6. Цілі і завдання правового закріплення державної економічної політики.

Головними чинниками, які обумовлюють необхідність державного регулювання господарського життя є:

a. Виконання державою соціальних функцій, тобто забезпечення умов нормальної життєдіяльності суспільства, у тому числі у сфері економіки.

b. Наявність у держави значного масиву майна, що зумовлює управління державним сектором економіки з боку держави.

Державна економічна політика – це закріплені в економіко-правових документах цілі та завдання, що ставить перед собою держава, забезпечуючи комплексне вирішення подвійного завдання, а саме поєднання в економічному житті ринкових засад господарювання і соціальної спрямованості економіки, що ґрунтується на оптимальному узгоджені інтересів суб’єктів господарювання, споживачів, суспільства в цілому та різних його соціальних верств.

Держава реалізує економічну та соціальну політику у сфері господарювання у 2 формах: у формі довгострокової (стратегічної) політики і у формі поточної (тактичної) політики.

Економічна стратегія визначається як обраний державою курс економічної політики, розрахований на тривалу перспективу і спрямований на вирішення крупно масштабних економічних та соціальних завдань, завдань культурного розвитку, забезпечення економічної безпеки держави, збереження і примноження її економічного потенціалу і національного багатсва і підвищення народного добробуту. Економічна стратегія включає визначення пріоритетних цілей народного добробуту, засобів та способів їх реалізації виходячи зі змісту об’єктивних процесів та тенденцій, що мають місце у національному та світовому господарстві та враховуючи законні інтереси суб’єктів господарювання. Економічна тактика – це сукупність найближчих цілей, завдань, засобів і способів їх досягнення для реалізації стратегічного курсу економічної політики у конкретних умовах, що складаються в поточному періоді розвитку народного господарства.

Правове закріплення державної економічної політики здійснюється шляхом визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики, у прогнозах і програмах економічного та соціального розвитку України та окремих її регіонів, програмах діяльності КМУ.

Цілями економічної політики держави є:

- Забезпечення високої ефективності виробництва і діяльності підприємців,

- Створення умов стабільного економічного росту,

- Підтримка повної зайнятості,

- Забезпечення стабільності грошового обігу,

- Недопущення інфляції

- Підтримка рівноваги платіжного балансу.

Правові форми державного керівництва економікою – це врегульовані нормами права види діяльності державних органів у сфері економіки, які відрізняються цілями та механізмом здійснення. Існують 4 правові форми державного керівництва економікою:

• Програмування – визначення компетентними державними органами у встановленому законом порядку основних цілей, напрямків, пріоритетів і показників економічного та соціального розвитку держави в цілому,її регіонів, галузей економіки, а в передбачених законом випадках – окремих суб’єктів господарювання.

• Нормативне регулювання – встановлення компетентними органами правил, які регулюють господарську діяльність. За допомогою нормативного регулювання визначається правове становище усіх суб’єктів господарювання встановлюється порядок здійснення господарських операцій і процедур, визначається порядок вирішення господарських спорів тощо.

• Контроль – здійснення компетентними державними органами перевірки ступеня відповідності напрямку та результатів діяльності господарюючих суб’єктів вимогам законодавства та іншим обов’язковим вимогам щодо здійснення господарської діяльності. контроль як форма господарського керівництва передбачає:

1) Виявлення порушень у господарській діяльності

2) Вживання заходів із усунення цих порушень, у тому числі шляхом застосування економічних санкцій.

• Управління – це прийняття компетентним державним органом юридично-значущих рішень дляя суб’єктів господарювання з оперативних питань господарського життя (державна реєстрація суб’єктів господарювання, ліцензування).

Від форм слід відрізняти методи державного керівництва економікою, під якими розуміють передбачені діючим законодавством засоби впливу держави на поведінку господарюючих суб’єктів з метою отримання необхідного державі результату. Розрізняють 2 методи державного керівництва економікою:

 Адміністративні – це такі засоби впливу на поведінку господарюючих суб’єктів, коли результат, необхідний державі, досягається шляхом прямого наказу компетентного органу, якій підлягає обов’язковому виконанню.

 Економічні – передбачені законодавством засоби впливу на поведінку суб’єктів господарювання, коли результат, необхідний державі, досягається через економічний інтерес виконавця (податкові пільги, державні кредити).