- •Підготовка та участь прокурора в Інтерв’ю.
- •Правові підстави та процесуальний порядок висунення прокурором додаткового обвинувачення.
- •Правова характеристика складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-7 кУпАп «Порушення вимог щодо повідомлення про конфлікт інтересів.
- •1.Особливості проведення прес-конференції в органах прокуратури.
- •2. Правові підстави та процесуальний порядок відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення.
- •3. Відмінність тяжкого тілесного ушкодження що потягло смерть потерпілого від умисного вбивства.
- •1.Особливості проведення брифінгу в органах прокуратури
- •2. Строки та порядок подання апеляційних скарг на судові рішення у кримінальному провадженні
- •3.Відмінність тілесних ушкоджень від побоїв
- •Особливості висвітлення інформації на офіційних веб - сайтах органів прокуратури та в соціальних мережах.
- •Участь прокурора у судовому розгляді кримінальних проваджень про звільнення осіб від кримінальної відповідальності.
- •3. Відмінність крадіжки, поєднаної з обманом, від шахрайства.
- •1. Управлінське рішення (акт) в органах прокуратури: види, класифікація, відмінності, реквізити, стиль.
- •2. Підстави зміни або скасування судових рішень у кримінальному провадженні судом касаційної інстанції.
- •3. Відмінність вимагання від грабежу та розбою.
- •1. Державний та мовний стандарти щодо управлінських документів органів прокуратури, їх основний зміст.
- •2. Правові підстави та процесуальний порядок зміни прокурором обвинувачення в суді.
- •3. Поняття проникнення у житло, інше приміщення та сховище.
- •1. Галузевий стандарт щодо управлінських документів органів прокуратури.
- •2. Форма і зміст процесуальних документів прокурора при зміні обвинувачення в суді, висуненні додаткового обвинувачення та відмові від підтримання державного обвинувачення.
- •3. Реагування прокурора на виявлені порушення кримінально-виконавчого законодавства.
- •1. Порядок розробки та реалізації організаційно-управлінських рішень у прокуратурах обласного рівня. Контроль за виконанням.
- •2. Поняття перехресного допиту. Методика допиту прокурором особи у зазначений спосіб.
- •7. Організація розгляду документів
- •Організація роботи прокуратур обласного рівня.
- •1. Особливості взаємодії зі структурними підрозділами прокуратур областей.
- •2. Повноваження прокурора на початку досудового розслідування. Підстави та порядок внесення відомостей до єрдр.
- •3. Поняття і види шкоди за Цивільним кодексом України.
- •1 Підвищення кваліфікації кадрів та профілактично-виховна робота в органах прокуратури.
- •2. Процесуальні повноваження керівників органів прокуратури до кпк України.
- •3. Захист права власності
- •1.Спеціаліст-психолог як учасник кримінального процесу. Психологічне консультування.
- •2.Процесуальні та організаційні засади призначення і проведення судових експертиз у кримінальному провадженні.
- •3. Підстави відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів прокуратури.
- •Загальна характеристика судово-психіатричної експертизи.
- •2.Повноваження прокурора щодо забезпечення законності при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій згідно з кпк України.
- •Особливості проведення комплексних судово-психологічних експертиз.
- •Підстави і порядок повідомлення про підозру.
- •Порядок відшкодування шкоди, завданої громадянам внаслідок незаконних дій прокурора.
- •Правове регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки працівника прокуратури.
- •Прокурорський нагляд за додержанням вимог закону при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження.
- •Участь прокурора в цивільному та адміністративному судочинстві щодо захисту соціальних прав громадян та інтересів держави у соціальній сфері.
- •1. Основні вимоги до професійної поведінки працівника прокуратури.
- •2. Повноваження прокурора при закінченні досудового розслідування згідно вимогам кпк України.
- •3. Правова регламентація участі прокурора у провадженні в справах про адміністративне правопорушення.
- •1. Відповідальність за порушення кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури
- •2. Підстави та порядок надання міжнародної правової допомоги у кримінальному провадженні. Повноваження прокурора
- •3. Правова характеристика складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-4 кУпАп «Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності»
2. Повноваження прокурора при закінченні досудового розслідування згідно вимогам кпк України.
Стаття 283 КПК України
Загальні положення закінчення досудового розслідування
1. Особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.
2. Прокурор зобов’язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій:
1) закрити кримінальне провадження;
2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
3. Відомості про закінчення досудового розслідування вносяться прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
3. Правова регламентація участі прокурора у провадженні в справах про адміністративне правопорушення.
Кодекс України про адміністративні правопорушення вiд 7 грудня 1984 року (КУпАП) чітко не визначає стадії провадження у справах про адміністартивні правопорушення, однак більшість вчених дотримуються думки, що зазначене провадження містить чотири стадії: 1) адміністративне розслідування: 2) розгляд справи і прийняття постанови (рішення) по справі, 3) перегляд постанови по справі; 4) виконання постанов.
Якщо під час адміністративного розслідування буде виявлено в діянні правопорушника ознаки кримінального правопорушення, то матеріали справи направляються прокурору або органу досудового розслідування (ст. 253 КУпАП).
Перегляд постанови (рішення) є факультативною стадією провадження у справах про адміністративні правопорушення. Аналіз чинного законодавства про адміністративну відповідальність дає змогу дійти висновку, що підставами перегляду є:
1) оскарження прокурором, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим;
2) внесення подання прокурором;
3) перегляду справи з ініціативи керівника вищестоящого органу.
Постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному КУпАП (ч. 2 ст. 287 КУпАП).
На постанову по справі про адміністративне правопорушення прокурором може бути внесено подання упродовж 10 днів з дня винесення постанови (ст. 290 КУпАП).
Скарга і подання прокурора на постанову по справі про адміністративне правопорушення розглядаються правомочними органами (посадовими особами) в десятиденний строк з дня їх надходження, якщо інше не встановлено законами України (ст. 292 КУпАП).
При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення або внесенні на неї подання прокурора вона підлягає виконанню після залишення скарги або подання без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення (ст. 299 КУпАП).
Білет №23
1. Професійна діяльність працівників прокуратури ґрунтується на принципах:
- верховенства права та законності;
- поваги до прав і свобод людини і громадянина;
- незалежності та самостійності;
- політичної неупередженості та нейтральності;
- толерантності;
- рівності перед законом, презумпції невинуватості;
- справедливості та об’єктивності;
- професійної честі і гідності, формування довіри до прокуратури;
- конфіденційності;
- прозорості службової діяльності;
- утримання від виконання незаконних рішень чи доручень;
- недопущення конфлікту інтересів;
- компетентності та професіоналізму;
- зразковості поведінки та дисциплінованості.
2. Правова основа та форми взаємодії керівника органу прокуратури, прокурора, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням та слідчого.
Вказане питання регулюється Наказом ГПУ № 4гн від 19.12.2012, ст. 36, 37 КПК України та іншими статтями КПК України.
Так, відповідно до ст. 37 КПК України керівник органу прокуратури наділений правом призначення та заміни прокурорів, а також призначення групи прокурорів у конкретному кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 36 КПК України керівники органу прокуратури (обласного рівня, Генеральний прокурор та його заступники) мають право подавати апеляційні та касаційні скарги , заяви про перегляд судових рішень, доповнити, змінити або відмовитися від скарг, незалежно від їх участі у судому провадженні.
Керівники органу прокуратури всіх рівнів мають право скасовувати незаконні та необгрунтовані постанови слідчих та підпорядкованих прокурорів.
Крім того, відповідно до 341 КПК України питання зміни обвинувачення в суді, висунення додаткового чи відмови від обвинувачення передбачає обов’язковість погодження вказаного питання з керівником органу прокуратури.
Також, відповідно до Наказу ГПУ № 4гн процесуальний керівник погоджує проект угоди про визнання винуватості з керівником органу прокуратури та підписує довідку про результати судового розгляду кримінального провадження.
3. Прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян. (ст. 7 КУпАП)
Для вжиття узгоджених заходів, спрямованих на попередження і протидію злочинності та корупції в органах і установах попереднього ув’язнення та виконання покарань, місцях застосування інших заходів примусового характеру, активно використовувати можливості координаційних повноважень. (наказ ГПУ № 7)
Відповідно до наказу ГПУ № 7 від 12.04.2013 (зі змінами) перевірки додержання законодавства щодо виконання судових рішень у кримінальних провадженнях та інших примусових заходів проводяться щодекадно, щомісячно, щоквартально, один раз на півріччя.
Крім того, нагляд за додержанням законів при застосуванні до дітей заходів впливу за адміністративні правопорушення здійснюється шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, зокрема шляхом внесення письмових вказівок та оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення. (наказ ГПУ № 16 від 06.12.2014)
Білет № 24
Працівник прокуратури не має права використовувати своє службове становище в особистих інтересах або в інтересах інших осіб.
У разі явного порушення закону, очевидцем якого став працівник прокуратури, він вживає усіх можливих, передбачених законодавством заходів для припинення протиправних дій та притягнення винних осіб до відповідальності.
Працівник прокуратури не може належати до політичних партій, об’єднань та рухів, брати участь у будь-якій політичній діяльності, передвиборній агітації та залучати до них підпорядкованих працівників, демонструвати свої політичні переконання та вчиняти інші дії, що можуть бути розцінені як його особливе ставлення до певної політичної сили.
Працівник прокуратури має право вільно визначати своє ставлення до релігії, брати участь у діяльності релігійних об’єднань, які діють на законних підставах і діяльність яких не спрямована на розпалення расової, політичної, національної та релігійної ворожнечі, не допускаючи їхнє втручання у свої службові справи.
Організація прокурорського нагляду за додержанням законів органами досудового розслідування відповідно до наказу ГПУ № 4 гн від 19.12.2012 року.
Керівники органів прокуратури, прокурори, процесуальні керівники забезпечують виконання вимог закону при прийманні, реєстрації, розгляді та вирішенні в органах досудового розслідування заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, своєчасне внесення щодо них відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, перевіряючи 1 раз на місяць повноту реєстрації.
Крім того, галузевим наказом визначено вимогу невідкладно направляти спецповідомлення про вчинені особливо тяжкі злочини, ті, що викликали суспільний резонанс, актуальні злочини.
Керівники органів прокуратури повинні особисто виїжджати на місце події за фактами таких кримінальних правопорушень, забезпечивши якісне проведення огляду, організацію невідкладних першочергових слідчих (розшукових) і негласних слідчих (розшукових) дій.
Також галузевий наказ визначає компетенцію прокурорів по здійсненню процесуального керівництва про злочини вчинені на транспорті, вчинені неповнолітніми, які віднесені за підслідністю до органів прокуратури.
Крім того, галузевий наказ регламентує направлення матеріалів кримінальних проваджень, у яких процесуальними керівниками прийнято рішення про їх закриття, разом з висновком про законність такої постанови до прокуратури обласного рівня та ГПУ.
Також наказом передбачено перевірка порядку зберігання речових доказів 1 раз на півріччя.
3. Прокурор перевіряти правильність застосування відповідними органами (посадовими особами) заходів впливу за адміністративні правопорушення; оскаржувати постанову і рішення в справі про адміністративне правопорушення, а також вчиняти інші передбачені законом дії. (ст. 250 КУпАП)
Крім того, при провадженні у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-2 – 172-9 КУпАП, участь прокурора у розгляді справи судом є обов'язковою.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП (прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян).
Крім цього, прокурор може оскаржити постанову у справі про адміністративні правопорушення які винесені стосовного нього, у яких він приймай участь або здійснив вступ.
БІЛЕТ № 25
