- •Підготовка та участь прокурора в Інтерв’ю.
- •Правові підстави та процесуальний порядок висунення прокурором додаткового обвинувачення.
- •Правова характеристика складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-7 кУпАп «Порушення вимог щодо повідомлення про конфлікт інтересів.
- •1.Особливості проведення прес-конференції в органах прокуратури.
- •2. Правові підстави та процесуальний порядок відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення.
- •3. Відмінність тяжкого тілесного ушкодження що потягло смерть потерпілого від умисного вбивства.
- •1.Особливості проведення брифінгу в органах прокуратури
- •2. Строки та порядок подання апеляційних скарг на судові рішення у кримінальному провадженні
- •3.Відмінність тілесних ушкоджень від побоїв
- •Особливості висвітлення інформації на офіційних веб - сайтах органів прокуратури та в соціальних мережах.
- •Участь прокурора у судовому розгляді кримінальних проваджень про звільнення осіб від кримінальної відповідальності.
- •3. Відмінність крадіжки, поєднаної з обманом, від шахрайства.
- •1. Управлінське рішення (акт) в органах прокуратури: види, класифікація, відмінності, реквізити, стиль.
- •2. Підстави зміни або скасування судових рішень у кримінальному провадженні судом касаційної інстанції.
- •3. Відмінність вимагання від грабежу та розбою.
- •1. Державний та мовний стандарти щодо управлінських документів органів прокуратури, їх основний зміст.
- •2. Правові підстави та процесуальний порядок зміни прокурором обвинувачення в суді.
- •3. Поняття проникнення у житло, інше приміщення та сховище.
- •1. Галузевий стандарт щодо управлінських документів органів прокуратури.
- •2. Форма і зміст процесуальних документів прокурора при зміні обвинувачення в суді, висуненні додаткового обвинувачення та відмові від підтримання державного обвинувачення.
- •3. Реагування прокурора на виявлені порушення кримінально-виконавчого законодавства.
- •1. Порядок розробки та реалізації організаційно-управлінських рішень у прокуратурах обласного рівня. Контроль за виконанням.
- •2. Поняття перехресного допиту. Методика допиту прокурором особи у зазначений спосіб.
- •7. Організація розгляду документів
- •Організація роботи прокуратур обласного рівня.
- •1. Особливості взаємодії зі структурними підрозділами прокуратур областей.
- •2. Повноваження прокурора на початку досудового розслідування. Підстави та порядок внесення відомостей до єрдр.
- •3. Поняття і види шкоди за Цивільним кодексом України.
- •1 Підвищення кваліфікації кадрів та профілактично-виховна робота в органах прокуратури.
- •2. Процесуальні повноваження керівників органів прокуратури до кпк України.
- •3. Захист права власності
- •1.Спеціаліст-психолог як учасник кримінального процесу. Психологічне консультування.
- •2.Процесуальні та організаційні засади призначення і проведення судових експертиз у кримінальному провадженні.
- •3. Підстави відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів прокуратури.
- •Загальна характеристика судово-психіатричної експертизи.
- •2.Повноваження прокурора щодо забезпечення законності при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій згідно з кпк України.
- •Особливості проведення комплексних судово-психологічних експертиз.
- •Підстави і порядок повідомлення про підозру.
- •Порядок відшкодування шкоди, завданої громадянам внаслідок незаконних дій прокурора.
- •Правове регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки працівника прокуратури.
- •Прокурорський нагляд за додержанням вимог закону при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження.
- •Участь прокурора в цивільному та адміністративному судочинстві щодо захисту соціальних прав громадян та інтересів держави у соціальній сфері.
- •1. Основні вимоги до професійної поведінки працівника прокуратури.
- •2. Повноваження прокурора при закінченні досудового розслідування згідно вимогам кпк України.
- •3. Правова регламентація участі прокурора у провадженні в справах про адміністративне правопорушення.
- •1. Відповідальність за порушення кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури
- •2. Підстави та порядок надання міжнародної правової допомоги у кримінальному провадженні. Повноваження прокурора
- •3. Правова характеристика складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-4 кУпАп «Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності»
3. Правова характеристика складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-4 кУпАп «Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності»
передбачає відповідальність за порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, що визначені статтею 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», в якій зазначено, що особам забороняється:
1) займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України;
2) входити до складу органу управління чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді товариства (спостережній раді), ревізійній комісії господарського товариства), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.
Дія цієї статті не поширюється на депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі), членів Вищої ради юстиції (крім тих, які працюють у Вищій раді юстиції на постійній основі), народних засідателів і присяжних.
Об’єктом правопорушення, передбаченого статтею 1724 є суспільні відносини, пов’язані із забороною отримання особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, інших доходів, не пов’язаних зі здійсненням їх владних повноважень.
Предметом даного правопорушення виступають доход від забороненої діяльності (загальна сума доходу від усіх видів забороненої діяльності, отриманого в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній морській економічній зоні, так і за їх межами) чи винагорода від роботи за сумісництвом (будь-яка одноразова, періодична або щомісячна матеріальна (грошова чи натуральна) виплата).
З об’єктивної сторони ці правопорушення характеризуються активними протиправними діями, а саме:
1) заняття іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (ч. 1 цієї статті).
Під заняттям іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю слід розуміти виконання посадовою особою, крім основної, ще й іншої оплачуваної роботи, незалежно від укладення трудового договору. Проте такі особи можуть займатися викладацькою, науковою та творчою діяльністю, медичною та суддівською практикою, інструкторською практикою із спорту.
В статті КУпАП, що розглядається, зазначений такий вид діяльності як суддівська практика, Під нею, з урахуванням положень статті 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», розуміється суддівська практика зі спорту. Судді по спорту перебувають на обліку в органах управління фізичною культурою і спортом, а суддівство змагань відмічається у заліковій картці, яка ведеться колегією суддів за місцем обліку судді.
Інструкторська робота зі спорту полягає у проведенні фізкультурно-оздоровчої і спортивної роботи, навчально-тренувальної роботи у фізкультурно-оздоровчих групах і спортивних секціях тощо.
2) Входження до складу органу управління чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (ч. 2). Для кваліфікації діяння за цією частиною важливим є встановлення того, що:
- суб’єкт входить до складу саме органу управління або наглядової ради підприємства чи організації;
- ці підприємства чи організації створені з метою одержання прибутку (зокрема, здійснюють підприємницьку діяльність);
- суб’єкт не здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі, та не представляє інтереси держави в раді товариства (спостережній раді) або ревізійній комісії господарського товариства.
Склад правопорушення є формальним і вважається закінченим з моменту отримання доходу від діяльності чи винагороди від роботи за сумісництвом. В той же час, для закінчення деяких з перелічених вище діянь достатньо вчинення лише дій, передбачених статтею (формальний склад), наприклад, сам факт входження особи до складу органу управління чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку, є закінченим правопорушенням.
Суб’єктами правопорушення є особи, уповноважені на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, за винятком депутатів Верховної Ради АРК Крим, депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі), членів Вищої ради юстиції (крім тих, які працюють у Вищій раді юстиції на постійній основі), народних засідателів і присяжних ( особливий суб’єкт ).
Із суб’єктивної сторони правопорушення характеризується умисною формою вини - прагненням отримати прибуток або винагороду за здійснення заборонених законом для суб’єктів владних повноважень видів діяльності.
Порушення, передбачені част.1ст.1724 тягнуть за собою штраф від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти, а част.2 – від ста п’ятдесяти до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.