання доручення кафедри (державної комісії, спеціалізованої вченої ради) — обов'язок кожного вченого.
Відзив рецензента (офіційного опонента) про наукову працю його виступ на засіданні кафедри (спеціалізованої вченої ради) є необхідним елементом творчих дебатів на захисті наукової роботи, гарантом точного й повного виконання встановлених вимог до неї. Від ретельності експертизи, аргументованості й повноти висновків рецензента (опонента) великою мірою залежить оцінка наукової роботи кафедрою (спеціалізованою вченою радою), об'єктивність рішення щодо оцінки успішності (присудження наукового ступеня).
Критичний підхід до наукового дослідження — головний критерій високого професіоналізму наукового рецензента (опонента) й доконечна умова конструктивної дискусії під час захисту.
Рецензент (офіційний опонент) на основі вивчення наукової роботи та друкованих праць здобувача, опублікованих за темою роботи, висвітлює в поданому до кафедри (державної комісії, спеціалізованої вченої ради) відзиві такі обов'язкові питання:
- актуальність обраної теми;
- ступінь обґрунтованості наукових положень, висновків і рекомендацій, сформульованих у науковій роботі;
- достовірність і новизну результатів;
- повноту викладу основних положень у опублікованих працях.
У відзиві подаються зауваження щодо змісту наукової роботи та висновок щодо її відповідності встановленим вимогам.
Визначаючи актуальність теми, доцільно вказати на її зв'язок з державними чи галузевими науковими програмами, пріоритетними напрямками розвитку науки й техніки.
Таким чином, в рецензії тією чи іншою мірою слід оцінити вміння автора поставити проблему, обґрунтувати її соціальне значення, розуміння автором співвідношення між реальною проблемою і рівнем її концептуальності; повноту висвітлення літературних джерел; глибину їх аналізу, володіння методами збору; аналізу та інтерпретації емпіричної інформації; самостійність роботи, оригінальність в осмисленні матеріалу; обґрунтування висновків і рекомендацій.
Стиль рецензії має відповідати нормам, прийнятим для наукових відгуків, тобто бути доброзичливим, але принциповим.
Відносно до автора роботи речення слід будувати в третій особі минулого часу («Студент поставив..., розкрив..., довів..., обґрунтував») до самої роботи - в теперішньому часі («реферат містить..., розкриває..., підтверджує...»).
Оцінка обґрунтованості наукових положень роботи, їх достовірності й новизни повинна бути об'єктивною і відбивати як позитивні, так і негативні сторони праці, зокрема рецензент (опонент) має наголосити на ключових проблемах, звернути увагу на висновки й твердження, що викликають сумніви й можуть слугувати підґрунтям дискусії під час захисту.
Рецензію не слід завершувати оцінкою, вона має органічно випливати зі змісту документа. Рецензент оцінює висновки щодо значущості праці для науки й практики та вказує можливі конкретні шляхи використання результатів дослідження. У відзиві рецензент також повинен оцінити зміст наукової роботи, її завершеність в цілому та викласти зауваження щодо її оформлення.