Самостійна робота № 4.

Тема: Ознайомлення із структурою управління, технічним оснащенням і технологією підприємств локомотивного господарства.

1 Локомотивне господарство.

1.1 Основні завдання і структура управління локомотивним господарством

Управління локомотивним господарством будується на загальних заса­дах, властивих для залізничного транспорту. Вони включають територіальний і виробничо-функціональний принципи управління, зображені на рис. 4.1.

Головне управління локомотивного господарства забезпечує запро­вадження на залізницях нових видів тяги, обладнання і пристроїв для ре­монту і обслуговування локомотивів, розробляє і здійснює заходи щодо розвитку і утримання локомотивного парку залізниць.

Служба локомотивного господарства має такі ж завдання і функції, тільки в межах залізниці.

Головною виробничою одиницею у локомотивному господарстві є ло­комотивне депо, яке безпосередньо обслуговує локомотивний парк. За ха­рактером роботи депо бувають основні та оборотні.

Державна адміністрація «Укрзалізниця»

Ц

Головне управління локомотивного господарства

ЦТ

Управління залізниці

Н

Служба локомотивного господарства

Т

Дирекція залізничних перевезень

ДН

Локомотивне депо

ТЧ

Рис. 4.1. Структурна схема управління локомотивним господарством.

Основне локомотивне депо — це лінійне виробниче підприємство, до якого приписана певна кількість локомотивів або одиниць моторвагон­ного рухомого складу, які воно має вчасно видавати в рейс, постійно здійснювати їх технічне обслуговування і ремонт. Основне депо працює на самостійному господарському розрахунку (рис. 4.3).

Основні депо бувають вантажні, пасажирські і змішані (вантажно-па­сажирські), а в залежності від виду тяги — електровозні, тепловозні та мо­торвагонні.

Депо мають цехи і дільниці для певних видів робіт, обладнані необ­хідним устаткуванням і підйомно-транспортними машинами та механіз­мами, також оглядові ями і місця відстою локомотивів, екіпірувальні при­строї, виробничі, службові і побутові споруди та будівлі (рис. 4.2).

Рис. 4.2. Схема розміщення обладнання і пристроїв на території тепловозного депо:

1 — колії відбудовною і пожежного поїздів; 2 — колії для стоянки локомотивів; З — основна будівля депо; 4 — поворотний трикутник, 5 — майстерні; 6 — матеріальний склад; 7 — склад дизельного палива; 8 — екіпірувальні пристрої.

Пункт технічного обслуговування

Начальник локомотивного депо (ТЧ)

Пункт обороту локомотивів

Нормувальники

Бухгалтерія

Відділ кадрів

Заступник начальника депо з експлуатації

Головний інженер

Заступник начальника депо з ремонту

Інженер з експлуатації

Машиністи-інструктори

Головний механік

Черговий по депо

Технолог

Диспетчер з ремонту

Нарядники

Локомотивні бригадири

Ремонтні цехи, відділення і бригадири

Група надійності

Виробничо-технічний відділ

Хімічна лабораторія

Рис. 4.3. Типова структура основного локомотивного депо.

Оборотне депо або депо пункту обороту — це депо, що розташо­вується в кінці тягового плеча, і до якого локомотиви не приписані. Обо­ротне депо виконує огляди, деякі види поточних ремонтів, організовує відпочинок локомотивних бригад. В оборотних депо розміщуються пунк­ти технічного обслуговування і екіпірування локомотивів, екіпірувальні пристрої і кімнати відпочинку бригад.

1.2 Локомотивний парк і організація його роботи

Інвентарний локомотивний парк поділяється на експлуатаційний і неексплуатаційний.

Експлуатаційний парк складають всі локомотиви, що перебувають в рейсі або в очікуванні рейсу.

Неексплуатаційний парк складають всі несправні локомотиви, що пе­ребувають в усіх видах ремонту, або в очікуванні його, а також у запасі Укрзалізниці і резерві Управління залізниці.

Дільниці, в межах яких обертаються локомотиви, називають тяговими плечами.

Прийняті такі поняття про пункти обороту, зміни локомотивів і зміни локомотивних бригад (див. рис. 4.4).

• пункт обороту локомотивів — залізнична станція в кінці дільниці обертання локомотивів, на якій усі локомотиви, що прибувають з поїздами чи резервом (без поїзда), відправляються з поїздами чи ре­зервом тільки у зворотному напрямку;

• пункт зміни локомотивів — залізнична станція, розташована всередині дільниці обертання, на якій локомотиви, що відчіплюються від поїздів чи прибувають резервом, відправляються з поїздами чи резер­вом як у зустрічному, так і попутному напрямках;

• пункт зміни локомотивних бригад — залізнична станція, розташована в межах дільниці обертання локомотивів, на якій відбувається зміна локомотивних бригад.

Дільниці обертання локомотивів бувають короткі, подовжені та роз­галужені (рис. 4.4).

Рис. 4.4. Основні схеми дільниць обертання локомотивів: а) короткі; б) подовжені; в) розгалужені;

умовні позначення: □ — депо приписки локомотивів;О ^— пункти обороту локомотивів; Δ— станції зміни локомотивних бригад; ---- - дільниці обертання локомотивів; L_діл - — довжина дільниці обертання локомотивів; l_бр — довжина дільниці роботи локомотивних бригад.

1.3 Види ремонтів локомотивів та моторвагонного рухомого складу

Система технічного обслуговування тягового рухомого складу і планово-попереджувальних ремонтів включає:

• технічне обслуговування ТО-1, ТО-2, ТО-3, поточний ремонт ПР-1 — це огляди і роботи з метою попередження появи несправнос­тей в експлуатації, підтримання рухомого складу в працездатному і належному санітарно-гігієнічному стані, забезпечення пожежної без­пеки та безаварійної роботи;

• технічне обслуговування ТО-4 — для обточування бандажів колісних пар (без викочування їх з-під рухомого складу) з метою підтримання оптимальної величини прокату та товщини гребенів;

• технічне обслуговування ТО-5 — підготування тягового рухомого складу з консервацією для довгострокового зберігання при виділенні в запас Укрзалізниці або резерв Управління залізниці, підготування до експлуатації після перебування в запасі Укрзалізниці або резерві Управління залізниці, перед відправленням в капітальний і поточний ремонти, на інші залізниці, або після прибуття в недіючому стані після виготовлення, ремонту чи передислокації;

• поточні ремонти ПР-2 та ПР-3 — для забезпечення справності тягово­го рухомого складу, відновлення експлуатаційних характеристик та забезпечення їх стабільності в міжремонтний період, виконання ревізії, ремонту, заміни груп деталей, вузлів та агрегатів, а також част­кової модернізації;

• капітальний ремонт КР-1, поточний ремонт підсилений ПР-ЗП — для відновлення паспортних характеристик, часткового відновлення ресурсу, заміни і ремонту зношених, несправних агрегатів, вузлів, дета­лей та їх модернізації;

• капітальний ремонт КР-2 — для відновлення справності та повного ресурсу тягового рухомого складу, його паспортних характеристик, модернізації агрегатів, вузлів та деталей, повної заміни кабелів та об­ладнання, що відпрацювало свій ресурс, на нове;

• капітальний ремонт з подовженням ресурсу КРП — для відновлення експлуатаційних характеристик, справності та повного ресурсу на період подовження строку служби понад встановленого після побудо­ви, а також модернізації усіх агрегатів, вузлів і деталей, повної заміни на нові кабелів та обладнання з виробленим моторесурсом.

Технічне обслуговування ТО-1 виконується локомотивними бригада­ми (огляд, прибирання, регулювання, очищення і змащення окремих вузлів і деталей тощо) за переліком робіт на підставі чинних положень та інструкцій.

Технічне обслуговування ТО-2 поїзних локомотивів та моторного ру­хомого складу проводиться в спеціальних ПТО, укомплектованих висо­кокваліфікованими слюсарями, оснащених необхідним обладнанням, за­безпечених технологічним запасом деталей та матеріалів; ТО-2 маневро­вих, вивізних та інших локомотивів при закріпленій їзді проводиться та­кож у ПТО слюсарями за участю закріплених локомотивних бригад; якщо ці локомотиви працюють на станціях, віддалених від депо і ПТО — сила­ми локомотивних бригад і ремонтним персоналом пересувних майсте­рень. Періодичність ТО-2 встановлюється начальником залізниці в межах 24-60 годин, незалежно від пробігу. Тривалість ТО-2 для різних локомо­тивів установлюється в межах 1-2 години.

Технічне обслуговування ТО-3, ТО-4, ТО-5, поточний ремонт ПР-1 виконуються в депо приписки тягового рухомого складу комплексними спеціалізованими бригадами. Поточний ремонт ПР-2 і ПР-3 виконуються в спеціалізованих депо залізниці, які мають необхідну ремонтну базу.

Технічне обслуговування ТО-4 дозволяється об’єднувати з виконан­ням ТО-3, ПР-1 і ПР-2.

Капітальний ремонт, модернізація тягового рухомого складу викону­ється на спеціалізованих заводах, за погодженням Укрзалізниці за відпо­відності ремонтної бази також можуть виконуватись у локомотивних депо.

Нормативні міжремонтні періоди для технічного обслуговування ТО-3, усіх поточних і капітальних ремонтів установлюються Укрзалізни­цею для кожного виду і серії тягового рухомого складу в залежності від їх пробігу.