- •Підготовка та участь прокурора в Інтерв’ю.
- •Правові підстави та процесуальний порядок висунення прокурором додаткового обвинувачення.
- •Правова характеристика складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-7 кУпАп «Порушення вимог щодо повідомлення про конфлікт інтересів.
- •1.Особливості проведення прес-конференції в органах прокуратури.
- •2. Правові підстави та процесуальний порядок відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення.
- •3. Відмінність тяжкого тілесного ушкодження що потягло смерть потерпілого від умисного вбивства.
- •1.Особливості проведення брифінгу в органах прокуратури
- •2. Строки та порядок подання апеляційних скарг на судові рішення у кримінальному провадженні
- •3.Відмінність тілесних ушкоджень від побоїв
- •Особливості висвітлення інформації на офіційних веб - сайтах органів прокуратури та в соціальних мережах.
- •Участь прокурора у судовому розгляді кримінальних проваджень про звільнення осіб від кримінальної відповідальності.
- •3. Відмінність крадіжки, поєднаної з обманом, від шахрайства.
- •1. Управлінське рішення (акт) в органах прокуратури: види, класифікація, відмінності, реквізити, стиль.
- •2. Підстави зміни або скасування судових рішень у кримінальному провадженні судом касаційної інстанції.
- •3. Відмінність вимагання від грабежу та розбою.
- •1. Державний та мовний стандарти щодо управлінських документів органів прокуратури, їх основний зміст.
- •2. Правові підстави та процесуальний порядок зміни прокурором обвинувачення в суді.
- •3. Поняття проникнення у житло, інше приміщення та сховище.
- •1. Галузевий стандарт щодо управлінських документів органів прокуратури.
- •2. Форма і зміст процесуальних документів прокурора при зміні обвинувачення в суді, висуненні додаткового обвинувачення та відмові від підтримання державного обвинувачення.
- •3. Реагування прокурора на виявлені порушення кримінально-виконавчого законодавства.
- •1. Порядок розробки та реалізації організаційно-управлінських рішень у прокуратурах обласного рівня. Контроль за виконанням.
- •2. Поняття перехресного допиту. Методика допиту прокурором особи у зазначений спосіб.
- •7. Організація розгляду документів
- •Організація роботи прокуратур обласного рівня.
- •1. Особливості взаємодії зі структурними підрозділами прокуратур областей.
- •2. Повноваження прокурора на початку досудового розслідування. Підстави та порядок внесення відомостей до єрдр.
- •3. Поняття і види шкоди за Цивільним кодексом України.
- •1 Підвищення кваліфікації кадрів та профілактично-виховна робота в органах прокуратури.
- •2. Процесуальні повноваження керівників органів прокуратури до кпк України.
- •3. Захист права власності
- •1.Спеціаліст-психолог як учасник кримінального процесу. Психологічне консультування.
- •2.Процесуальні та організаційні засади призначення і проведення судових експертиз у кримінальному провадженні.
- •3. Підстави відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів прокуратури.
- •Загальна характеристика судово-психіатричної експертизи.
- •2.Повноваження прокурора щодо забезпечення законності при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій згідно з кпк України.
- •Особливості проведення комплексних судово-психологічних експертиз.
- •Підстави і порядок повідомлення про підозру.
- •Порядок відшкодування шкоди, завданої громадянам внаслідок незаконних дій прокурора.
- •Правове регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки працівника прокуратури.
- •Прокурорський нагляд за додержанням вимог закону при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження.
- •Участь прокурора в цивільному та адміністративному судочинстві щодо захисту соціальних прав громадян та інтересів держави у соціальній сфері.
- •1. Основні вимоги до професійної поведінки працівника прокуратури.
- •2. Повноваження прокурора при закінченні досудового розслідування згідно вимогам кпк України.
- •3. Правова регламентація участі прокурора у провадженні в справах про адміністративне правопорушення.
- •1. Відповідальність за порушення кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури
- •2. Підстави та порядок надання міжнародної правової допомоги у кримінальному провадженні. Повноваження прокурора
- •3. Правова характеристика складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-4 кУпАп «Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності»
3. Відмінність тяжкого тілесного ушкодження що потягло смерть потерпілого від умисного вбивства.
Умисле тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, має місце тоді, коли в результаті описаного у ч. 1 ст. 121 діяння настає смерть потерпілого. Особливістю цього кваліфікованого виду умисного тяжкого тілесного ушкодження є те, що у ньому присутні два суспільно небезпечні наслідки (первинний - тяжкі тілесні ушкодження і похідний - смерть), психічне ставлення до яких з боку винного є різним. До заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження він ставиться умисно, а до настання смерті потерпілого від такого ушкодження - необережно. При цьому винний усвідомлює можливість настання похідного наслідку в результаті настання первинного. Якщо ж таке усвідомлення відсутнє, вчинене слід кваліфікувати як вбивство через необережність.
Для відмежування умисного вбивства від заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потерпілого, слід ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого злочину, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер І локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, попередню поведінку винного і потерпілого, їхні взаємовідносини.
Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій. При умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, у випадку ж заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потерпілого, ставлення до настання смерті проявляється в необережності.
Якщо винний діяв з умислом на вбивство, тривалість часу, що пройшов з моменту нанесення ушкоджень і до смерті потерпілого, для кваліфікації злочину як умисного вбивства значення не має.
Білет №5
1.Особливості проведення брифінгу в органах прокуратури
Брифінг – це захід, спрямований на негайне повідомлення засобам масової інформації про якусь важливу подію.
Відповідно до п.1.3. наказу ГПУ №11 Для максимально повного й об’єктивного донесення до громадськості інформації про діяльність органів прокуратури систематично брати особисту участь у заходах медійного характеру (брифінгах, прес-конференціях, теле - і радіоефірах, інтерв’ю тощо).
Представляє собою коротку інструктивну зустріч керівництва органу із журналістами. Повідомлення на брифінгу мають односторонній інформативний характер з ілюстрацією конкретних фактів. Це та ж прес-конференція, але без коментарів.
Брифінг – спосіб забезпечення ЗМІ відомостями про розвиток подій.
Брифінг проводиться для інформування громадськості про якусь важливу подію, як-то: прийняття нового закону, зміни у законодавстві тощо. Цей захід у більшості випадків носить офіційний характер, він обмежений часом та конкретним змістом повідомлення.
Метою проведення брифінгів і прес-конференцій є доведення до громадськості через засоби масової інформації позиції органу з тієї чи іншої проблеми.