Запитання для самоконтролю:

1. У яких формах може здійснюватись індивідуальне підприємництво?

2. Назвіть методи індивідуального творчого пошуку підприємницьких ідей.

3. Які внутрішні мотиви можуть спонукати підприємця до створення власного бізнесу?

4. Які організаційно-правові форми бізнесу існують в Україні?

5. Назвіть послідовні дії державної реєстрації новоствореного підприємства.

Література

1. Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» // Урядовий кур’єр. – 2000. – 2 серпня.

2. Про порядок державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності. Постанова Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998р. № 740 // Урядовий кур’єр. – 1998. – 2 червня.

3. Виноградська А.М. Основи підприємництва: Навчальний посібник. Друге видання, перероб. і допов. – К.: Кондор, 2005.- ст.48-60, 266-300, 308-323, 345-360.

4. Мочерний С.В., Устенко О.А., Чеботар С.І. Основи підприємницької діяльності: Навчальний посібник.- К.: Видавничий центр „Академія”, 2005.-ст. 56-58.

Тема 4. Фінансовий стан підприємства План

1. Фінансовий стан підприємства: сутність та необхідність управління (СРС)

2. Основні методи проведення комплексного економічного аналізу результатів діяльності підприємства (СРС)

3. Основні етапи проведення комплексного економічного аналізу результатів діяльності підприємства (СРС)

Тема 5. Підприємницький ризик і конкуренція План

1. Поняття і види ризику

2. Загальні підходи до управління ризиком

3. Конкурентні сили

4. Аналіз конкурентів фірми (СРС)

1. Поняття і види ризику

Ринкова система господарювання базується на економічній свободі підприємця. Регулювання підприємницької діяльності відбувається шляхом встановлення норм її здійснення, дією системи оподаткування. Все інше визначається інтересами виробників і споживачів, дією ринкових конкурентних сил. Але конкурентно-ринкове середовище вбирає свободу багатьох учасників підприємницької діяльності. За таких умов вигода для одних може обернутися збитками для інших. Це означає, що підприємець постійно стикається з невизначеністю, неповнотою інформації, а отже — з підвищеним ризиком.

Які ж дії мусить виконувати підприємець у такій ситуації?

Найбільш легким варіантом відповіді може бути той, що підприємець повинен шукати справу без ризику, вести бізнес із заздалегідь визначеним результатом. Але така поведінка вступає у суперечність зі змістом підприємницької діяльності. За такого підходу взагалі дуже важко розпочати власну справу або вийти зі своєю продукцією на нові ринки, оновити товари та послуги. Тому правильною відповіддю може бути тільки та, що підприємець повинен не уникати ризику, а передбачати його, намагаючись уникнути.

Характерною особливістю підприємницького ризику є його пряма залежність від умов конкретної угоди або дії у виробництві, закупки чи реалізації продукції. Отже, висновок: найбільш вагомими складовими ризику виступають непередбачуваність ринкової кон'юнктури, обсягів попиту та його структури, поведінки споживачів, рівня цін.

Таким чином, підприємницьким ризиком слід вважати ризик, який виникає в усіх сферах діяльності бізнесмена: виробництві, реалізації товарів та послуг, фінансовому та торговельному посередництві, здійсненні науково-технічних і комерційних проектів. У кожній сфері підприємницької діяльності ризик пов'язується з можливою втратою (повною або частковою) ресурсів, що є у розпорядженні підприємця. Це можуть бути матеріальні, фінансові, інтелектуальні та інші ресурси.

Крім того, ризик пов'язується з можливою втратою доходів або їх недоотриманням порівняно з очікуваним результатом. Як правило, втрата або недоотримання доходів знаходяться у прямій залежності від раціонального використання ресурсів.

Отже, ризик — це небезпека повної або часткової втрати ресурсів або доходів.

Схематично наведені залежності зображені на рис. 1.

Рис.1. Структура підприємницького ризику

Іншими словами, ризик має якісну й кількісну оцінки. Якщо відбувається та чи інша подія в ринковому середовищі, то можливими можуть стати три економічні результати: негативний (програш, збитки), нульовий і позитивний (виграш, вигода).

Для визначення кількісної міри ризику застосовують базові показники, що використовуються для порівняння декількох альтернативних рішень. Це можуть бути розрахункові або очікувані показники прибутку, витрат, виручки. Вони представлені у бізнес-плані, техніко-економічному обґрунтуванні підприємницького проекту, розрахунках за тією чи іншою угодами. Звідси стає зрозумілим, що втратами у підприємництві слід вважати зниження прибутку або доходу порівняно з очікуваними величинами. Отже, обрання правильного рішення, детальне опрацювання підприємницького проекту, вивчення можливих втрат та їх величини виступає основою запобігання ризику.

Види підприємницького ризику:

• ризик невиконання господарських договорів;

• ризик зміни кон'юнктури ринку, посилення конкуренції;

• ризик виникнення непередбачених витрат;

• ризик утрати майна підприємства.

Причиною невиконання господарських договорів часто є неплатоспроможність партнерів. При цьому неплатоспроможність одного партнера негативно впливає на; усіх підприємців, задіяних у даному ланцюзі: відмовлення партнера від укладання договору після завершення переговорів; висновок договорів з неплатоспроможними партнерами; часткове невиконання партнером договірних зобов'язань і ін.

Однієї з основних причин зміни кон'юнктури ринку, посилення конкуренції може бути недосконала маркетингова політика. Неправильний вибір ринків збуту, неточна інформація про конкурентів, витік секретної інформації про конкурентів, витік секретної інформації, нарешті, несумлінність конкурентів недозволені методи, що використовують, — усе це може негативно відіб'ється на результатах діяльності підприємця.

У сучасних кризових умовах збільшення цін на ті або інші ресурси і послуги приводить до виникнення непередбачених витрат. Попередити цей вид ризику можна шляхом ретельного аналізу і прогнозування кон'юнктури на ринку ресурсів.

Основні причини, що впливають на ризик утрати майна підприємства, — різного роду стихійні лиха (землетрусу, повені, пожежі й ін.), аварійні ситуації на виробництві, а також розкрадання майна як працівниками підприємства, так і сторонніми особами. Уникнути цих втрат або максимально знизити їхній рівень можна шляхом страхування майна, а також установленням строгої майнової відповідальності, твердої охорони території підприємства.

Комерційний ризик виникає в процесі реалізації закуплених підприємцем товарів і в процесі надання послуг. У комерційній справі необхідно враховувати такі фактори, як невигідна зміна (підвищення) ціни закуповуваних засобів виробництва, зниження ціни, по якій реалізується продукція, утрата товару в процесі звертання, підвищення витрат звертання.

Фінансовий ризик може виникнути при здійсненні фінансового підприємництва або фінансових (грошових) угод. На фінансовий ризик поряд з факторами, характерними для інших видів підприємницького ризику, впливають і такі, як неплатоспроможність однієї зі сторін фінансової угоди, обмеження на валютно-грошові операції і т.п.

Причиною інвестиційного ризику може бути знецінювання інвестиційно-фінансового портфеля, що складає з власних придбаних цінних паперів.

Ринковий ризик зв'язаний з можливим коливанням ринкових процентних ставок, національної грошової одиниці або закордонних курсів валют, а можливо, тим і іншим одночасно. Любою ризик залежить від партнерів по угоді. Для ухвалення рішення про доцільність участі потенційних партнерів у здійсненні проекту проводять аналіз ризику.

Утрати від ризику в підприємницькій діяльності підрозділяють на матеріальної, трудової, фінансові, утрати часу, спеціальні види втрат.

Матеріальні втрати — це не передбачені проектом витрати або прямих утрат матеріальних об'єктів у натуральному вираженні, (будинку, спорудження, передатні пристрої, продукція, напівфабрикати, матеріали, сировина, що комплектують вироби).

Трудові втрати — утрати робочого часу, викликані випадковими або непередбаченими обставинами, наприклад, змушене використання некаліброваного прутка й обробка його на універсальному токарському верстаті замість передбаченого технологією використання каліброваного прутка і верстата з ЧПУ; застосування дослідно-статистичних норм часу замість технічно обґрунтованих (одиниця виміру – «людино-година» або «людино-день робочого часу»).

Фінансові утрати виникають у результаті прямого грошового збитку (не передбачені підприємницьким проектом платежі, штрафи, виплати за прострочені кредити, додаткові податки, утрата коштів або цінних паперів). Вони можуть бути також результатом неотримання або недоодержання грошей передбачених проектом джерел, неповернення боргів і ін.

Утрати часу виникають у тому випадку, якщо процес підприємницької діяльності йде повільніше передбаченого проектом (виміряється годинник, цілодобово, декадами, місяцями і т.д.).

До числа спеціальних видів утрат можна віднести: утрати, зв'язані з нанесенням збитку здоровыо і життя людей, навколишньому середовищу, престижеві підприємця і з іншими несприятливими соціальними і морально-психологічними факторами. Особлива група спеціальних видів утрат — утрати від впливу непередбачених факторів політичного характеру. Вони вносять плутанину в сформовані економічні умови життя людей, порушують ритм виробничо-господарської діяльності, породжують підвищені витрати живої й упредметненої праці, знижують прибуток. До типових джерел політичного ризику можна віднести: зниження ділової активності людей, зниження рівня трудової і виконавської дисципліни, невиконання прийнятих законодавчих актів, порушення платежів і взаєморозрахунків, нестійкість податкових ставок, примусові відрахування і платежі, що не мають здорового економічного змісту, відчуження майна або коштів.