- •Підготовка та участь прокурора в Інтерв’ю.
- •Правові підстави та процесуальний порядок висунення прокурором додаткового обвинувачення.
- •Правова характеристика складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-7 кУпАп «Порушення вимог щодо повідомлення про конфлікт інтересів.
- •1.Особливості проведення прес-конференції в органах прокуратури.
- •2. Правові підстави та процесуальний порядок відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення.
- •3. Відмінність тяжкого тілесного ушкодження що потягло смерть потерпілого від умисного вбивства.
- •1.Особливості проведення брифінгу в органах прокуратури
- •2. Строки та порядок подання апеляційних скарг на судові рішення у кримінальному провадженні
- •3.Відмінність тілесних ушкоджень від побоїв
- •Особливості висвітлення інформації на офіційних веб - сайтах органів прокуратури та в соціальних мережах.
- •Участь прокурора у судовому розгляді кримінальних проваджень про звільнення осіб від кримінальної відповідальності.
- •3. Відмінність крадіжки, поєднаної з обманом, від шахрайства.
- •1. Управлінське рішення (акт) в органах прокуратури: види, класифікація, відмінності, реквізити, стиль.
- •2. Підстави зміни або скасування судових рішень у кримінальному провадженні судом касаційної інстанції.
- •3. Відмінність вимагання від грабежу та розбою.
- •1. Державний та мовний стандарти щодо управлінських документів органів прокуратури, їх основний зміст.
- •2. Правові підстави та процесуальний порядок зміни прокурором обвинувачення в суді.
- •3. Поняття проникнення у житло, інше приміщення та сховище.
- •1. Галузевий стандарт щодо управлінських документів органів прокуратури.
- •2. Форма і зміст процесуальних документів прокурора при зміні обвинувачення в суді, висуненні додаткового обвинувачення та відмові від підтримання державного обвинувачення.
- •3. Реагування прокурора на виявлені порушення кримінально-виконавчого законодавства.
- •1. Порядок розробки та реалізації організаційно-управлінських рішень у прокуратурах обласного рівня. Контроль за виконанням.
- •2. Поняття перехресного допиту. Методика допиту прокурором особи у зазначений спосіб.
- •7. Організація розгляду документів
- •Організація роботи прокуратур обласного рівня.
- •1. Особливості взаємодії зі структурними підрозділами прокуратур областей.
- •2. Повноваження прокурора на початку досудового розслідування. Підстави та порядок внесення відомостей до єрдр.
- •3. Поняття і види шкоди за Цивільним кодексом України.
- •1 Підвищення кваліфікації кадрів та профілактично-виховна робота в органах прокуратури.
- •2. Процесуальні повноваження керівників органів прокуратури до кпк України.
- •3. Захист права власності
- •1.Спеціаліст-психолог як учасник кримінального процесу. Психологічне консультування.
- •2.Процесуальні та організаційні засади призначення і проведення судових експертиз у кримінальному провадженні.
- •3. Підстави відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів прокуратури.
- •Загальна характеристика судово-психіатричної експертизи.
- •2.Повноваження прокурора щодо забезпечення законності при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій згідно з кпк України.
- •Особливості проведення комплексних судово-психологічних експертиз.
- •Підстави і порядок повідомлення про підозру.
- •Порядок відшкодування шкоди, завданої громадянам внаслідок незаконних дій прокурора.
- •Правове регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки працівника прокуратури.
- •Прокурорський нагляд за додержанням вимог закону при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження.
- •Участь прокурора в цивільному та адміністративному судочинстві щодо захисту соціальних прав громадян та інтересів держави у соціальній сфері.
- •1. Основні вимоги до професійної поведінки працівника прокуратури.
- •2. Повноваження прокурора при закінченні досудового розслідування згідно вимогам кпк України.
- •3. Правова регламентація участі прокурора у провадженні в справах про адміністративне правопорушення.
- •1. Відповідальність за порушення кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури
- •2. Підстави та порядок надання міжнародної правової допомоги у кримінальному провадженні. Повноваження прокурора
- •3. Правова характеристика складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-4 кУпАп «Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності»
2. Строки та порядок подання апеляційних скарг на судові рішення у кримінальному провадженні
Ст. 395 КПКУ порядок і строки апеляційного оскарження
1. Апеляційна скарга подається:
1) на судові рішення, ухвалені судом першої інстанції, - через суд, який ухвалив судове рішення;
2) на ухвали слідчого судді - безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
2. Апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана:
1) на вирок або ухвалу про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру - протягом тридцяти днів з дня їх проголошення;
2) на інші ухвали суду першої інстанції - протягом семи днів з дня її оголошення;
3) на ухвалу слідчого судді - протягом п’яти днів з дня її оголошення.
3. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
4. Протягом строку апеляційного оскарження матеріали кримінального провадження ніким не можуть бути витребувані із суду. У цей строк суд зобов’язаний надати учасникам судового провадження за їх клопотанням можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження.
3.Відмінність тілесних ушкоджень від побоїв
Побої - це багаторазове завдання ударів по тілу потерпілого, яке не спричинило тілесних ушкоджень. Інші насильницькі дії - це інші, крім ударів та побоїв, насильницькі дії, які можуть полягати зокрема у викручуванні кінцівок, здушуванні шиї, вириванні волосся. Склад злочину - матеріальний. Суб'єкт злочину - загальний, фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим або непрямим умислом. Кваліфікованими видами злочину є вчинення діянь: що мають характер мордування; групою осіб; з метою залякування потерпілого чи його близьких.
тілесне ушкодження — це ушкодження, що має незначні скороминучі наслідки тривалістю не більш як 6 днів (синець, подряпина). Короткочасний розлад здоров'я - розлад здоров'я тривалістю більше 6 днів, але менше 21 дня. Незначна втрата працездатності - втрата загальної працездатності на 10%. Склад злочину - матеріальний. Суб'єкт злочину — загальний, фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку. Суб'єктивна сторона злочину характеризується виною у формі прямого або непрямого умислу. Мотиви і цілі на кваліфікацію не впливають. Умисел не визначений (не конкретизований).
БІЛЕТ №6
Особливості висвітлення інформації на офіційних веб - сайтах органів прокуратури та в соціальних мережах.
Наказ № 14 ГПУ від 12.05.2012 р. Про організацію роботи із забезпечення доступу до публічної інформації в органах прокуратури України
1.5. Вживати заходів до своєчасного оприлюднення інформації, визначеної законодавством, іншої інформації про прокурорську діяльність та прийняті рішення:
- на офіційному інтернет-порталі Генеральної прокуратури України та веб-сайтах регіональних прокуратур;
- у журналах «Вісник прокуратури України», «Вісник Національної академії прокуратури України», інших офіційних друкованих засобах масової інформації, збірниках організаційно-розпорядчих документів;
- на спеціальних інформаційних стендах, прес-конференціях, брифінгах, у публічних виступах та у будь-який інший спосіб.
1.6. Невідкладно оприлюднювати інформацію про факти, що загрожують життю, здоров’ю та/або майну осіб, а також про заходи прокурорського реагування, які застосовуються у зв’язку з цим.
1.7. Обмежувати доступ лише до конфіденційної, таємної або службової інформації, не допускати її розголошення. Інформацію з обмеженим доступом надавати у разі, якщо її було попередньо правомірно оприлюднено. Ураховувати при цьому судову практику, рішення та роз’яснення Конституційного Суду України.
