59. Поняття та особливості відшкодування збитків.

Відшкодування збитків – це відновлення майнового стану учасниками господарських правовідносин за рахунок іншого суб’єкта правопорушень. Ця форма відповідальності передбачається як ЦКУ, ГКУ,так і численними законами, наприклад ЗУ «Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об’єктів». Позитивними рисами такої відповідальності є її універсальність (оскільки застосовується у вертикальних і горизонтальних правовідносинах…); передбачається законом, а отже не потребує спеціальної згадки про неї у договорі. Недоліком є складність її для застосування, оскільки:

a) Важко довести факт наявності збитків, їх обсяг.Збитки можуть виникнути через значний проміжок часу.

b) Необхідно довести наявність всіх 4 елементів складу правопорушення: зокрема, протиправну поведінку особи, що заподіяла збитки, наявність збитків, їх склад та розмір, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками і ….

До складу збитків відносяться:

1. Вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

2. Додаткові витрати, зокрема штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктом, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною.

3. Неодержаний прибуток (втрачена вигода), на які сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов’язання другою стороною.

4. Матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Слід мати на увазі, що у сфері господарювання застосовуються як принцип повного відшкодування збитків, так і обмеження застосування цього принципу, що відбувається шляхом:

1- Заборони стягувати певну складову збитків

2- Заборони стягувати збитки взагалі

3- Обмеження іншим шляхом.

При визначенні розміру збитків застосовуються такі правила:

I. У разі задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, зазвичай враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов’язання на день задоволення вимоги.

II. У разі, якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, враховуються ціни, які існували на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків. Проте суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків виходячи з конкретних обставин, беручи до уваги ціни, які були на день винесення рішення суду.

60. Суть та зміст неустойки (штрафних санкцій).

Неустойка (штрафні санкції) – це визначена законом або договором грошова сума, яку боржник сплачує кредиторові у разі невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань. Позитивними рисами неустойки є:

• Швидкість, оскільки для її стягнення встановлено скорочений строк позовної давності у 6 місяців.

• Зручність застосування (незалежно від наявності збитків).

Негативною рисою є обмеженість сфери її застосування тільки договірними відносинами.

Види неустойки.

I. За юридичною підставою

o Законна – передбачається в законі

o Договірна

o Законно-договірна (в законі, а розмір корегується договором в межах, не

заборонених законом).

II. За співвідношенням стягнення неустойки та відшкодування збитків

o Залікова – стягується неустойка, а збитки в частині не покритій неустойкою

o Альтернативна (на вибір кредитора стягується неустойка або відшкодовуються збитки).

o Виключна – стягується тільки неустойка, збитки не відшкодовуються.

o Штрафна – стягується неустойка і повністю відшкодовуються збитки.

ЦКУ передбачається штрафна неустойка, якщо інше не передбачено законом або договором. Водночас ГКУ закріплює традиційне правило, відповідно до якого загальним правилом є застосування залікової неустойки, якщо інше не передбачено законом або договором.

Форми неустойки.

1) В процентному відношенні до суми простроченого зобов’язання незалежно від строку прострочення.

2) В процентному відношенні до суми порушеного зобов’язання залежно від строку прострочення.

3) В твердій сумі.

4) У кратному розмірі до вартості товарів, робіт і послуг.

Неустойка стягується у претензійно-позовному порядку. Ст. 233 ГКУ передбачає можливість зменшення розміру штрафних санкцій судом.