Систематизація нормативно-правових актів: поняття, значення та види. Система права

Систематизація — це впорядкування нормативно-правових актів з метою зручності в користуванні, внесення коректив в них і пристосування до змін, які відбулись в економічному і політичному житті суспільства, заміна старих, відживших нормативних актів новими, комп'ютеризація їх.

Систематизація законодавства почала проводитись давно. Історії відомі чотири головних види систематизації: консолідація, інкорпорація, кодифікація, створення Зводу законів.

Консолідація — це поєднання, об'єднання нормативних актів різних епох і пристосування їх до нових економічних і політичних відносин. Так, в багатьох країнах Європи в XVI—XVII століттях відбулася рецепція (пристосування) римського цивільного права до нових відносин. Консолідація широко використовувалась в Англії.

Інкорпорація — це така систематизація нормативних актів, яка не вносить ніяких змін в зміст норм права цих актів.

Вона може проводитись з різних підстав: хронологічно — по роках видання, по сферах правового регулювання, по галузях права тощо.

Інкорпорація може бути за юридичною силою: офіційною (державною), неофіційною — кожна організація чи юрист самі проводять систематизацію.

За обсягом вона може бути: генеральна (загальна), галузева, міжгалузева, спеціальна (по інститутах права).

За критерієм об'єднання нормативних актів: предметна, хронологічна, по суб'єктах (хто приймав ці акти).

Кодифікація — це така систематизація або впорядкування нормативних актів, яка пов'язана із переробкою їх змісту. Кодифікація в зв'язку із цим може бути тільки офіційною.

За обсягом вона може бути: галузева, міжгалузева, спеціальна;

за формою вираження: основи законодавства, кодекси, статути, закони, положення тощо.

Звід законів — це така систематизація, яка включає всі види систематизації (інкорпорацію, кодифікацію), в т.ч. і прийняття нових актів, яких не було раніше.

Система права - це внутрішня структура права, котра виражається в єдності й погодженості всіх діючих норм права даної держави, а також у їхньому розподілі по галузях і інститутам права.

Іншими словами, система права - це впорядкована безліч всіх діючих юридичних норм даної держави. Системність масиву всіх діючих норм права проявляється в їхній єдності, взаємоузгодженні, несуперечності. Упорядкованість безлічі всіх діючих норм права проявляється й у їхньому розподілі по галузях і інститутам

Норма права як первинний елемент системи права

На деякому етапі розвитку суспільства виникає потреба впорядкування існуючих в ньому відносин. Не можна уявити людське суспільство без регулювання поведінки людей за допомогою визначених зразків, моделей, масштабів. З них і складаються в результаті багаторазового повторення норми, на які в подальшому орієнтується суспільство. Отже саме в цьому і виражається правова норма – як первинний елемент права.

Норма - це загальне правило поведінки, що діє неперервно в часі у відношенні невизначеного кола осіб і безмежної кількості випадків.

Норма права — це правило поведінки, установлене чи санкціоноване державою, елементарна частка права, що відноситься до нього як частина до цілого (чи як одиничне до загального). Було обґрунтовано, що норма права — це і не форма, і не зміст усього права, а саме його частка. Вона володіє властивим їй змістом і формою й у системоутворюючих процесах з іншими нормами складає зміст права в цілому.

Нормі права як частини системи в тім чи іншому ступені властиві істотні ознаки, властивому праву, тому їй можна дати визначення, ідентичне за своїм значенням визначенню права в цілому.

Норма права — це загальнообов'язкове, установлене чи санкціоноване й охоронюване державою правило поведінки, що виражає обумовлену матеріальними умовами життя суспільства волю й інтереси народу, що активно впливає на суспільні відносини з метою їх упорядкування.

Висовки. Вивчення цього питання в рамках курсу «Правознавство» є дуже важливим, бо саме нормативно-правові акти складають законодавство, яке з погляду нормативістської концепції і є правом.

Ключовим є питання нормативно-правового акту, яке необхідно розглядати з огляду на його ознаки. Дослідження питання законодавства також необхідно починати з його ознак. Необхідно звернути увагу на такі види законів: органічні, конституційні, поточні. Серед ознак законів найголовнішою треба визначити їх вищу юридичну силу.

Під час вивчення питання конституції акцент необхідно зробити на формі конституції – вона може бути писаною та неписаною. Крім того треба звернути увагу на:

• особливий порядок приняття, а також внесення змін до Конституції;

• яке коло питань регулює цей нормативно-правовий акт;

• субєкт прийняття Конституції.

Також необхідно зауважити, що конституції бувають фактичними та юридичними, а також дати характеристику цих понятть.

Під час розгляду підзаконних нормативно-правових актів треба звернути увагу на суб’єкти її прийняття. Крім того, необхідно розглянути підзаконні нормативно-правові акти за видами.

Систематизація – це порядкування нормативно-правових актів, яке може провадитися трьома методами – кодифікація, інкорпорація та консолідація. Крім цього треба звернути увагу на практичне значення цього процесу, а також на вид систематизації щодо якого немає єдиної думки в науці, це звід законів.

Питання для самоконтролю

1. Дайте поняття законодавства.

2. Які ознаки нормативно-правового акту?

3. Які є види законів?

4. Назвіть особливості Конституції як основного закону.

5. Яке практичне значення систематизації?

6. Які Ви знаєте види систематизації?

Лекція 3.Тема 3. Правопорушення та юридична відповідальність

Основні питання, які будуть розглянуті і на які будуть дані відповіді.

• Розкриття поняття відповідальності як юридичного так і соціального явища.