4.4. Особистий архів здобувача

З часом у дослідника накопичуються різноманітні за формою та змістом документи: рукописи, машинописи, ксерокси, картотеки, конспекти, дискети, диски, флешки. Крім того науковець має певну кількість книг, періодичних видань, що складають його особисту бібліотеку. Обсяг інформаційних документів, як правило великий, ці матеріали треба відповідним чином організувати.

Розрізнені документи систематизують за темами, формою, характером використання, терміном зберігання в окремих папках. Папка має певну назву і порядковий номер, які зазначаються також у каталожній картці.

В особистій бібліотеці окремо мають стояти власні праці. Розстановка книг здійснюється таким чином: універсальні енциклопедії, енциклопедичні словники, спеціальні енциклопедії, словники, довідники. Основний масив книг розставляється за галузями, темами, а в їх межах за алфавітом авторів та назв. Журнали зберігати за роками.

Питання для самоконтролю:

1. В чому заклечається зміст інформаційного забезпечення.

2. Наведіть класифікацію інформаційного забезпечення наукових досліджень.

3. Що таке "економічна інформація"?

4. Визначить зміст інформаційного забезпечення.

5. З яких складових формується національна система науково-технічної інформації?

6. Які основні положення визначає Закон України "Про науково-технічну інформацію"?

7. Чим відрізняються статистична і масова інформація?

8. Назвіть основні види документів та дайте їм коротку характеристику.

9. Визначте основні завдання національної системи науково-технічної інформації.

Змістовний модуль 2 методологія наукових досліджень

Тема 5.

Інформаційне забезпечення наукових досліджень

План

5.1 Наукова інформація та її роль у проведенні наукових досліджень

5.2 Пошук і накопичення наукової інформації

5.3 Організація роботи з науковою літературою

Ключові слова: НАУКА, ІНФОРМАЦІЯ, РОЗ’ЯСНЕННЯ, ДОКУМЕНТИ, РЕСУРСИ, ПІЗНАННЯ, ДЖЕРЕЛА, ІНСТРУМЕНТ, БІЮЛІОГРАФІЯ, БАЗА ДАНИХ, КЛАСИФІКАЦІЯ

5.1. Наукова інформація та її роль у проведенні наукових досліджень

На сучасному етапі розвитку ринкових відносин, коли темпи накопичення і передачі інформації зростають, виникло протиріччя між виробництвом інформації та можливостями її споживання, переробки і використання. Рівень розвитку науки значною мірою визначається характером, достовірністю, цільовим призначенням інформації, яка одержана в результаті пізнання. Слово «інформація» в перекладі з латинського означає роз’яснення. Роз’яснення – це відомості про довкілля, про процеси, які здійснюються в ньому, про події і стан, що сприймаються людьми, які керують машинами та системами.

Інформація створюється в результаті діяльності наукових колективів, окремих вчених і фіксується в системі точних понять, тверджень, теорії, гіпотез. Інформація є загальнонауковим поняттям, яке включає не тільки відомості, а й збір, збереження та переробку.

Наукова інформація – це логічна інформація, яка отримується в процесі пізнання, адекватно відображає закономірності об’єктивного світу і використовується в суспільно-історичній практиці. Основні ознаки наукової інформації:

- вона отримується в процесі пізнання закономірностей об’єктивної дійсності, підґрунтям якої є практика, і подається у відповідній формі;

- це документовані або публічно оголошувані відомості про вітчизняні та зарубіжні досягнення науки, техніки, виробництва, отримані в процесі науково-дослідницької, дослідно-конструкторської, виробничої та громадської діяльності.

Система інформаційного забезпечення наукових досліджень включає три компоненти:

- інформацію як сукупність відомостей;

- органи інформаційного забезпечення, які відповідають за збереження та поширення інформації;

- програмно-методологічні засоби (інструменти), що за­безпечують доступ до інформації.

Щоб забезпечити конкретне наукове дослідження інформацією, необхідно, передусім, на змістовно-теоретичному рівні чіт­ко визначити необхідний обсяг і структуру інформації, встанови­ти її джерела, знати доступ до наявних інформаційних ресурсів.

Інформаційні ресурси - це сукупності інформаційних матеріа­лів - документів і масивів інформації у формі публікацій, наукових звітів, електронних записів (баз даних). Структурною одиницею інформаційного ресурсу є науковий документ, тобто матеріальний об'єкт, який містить науково-технічну інформацію і призначений для її збереження і використання.

Залежно від нагромадження, використання, призначення і сприйняття наукова інформація класифікується на:

технічна інформація - характеризує фізичні процеси в різних об'єктах при створенні продукції із вихідних компонентів;

економічна інформація - відомості про економічний розвиток суспільства і його ефективність;

соціальна інформація - відомості про людину, колектив і суспільство в цілому, як об'єкт дослідження.

Таким чином, науково-технічна інформація - це сукупність повних, точних відомостей про розвиток природи, суспільства і людини, зафіксованих у науковому документі.

Науковий документ є структурною одиницею інформацій­них ресурсів.

У повсякденній діяльності під документом розуміють будь-який папір, що має юридичну силу, щось засвідчує, надає якісь права чи обов'язки. Документ у науці - це матеріальний об'єкт з інформацією про факти, події, явища об'єктивної дійсності та розумової діяльності людей, яка закріплена створеним людиною способом передачі та зберігання у часі і просторі.

Класифікація документів відбувається на основі багатьох критеріїв. За способом фіксації інформації документи поділяються:

- письмові (матеріали архівів, преси, довідники, художня література, особисті документи - тобто ті, в яких Інформація ви­кладена у формі буквеного тексту);

- статистичні (маються на увазі ті документи, в яких форма подачі інформації в основному цифрова);

- іконографічні (всі образотворчі документи, як статичні - скульптури, будинки, орнаменти, картини, фотографії, так і динамічні-кіно-, теле, відеоматеріали);

- фонетичні (мовні матеріали, розмови, пісні, казки тощо в їх озвученому вигляді-платівки, магнітофонні записи);

- документи, які передають інформацію у закодованому вигляді за допомогою електронної техніки. Форма документа значною мірою визначає спосіб його аналізу.

Залежно від способу надання інформації розрізняють документи:

- текстові (книги, журнали, звіти та ін.);

- графічні (креслення, схеми, діаграми);

- аудіовізуальні (звукозаписи, кіно, відеофільми);

- машиночитаючі (такі, що створюють базу даних на мікрофононосіях та СD –дискетах).

Залежно від статусу джерела розрізняють документи: офіційні та неофіційні.

Крім цього, документи поділяються на:

- первинні - в яких містяться результати наукових дослід­жень і розробок, нові наукові дані, ідеї, факти. На основні цих до­кументів формується первинна інформація;

- вторинні - де містяться аналітико-синтетичні і логічні ма­теріали, які вже оброблені на основі первинних документів.

Такий поділ є умовним. Важливими джерелами первинної інформації є книги, монографії, брошури, посібники і періодичні видання.

Монографія – це наукова праця, присвячена глибокому викладу матеріалу в конкретній, зазвичай вузький галузі науки. Це наукова праця одного або декількох авторів. Вона має достатньо великий обсяг: не менше 50 сторінок машинописного тексту. Це наукове видання, що містить повне й вичерпане дослідження якоїсь проблеми чи теми.

Книга - це досить об'ємне неперіодичне видання, в якому сконцентровані нагромаджені людством знання і досвід з певної «галузі науки.

Брошура - це невеликого обсягу праця з оперативною інфор­мацією.

Підручники і посібники - непе­ріодичні видання, в яких містяться систематизовані відомості наукового і прикладного характеру, викладені у доступній формі як для викладачів, так і для студентів.

Найбільш оперативним джерелом науково-технічної інфор­мації є періодичні видання, які виходять через певний проміжок часу, з постійним для кожного року числом номерів, але не повто­рюються за змістом, маючи однакову назву. Традиційними видами періодичних видань є журнали і газети. До періодичних також відносять збірники наукових праць науковців ВНЗ, науково-дослідних інститутів.

До спеціальних видів технічних видань відносять нормативно-технічну документацію, яка регламентує науково-технічний рівень і якість продукції: стандарти, типові положення, методичні-розробки.

Стандарти - нормативно-технічні документи, в яких вста­новлено комплекс норм, правил, вимог до об'єкта стандартизації і затверджений компетентними органами.

Важливе значення для проведення наукою-дослідної роботи має патентна документація, тобто сукупність документів про відкриття, винаходи, а також відомості про охорону прав вина­хідників. Патентна документація характеризується високим рівнем достовірності, оскільки ця документація підлягає експертизі на предмет новизни і корисності.

Така кількість наукових документів а пояснюється характером і різноплановою діяльністю людей.

Законом України «Про інформацію» визначено головні принципи інформаційних відносин:

- гарантованість права на інформацію;

- доступність інформації та свобода обміну нею;

- об'єктивність, вірогідність інформації;

- повнота і точність інформації;

- законність отримання, використання, поширення і зберігання інформації.

Право на інформацію мають усі громадяни України, юридичні особи і державні органи. З метою задоволен­ня інформаційних потреб, органи державної влади та місцевого самоврядування створюють інформаційні служби, системи, мережі, бази і банки даних. Для при­скорення відбору потрібної інформації і підвищення ефективності праці в Україні створена загальнодержав­на служба науково-технічної інформації (НТІ). Вона включає галузеві інформаційні центри - Республіканський інститут, НТІ в НДІ, інформаційні центри, відділи НТІ в НДІ, конструкторських бюро на підприємствах.

У процесі наукових досліджень зустрічається таке поняття, як галузі інформації. Це сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про відносно самостійні сфери життя і діяльності. Розрізняють політичну, духову, науково-технічну, соціальну, економічну та міжнародну залузі інформації.

Чітке знання термінів та їх сутності, а також галузей інформації дозволяє науковому досліднику оперативно їх знаходити, переробляти, узагальнювати та ефектив­но застосовувати для виконання відповідних завдань.

Значення і роль інформації в тому, що, по-перше, без неї не може бути проведене те чи інше наукове досліджен­ня, по-друге, інформація досить швидко старіє, і потрібне постійне поновлення матеріалів. За даними зарубіжних джерел інтенсивність старіння інформації становить по­над 10% на день для газет, 10% на місяць для журналів, 10% на рік для книг і монографій. Окрім цього, інформа­ція для дослідника є предметом і результатом його праці. Осмислюючи та опрацьовуючи потрібну інформацію, дос­лідник видає специфічний продукт: - якісно нову інфор­мацію. При цьому підраховано, що біля 50% свого часу дослідник витрачає на пошук інформації. Тому досить відповідальним етапом наукового дослідження є вміння оперативно знаходити і опрацьовувати потрібну інформа­цію з теми дослідження.