- •Запорізька державна інженерна академія
- •Організаційно-методичний розділ
- •Тематична структура дисципліни
- •Змістовний модуль 1 предмет, структура і функції дисципліни «основи наукових досліджень»
- •Історія становлення та розвитку науки
- •1.1. Сутність наукового пізнання
- •1.2. Етапи становлення і розвитку науки
- •1.3 Поняття, цілі і функції науки
- •1.4. Наукова діяльність в Україні: організація та управління
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 2. Організація науково-дослідної роботи
- •2.1. Поняття, особливості, цілі та завдання науково-дослідної роботи.
- •2.2. Науково-дослідна робота студентів
- •2.3. Ефективність наукових досліджень
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 3. Методологія застосування методів у наукових дослідженнях
- •3.1. Поняття методології та методики досліджень
- •3.2 Методи наукових досліджень
- •3.3. Типологія методів наукового дослідження
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 4. Технологія організації наукової творчості дослідника
- •4.1. Організація творчої діяльності дослідника
- •4.2. Технологія наукової діяльності
- •4.3. Наукова комунікація в науковій діяльності
- •4.4. Особистий архів здобувача
- •Питання для самоконтролю:
- •Змістовний модуль 2 методологія наукових досліджень
- •Тема 5.
- •Інформаційне забезпечення наукових досліджень
- •5.1. Наукова інформація та її роль у проведенні наукових досліджень
- •5.2. Пошук і накопичення наукової інформації
- •5.3. Організація роботи з науковою літературою
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 6.
- •Наукова публікація: поняття, функції, основні види.
- •6.2. Рецензування науково-дослідних робіт
- •6.3. Доповідь на науковій конференції
- •6.4. Методика написання наукової статті
- •6.5. Структура звіту про результати наукових досліджень
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 7. Основні види наукової роботи студентів
- •7.1. Основні вимоги до оформлення реферату
- •7.2. Мета, значення і порядок виконання курсових робіт
- •7.3. Загальні вказівки до дипломних робіт
- •7.4. Магістерська робота як кваліфікаційне дослідження
- •Питання для самоконтролю:
- •Самостійна робота
- •Форма підсумкового контролю
- •Перелік питань для модульного контролю
- •Приклад типових завдань підсумкового модульного заліку Тестові завдання
- •Практичні завдання
- •Список рекомендованої літератури
- •Віддруковано друкарнею
- •69006, М. Запоріжжя, пр. Леніна, 226
5.2. Пошук і накопичення наукової інформації
Протягом століть інформаційне забезпечення здійснювали бібліотеки, а основним інструментом, що забезпечував доступ до інформаційних ресурсів, була бібліографія. Основа бібліографічного інформаційного пошуку – бібліотечні каталоги (основні й допоміжні). В основних каталогах опис літературних джерел формується за галузями знань (систематичні каталоги) та за алфавітом (прізвища авторів або назви книг). Допоміжні каталоги – це каталоги переодіки, картотеки статей і рецензій.
Для опрацювання джерел з обраної теми використовують інформаційно-пошуковий апарат бібліотеки.
У бібліотеках застосовується інформаційно-пошукова (ІПМ) бібліотечно-бібіографічного типу: універсальна десяткова класифікація (УДК) і бібліотечно-бібліографічна класифікація (ББК).
В основі структури індексів УДК лежить принцип десяткових дробів, за якими усі галузі знань поділені на 10 основних класів, таких як: 0- Загальний; 1- Філософія; 2- Релігія; 3- Суспільні науки, економіка туризму; 4-Філософія, мовознавство; 5-Математика, природничі науки; 6 – Прикладні знання; 7 – Мистецтво, прикладне мистецтво; 8 - Художня література. Літературознавство. Філолгія; 9 – Географія, історія. Краєзнавство. Біографія.
Кожний із цих класів згрупований у 10 розділів, які, в свою чергу, поділяються на 10 підрозділів. Кількість етапів поділу залежить від необхідного ступеня деталізації. Кожна нова цифра уточнює попереднє значення індексу. Після кожного третього знака ставиться крапка. З метою подальшої деталізації до основного індексу приєднуються нові цифри за допомогою таких символів, як: крапка, дужки, дефіс, лапки тощо. Нові цифри уточнюють, звужують тему, що забезпечує досить швидкий пошук інформації для будь-якої вузькоспеціалізованої теми.
Багато років УДК застосовувалась як найбільш досконала класифікація знань. Але згодом виникнення нових понять у науковій і практичній діяльності людей зумовили впровадження бібліотечно-бібліографічної класифікації (ББК), яка має іншу систему класифікації й індексації людських знань. Основна частина її буквено-цифрових індексів побудована за десятковим принципом. Основні поділи ББК розподілені у 21 відділах, кожний з яких має свій індекс із великих букв українського алфавіту. Наприклад: А- Загальний; Б – Природничі науки і т.д. (всього 21).
Сьогодні, у світовій інформаційній практиці з’явилась нова форма інформаційних видань – бібліографічні та фактографічні машиночитаючі бази даних (БД) на магнітних дисках. Запровадження в інформаційну практику БД дозволяє здійснювати обмін машиночитаючими носіями інформації у міжнародному масштабі за допомогою мережі Internet.
Internet – всесвітня інформаційна (глобальна) інформаційна мережа, яка з’єднує мільйони комп’ютерів (серверів) з метою спільного використання інформаційних ресурсів. Інформація в Internet організована у вигляді комп’ютерних файлів, які називаються Web – сторінками. Сукупність пов’язаних між собою Web – сторінок , створених конкретною особою чи організацією, утворюють Web – сайт. Зараз це основний і найбільш поширений тип інформаційних ресурсів в Internet.
