Функціональна схема інноваційного процесу

Функціональна схема інноваційного процесу повинна мати такий вигляд, як це показано на рис. 3.2 [4, 5].

На рис. 3.2 використовуються такі умовні позначки етапів:

• ВН – вибір напрямку інноваційного розвитку;

• ГІ – генерація ідей інновації;

• ВІ – вибір ідей, прийнятних для даного суб'єкта господарювання;

• РЗТ – розроблення задуму товару і його перевірка;

• РСМ – розроблення стратегії маркетингу щодо просування інновації на ринок;

• ОМ – оцінка можливості досягнення суб'єктом господарювання показників, намічених у маркетинговій програмі;

• РІ – розроблення конструкторської і технологічної документації інновації, виготовлення дослідних зразків і їх випробування;

• ВР – випробування інновації у ринкових умовах;

• РК – розгортання комерційного виробництва інновації в обсягах, що намічені у маркетинговій програмі.

Рисунок 3.2 – Функціональна схема інноваційного циклу

Відповідно до наведеної схеми інноваційний цикл продук­то­вої інновації містить період часу від вибору напрямку інноваційного розвитку і генерування ідеї інновації до роз­гор­тання її комерційного виробництва.

Інноваційний і життєвий цикли продуктової інновації

Життєвий цикл інновації, як і будь-якого товару, починається з часу її виведення на ринок і закінчується виходом з ринку, тобто ін­новаційний цикл і життєвий цикл частково перетинаються.

5. Інноваційний і життєвий цикли продуктової інновації, а також їх етапи показані на рис. 3.3 [5].

Маркетингові інстру­менти на етапах інноваційного процесу

Вибір напрямку інноваційного розвитку. Тривалість робіт на даному етапі визначається в основному тривалістю збору і аналізу необхідної інформації. У більшості випадків вона не перевищує кількох місяців.

Генерація ідей (окремо для кожного з виділених напрямків розвитку). Метою даного етапу є розроблення якомога більшої кількості ідей інновацій – найбільш загального уявлення про товар, який підприємство могло б запропонувати ринку.

Вибір ідей. На даному етапі з усієї множини згенерованих ідей відбирають прийнятні для конкретного суб'єкта господарювання. Тоб­то здійснюється перевірка ідей інновацій, спрямованих на реалізацію існуючих ринкових можливостей інноваційного розвитку. Перевірка може бути виконана на основі:

1. перевірки відповідності ідей інновацій вимогам, які були визнані адекватними в аналогічних ситуаціях;

2. перевірки відповідності ідей інновацій заздалегідь визначеним вимо­гам;

3. порівняння ідей інновацій за встановленим переліком критеріїв і їхніх показників і вибору оптимальних із них.

Попередня оцінка сформульованих ідей інновацій передбачає одержання відповідей на такі запитання:

1. чи буде ринок для конкретної інновації?;

2. чи існує технічна й економічна можливість розроблення, виробництва і просування інновації на ринок?;

3. чи буде інновація давати прибуток і як це позначиться на діяльності підприємства?

Для об'єктивізації оцінку можна виконувати в такій послі­дов­ності:

1. виділити оцінні показники;

2. визначити найкращі значення по­каз­ників із усіх порівнюваних ідей інновацій;

3. визначити вагові харак­теристики показників;

4. розрахувати підсумкову (інтегральну) оцінку од­ним із відомих методів, наприклад, методом відстаней.

Розроблення задуму інновації (який слід розуміти як виражену в зрозумілій для споживачів формі ідею інновації) і його перевірка. Відібрані на попередньому етапі ідеї трансформують у задуми товарів.

Розроблення стратегії маркетингу щодо просування інновації на ринок. Виконується на основі результатів маркетингових ринкових дослід­жень, проведених за наступними напрямками:

1. вивчення споживача;

2. дослідження мотивів його поведінки на ринку;

3. аналіз власне ринку підприємства;

4. дослідження продукту (виробу чи послуги);

5. вивчення конкурентів, визначення форм і рівня конкуренції;

6. аналіз форм і методів збуту (реалізації) продукції;

7. визначення найбільш ефективних способів просування товарів на ринку;

8. аналіз динаміки цін і т. д.

Метою досліджень є точне визначення інноватором свого місця на ринку, на якому він зможе повною мірою реалізувати свої порівняльні переваги і згладити відносні недоліки. Оцінка можливості й економічної доцільності досягнення суб'єктом госпо­да­рювання показників, визначених у маркетинговій програмі. На даному етапі виконується оцінка достатності виробничо-збутового потенціалу суб'єкта господарювання для реалізації цілей іннова­цій­но­го розвитку, визначених у маркетинговій стратегії, а також визначають­ся економічна можливість і ефективність її реалізації. Розроблення конструкторської і технологічної документації іннова­ції, виготовлення дослідних зразків і їх випробування.

Випробування інновації в ринкових умовах виконують з викорис­тан­ням методу пробного маркетингу. Його мета – змоделювати на окремих ділянках ринку процеси виведення і просування товару на ринок, результати моделювання потім будуть використані у масштабах усього ринку. Розгортання комерційного виробництва інновації в обсягах, визна­чених у маркетинговій програмі.