Вплив технологічних укладів на економічний розвиток

Технологічні уклади

№ ТУ	Період домінування	Країни-лідери	Ядро ТУ	Базовий енергетичний процес	Організація виробництва
1	1790-1830	Англія, Франція, Бельгія	Текстильна промисловість, виплавка чавуну й обробка заліза, будівництво магістральних каналів	Водяний двигун	Модернізація виробництва, його концентрація на фабриках
2	1840-1880	Англія, Франція, Бельгія, США, Німеччина	Залізничний і пароплавний транспорт, Машинобудування (верстатобудування), вугільна промисловість	Паровий двигун	Ріст масштабів виробництва на основі механізації
3	1890-1940	Англія, Німеччина, Франція, США, Нідерланди, Бельгія, Швейцарія	Електротехнічне і важке машинобудування, виробництво і прокат сталі, ЛЕП, важкі озброєння, кораблебудування, неорганічна хімія	Електродвигун	Ріст різноманітності і гнучкості виробництва, ріст якості продукції, стандартизація виробництва, урбанізація
4	1950-1980	Країни ЄЕС, Австралія, Канада, Японія, Швеція	Автомобілебудування, моторизоване озброєння, синтетичні матеріали, кольорова металургія, органічна хімія, електронна промисловість	Двигун внутрішнього згоряння	Масове виробництво серійної продукції, подальша стандартизація виробництва, конвеєри.
5	1990-…	Німеччина, Тайвань, Пд. Корея, Країни ЄС, Австралія, Швеція	Обчислювальна техніка, програмне забезпечення, авіаційна промисловість, телекомунікації, роботобудування, оптичні волокна	Газові технології	Зрощення великих корпорацій з малим бізнесом, вплив державного регулювання
6	1995- ...	США, країни ЄС, Японія	Біотехнології, нанотехнології, фотоніка, оптоелектроніка, аерокосмічна промисловість	Нетрадиційні джерела енергії	Великий та малий бізнес, державне регулювання економіки

Поняття інновації, інов процесу та інов діяльності

Термін „інновація” вперше був введений Й. Шумпетером у 1912 році в праці „Теорія економічного розвитку”. Під інновацією розуміється нововведення, що використовується в галузі технології виробництва чи управління певної господарської системи. 

Інноваційна діяльність – діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоспроможних товарів і послуг.

Визначення поняття „інноваційний процес”

- Це послідовний ланцюг дій, у якому інновація проходить стадії від ідеї до конкретної продукції, технології або послуги і поширюється в господарській практиці.

- Процес перетворення наукового знання в інновацію, яка задовольняє нові суспільні потреби; послідовний ланцюг дій, що охоплює всі стадії створення новинки та її практичного використання.

- Процес перетворення наукових знань в інновацію, пов’язаний зі створенням, освоєнням і розповсюдженням інновації; головна його риса – обов’язкове завершення інновації, тобто отримання результату, необхідного для практичної реалізації.

- Процес послідовного перетворення ідеї на товар.

Інноваційний процес характеризується:

– високим ризиком і невизначеністю шляхів досягнення цілей;

– неможливістю детального планування та орієнтації на прогнозні оцінки;

– необхідністю переборювати опір як у сфері економічних відносин, так і інтересів учасників інноваційного процесу;

– залежністю від соціально-економічного середовища, у якому він функціонує і розвивається.

Розрізняють три види інноваційного процесу:

– простий внутрішньоорганізаційний (натуральна форма);

– простий міжорганізаційний (товарна форма);

– розширений.

Простий внутрішньоорганізаційний інноваційний процес передбачає створення і використання інновацій в межах однієї організації. У разі простого міжорганізаційного інноваційного процесу інновації стають предметом купівлі-продажу в стосунках між виробниками та споживачами. Розширений інноваційний процес характеризується появою нових виробників інновацій, порушуючи монополію виробника-піонера, що сприяє через конкуренцію удосконаленню властивостей інновацій.

Вирізняють такі форми трансферу інновацій на світовому ринку:

– передавання, продаж або надання за ліцензією всіх форм промислової власності

– торгівля високотехнологічною продукцією;

– передавання технологічного знання за допомогою оренди, закупівлі, лізингу;

– промислове і технологічне співробітництво;

– надання консалтингових послуг і інжиніринг;

– передавання технологій у рамках інвестиційного співробітництва.

На розвиток інноваційного процесу впливають:

– стан зовнішнього середовища, у якому він протікає;

– стан внутрішнього середовища окремих організаційних і господарських систем;

– специфіка самого інноваційного процесу як об’єкта управління.

У вертикальному інноваційному процесі відбувається поступове витіснення продуктових інновацій технологічними. Якщо зв’язати вертикальний інноваційний процес з фазами економічного циклу, то можна побачити логічний взаємозв’язок.

Депресія- етап базових продуктових інновацій;

Пожвавлення - етап базових технологічних інновацій

Піднесення – етап поліпшуючих продуктових та технічних інновацій

Спад – етап псевдо інновацій.

Етапи горизонтального інноваційного процесу:

– дослідження (фундаментальні і прикладні);

– розробки (дослідно-конструкторські, технологічні і організаційні);

– експериментальне виробництво;

– освоєння виробництва нової продукції;

– серійне виробництво;

– реалізація нової продукції і її експлуатація.