3. Методи правового регулювання господарських відносин.

Метод правового регулювання господарських правовідносин – це сукупність способів регулюючого впливу норм ГП на поведінку суб’єктів господарських правовідносин. Методи ГП ґрунтуються на 2-х принципах:

І. Загально дозвільному, згідно якого дозволено все, що не заборонено законом.

ІІ. Зобов’язуючого, згідно якого суб’єкти ГП мають вчиняти те, що на них покладено законом.

Виділяють 3 методи правового регулювання

 Метод автономних рішень суб’єктів господарських відносин, який полягає в тому, що суб’єкти господарювання мають право з власної ініціативи приймати будь-які рішення, які не суперечать законодавству України.

 Метод владних приписів, згідно з яким діяльність суб’єктів господарювання підпорядковується обов’язковим моделям правовідносин, що визначені законодавством.

 Метод рекомендацій, відповідно до якого держава регулює поведінку суб’єктів господарювання шляхом рекомендованих моделей відповідних відносин.

В юридичній літературі додатково виділяють метод координації та метод заборон.

Метод координації забезпечує прийняття юридично-вагомих рішень за згодою сторін, кожна з яких не має права нав’язувати свої умови іншій стороні.

Метод заборон передбачає встановлення заборон, що стосуються недопущення господарюючим суб’єктом дій, які становлять загрозу навколишньому середовищу.

4. Сутність та зміст господарського права як галузі права.

Існують 3 теорії щодо існування ГП як самостійної галузі права.

Перша позиція ґрунтується на тому, що ГП не є самостійною галуззю права, а є поєднанням цивільно-правових та адміністративно-правових норм, що діють у сфері господарювання.

Друга позиція полягає у визнані ГП самостійною галуззю права, яка немає нічого спільного з іншими галузями права.

Прихильники третьої теорії вважають, що ГП є комплексною галуззю права, в якій зібрані правові норми основних галузей права, пристосовані до одного предмета правового регулювання господарської діяльності.

Однак не дивлячись на це, ГП має значний за обсягом масив законодавства та власні інститути: інститут корпоративних відносин, інститут банкрутства тощо.

ГП – це сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини у сфері управління економікою, виробництвом та реалізацією продукції, виконання робіт і надання послуг з метою отримання прибутку.

Предметом вивчення ГП є відносини, які виникають у процесі господарської діяльності суб’єктів підприємництва.

5. Поняття господарського права як правової науки та навчальної дисципліни.

До прийняття ГКУ ГП вивчалось у складі таких дисциплін, як ЦП, ФП, арбітражне право тощо. Великим досягненням у формуванні господарського права є прийняття ГКУ, який вступив у дію з 01.01.2004 р., а також ЗУ «Про господарські товариства», «Про приватизацію державного майна», «Про приватизацію малих державних підприємств (мала приватизація)» тощо.

Як навчальна дисципліна ГП має тісний зв'язок з іншими навчальними дисциплінами, які вивчаються у ВНЗ, однак як самостійна галузь права вона знайшла своє відтворення у ГКУ та багатьох НПА.

Основним змістом дисципліни ГП є викладення основних засад господарської діяльності в процесі приватизації, підприємництва, кредитно-банкових відносин, особливостей правового регулювання в окремих галузях господарювання тощо.

ГП як навчальна дисципліна – це сукупність знань і навичок правового регулювання господарської діяльності та застосування правових норм у повсякденній господарській діяльності. обсяг і зміст навчальної дисципліни залежить від профілю підготовки фахівців у галузі правознавства. Загальний курс ГП становить певну систему, в якій виділяють загальну та спеціальну частини.

Загальна частина ГП вивчає основні положення правового регулювання господарської діяльності, незалежно від галузі та сфери цієї діяльності. зокрема, це такі питання:

- Поняття, предмет і метод ГП;

- Господарське законодавство;

- Суб’єкти ГП;

- Господарський договір;

- Господарсько-правова відповідальність.

Спеціальна частина ГП містить матеріал щодо правового регулювання господарської діяльності в окремих галузях і сферах господарського життя:

 Правове регулювання банкрутства

 Правове регулювання економічної конкуренції

 Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності

 Правове регулювання інвестиційної діяльності

 Правове регулювання транспортної діяльності

Наука ГП вивчає історію становлення та розвитку системи правового регулювання господарських відносин в Україні та за кордоном, виявляє закономірності, тенденції, прогалини правового регулювання господарських відносин та напрацьовує рекомендації щодо вдосконалення як правового регулювання, так і правозастосовчої практики, використовуючи різноманітні наукові методи.