30. Товариство з додатковою відповідальністю як суб’єкт господарського права.

• Товариство з додатковою відповідальністю (ТДВ) – це таке ГТ, статутний фонд якого поділений на частки, розмір яких визначений статутом, і яке несе відповідальність за своїми зобов’язаннями усім власним майном, а у разі його недостатності також майном учасників у визначеному установчими документами кратному розмірі до вкладу кожного з них.

Основні риси:

 Наявність системи органів управління: вищий орган – збори, виконавчий – директор або дирекція, контрольний – ревізійна комісія.

 Субсидіарні обмеження, майнова відповідальність учасників за зобов’язаннями товариства, граничний розмір якої встановлюється або законом, або установчими документами ТДВ в однаковому для всіх учасників розмірі, кратному до їх вкладів.

 Подібність правового становища ТДВ і його учасників до правового становища ТОВ та його учасників за винятком обсягу відповідальності учасників.

31. Індивідуальні підприємці як суб’єкти господарського права.

ІП – це фізичні особи з повною цивільною дієздатністю, необмежені законом у правоздатності, зареєстровані у встановленому законом порядку як суб’єкти підприємницької діяльності, які безпосередньо здійснюють таку діяльність і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями усім майном, що належить їм на праві власності.

Правове становище ІП визначається ГКУ, ЗУ «Про державну реєстрацію ЮО та ФО-підприємців», ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Законодавство встановлює певні обмеження для осіб, які бажають зайнятися підприємницькою діяльністю. Так, не допускається зайняття підприємницькою діяльністю наступних категорій осіб:

• Військовослужбовців

• Посадових та службових осіб органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, органів державної влади та управління, покликаних здійснювати контроль за діяльністю підприємств, а також інших осіб, уповноважених здійснювати функції держави.

Реєстрація ІП здійснюється у загальному порядку,встановленому ЗУ «Про державну реєстрацію ЮО та ФО-підприємців». ІП не в праві здійснювати такі види діяльності:

a. Що становлять монополію держави (діяльність, пов’язана з обігом наркотичних речовин, психотропних речовин, виготовлення та реалізація військової зброї тощо).

b. Провадження яких передбачається законом у певній організаційній формі (ломбардні операції, які здійснюються повними товариствами).

ІП можуть здійснювати підприємницьку діяльність самостійно, разом з іншими підприємцями, без створення ЮО або створюючи ЮО.

32. Кредитні спілки у сфері господарювання.

Кредитна спілка (КС) – неприбуткова організація, заснована ФО, професійними спілками, їх об’єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об’єднаних грошових внесків члені КС.

Характерними рисами КС є:

- Спеціальне правове регулювання, ст. 130 ГКУ, ЗУ «Про КС», ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

- Є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг членам КС.

- Основні принципи діяльності КС – добровільність вступу та свобода виходу з КС, рівноправність членів КС, самоврядування та гласність.

- Наявність статусу ЮО і відповідно майна,стан якого відображається у самостійному балансі, банківських рахунках,, а також наявність печатки, штампу та бланків із власним найменуванням.

- Здійснення неприбуткової діяльності для задоволення потреб членів КС і відповідно наявність пов’язаних з цим обмежень у засновницьких повноваженнях (КС не може бути засновником, співзасновником або учасником суб’єкта підприємницької діяльності).

- Ліцензування фінансової діяльності КС.

- Установчий документ – статут, в якому обов’язково зазначається наступне: найменування КС та її юридична адреса, мета створення і завдання КС, ознака членства у КС, порядок утворення та діяльності органів управління КС, порядок утворення філій та відділень КС, права та обов’язки членів КС тощо.

Органами управління і контролю КС є:

o Загальні збори членів КС, які є найвищим органом.

Виключною компетенцією загальних зборів є затвердження статуту, внесення до нього змін та доповнень, обрання та відкликання членів спостережної ради та ревізійної комісії, затвердження річних результатів діяльності спілки, звітів спостережної ради, правління, кредитного комітету і висновків ревізійної комісії, прийняття рішення про збільшення пайового капіталу спілки тощо.

o Спостережна рада кредитної спілки, яка обирається загальними зборами та підзвітна їм.

Обов’язки членів спостережної ради виконуються на громадських засадах. До компетенції цього органу належить: затвердження положень про порядок надання передбачених законом та статутом послуг членам КС; встановлення видів кредитів, що надають членам КС; вирішення питання про прийняття нових членів КС та припинення членства у КС; скликання загальних зборів КС; затвердження у випадках, передбачених статутом, рішень кредитного комітету про надання кредиту тощо.

o Правління КС, яке є виконавчим органом, що здійснює керівництво поточною діяльністю КС.

Правління складається з осіб, які перебувають у трудових відносинах із спілкою. Правління підзвітне загальним зборам і спостережній раді КС та організовує виконання їх рішень, діє від імені КС в межах, передбачених статутом. Очолює правління голова правління КС, який без доручення діє від імені КС та представляє її інтереси у відносинах з державою та іншими ЮО.

o Кредитний комітет.

Спеціальний орган, відповідальний за організацію кредитної діяльності спілки, призначається спостережною радою та підзвітний загальним зборами та спостережній раді і несе перед ними відповідальність за ефективність кредитної діяльності спілки. Кредитний комітет призначається спостережною радою у складі не менше 3 осіб.

o Ревізійна комісія КС.

Здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю спілки, обирається і підзвітна загальним зборам. Мінімальний склад – 3 особи, які мають бути членами КС і виконують свої обов’язки на громадських засадах.