Управлінські рішення.

Рішення -- це соціально психологічний акт вибору одного або декількох варіантів з безлічі можливих.

Управлінські рішення класифікуються по наступних ознаках:

стадія життєвого циклу товару;

підсистема системи менеджменту;

сфера дії;

мета;

масштабність;

Організація вироблення;

тривалість дії;

об'єкт впливу;

методи формалізації;

форми відображення;

спосіб передачі;

рівень управління.

Показникамі якості управлінських рішень є:

ентропія, тобто кількісна визначеність зв'язків між елементами системи менеджменту і рішення;

імовірність ризику досягнення цілей;

кількість задіяних при формуванні рішення рівнів ієрархії;

рішення, що застосовуються при прийнятті сучасні методи;

витрати на прийняття і реалізацію рішення;

ефективність рішення.

Загалом під управлінським рішенням (УР) можна розуміти творчий процес суб'єкта управління, в результаті якого визначається, які в певній фактичній виробничій обстановці (або в обстановці, яка проектується) слід здійснити дії для розв'язання тактичних і стратегічних проблем й отримати бажаний результат.

Рішення називається управлінським, якщо розробляється і реалізується для соціальної системи і спрямоване:

o на стратегічне планування діяльності організації;

o керування управлінською діяльністю;

o управління людськими ресурсами (активізація знань, умінь, навичок);

управління виробничою та обслуговуючою діяльністю;

o формування системи управління компанії (методологія, структура, процес, механізм управління і технічне забезпечення);

o управлінське консультування;

o управління внутрішніми або зовнішніми комунікаціями.

Управлінські рішення на підприємстві пов'язані з виконанням управлінських функцій, у тому числі з аналізу, планування, організації, регулювання, обліку і контролю будь-яких процесів. Ці рішення реалізуються у формі розпорядження, ділової бесіди, інструкції тощо. Різними формами рішення є, приміром, ситуації, коли директор підписує наказ, Верховна Рада розробляє і приймає закон, начальник цеху видає розпорядження, рада акціонерів затверджує план розвитку компанії.

Сутність управлінського рішення

УР впливає на економічні, організаційні, соціальні, правові і технологічні інтереси підприємства. Тому розробка й реалізація УР вимагають від керівників широкого погляду на сутність рішення і можливі результати. Розрізняють економічну, організаційну, соціальну, правову і технологічну сутність УР.

Економічна сутність УР випливає з того, що для розробки й реалізації будь-якого УР потрібні фінансові, матеріальні та інші ресурси. Тому кожне УР має реальну собівартість, є результатом (продукцією) управлінської діяльності і має приносити підприємству прямий або непрямий дохід. За допомогою зіставлення витрат і можливої матеріальної вигоди від розробки й реалізації УР можна визначити доцільність проведення цієї роботи.

Організаційна сутність УР полягає в тому, що для розробки й реалізації УР підприємство повинно мати відповідні умови, у тому числі:

o наявність необхідного персоналу компанії;

o наявність інструкцій і положень, що регламентують повноваження, права, обов'язки і відповідальність працівників;

o наявність усіх необхідних ресурсів, у тому числі інформаційних;

o відповідну техніку і технологію;

o систему контролю;

o можливості постійної координації їхньої роботи.

Соціальна сутність УР полягає в механізмі управління виконавцями з метою досягнення взаємодії всіх його учасників. У самому УР або у процесі його розробки й реалізації мають бути враховані потреби та інтереси людини, мотиви і стимули, установки і цінності, побоювання і тривоги. Соціальна сутність УР має відображатись у загальній меті рішення. Наприклад, створення комфортного навколишнього середовища для людини, всебічного розвитку особистості тощо.

Правова сутність УР полягає в можливості здійснювати задані заходи у правовому полі, тобто за умови дотримання законодавчих актів України, міжнародних зобов'язань, статутних та інших документів самого підприємства. Неможливість розробляти й реалізовувати УР у правовому полі є основою для його відміни. На практиці трапляються випадки, коли розроблене рішення треба відмінити, в результаті чого підприємство може зазнати істотних втрат, але це краще, ніж якщо уразі незаконної реалізації рішення може бути нараховано штраф або розпочато кримінальне переслідування кого-небудь з ініціаторів УР. Незнання законодавства не звільняє порушника від відповідальності. Тому на багатьох підприємствах УР проходить правову та екологічну експертизу.

Технологічна сутність УР виявляється в можливості забезпечення персоналу, що бере участь у його розробці й реалізації, необхідними технічними, інформаційними засобами і ресурсами. Плануючи розробку або реалізацію УР, керівник одночасно повинен формувати для цього технологічну основу.

Таким чином можна стверджувати, що управлінське рішення визначає зміст відповідей на питання, в які терміни, з витратами яких сил та засобів, у якому порядку, за якого розподілу обов'язків, прав і відповідальності, за якої організації контролю, з якими результатами має здійснюватися управлінський вплив, який був передбачений у цьому управлінському рішенні.