- •Підготовка та участь прокурора в Інтерв’ю.
- •Правові підстави та процесуальний порядок висунення прокурором додаткового обвинувачення.
- •Правова характеристика складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-7 кУпАп «Порушення вимог щодо повідомлення про конфлікт інтересів.
- •1.Особливості проведення прес-конференції в органах прокуратури.
- •2. Правові підстави та процесуальний порядок відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення.
- •3. Відмінність тяжкого тілесного ушкодження що потягло смерть потерпілого від умисного вбивства.
- •1.Особливості проведення брифінгу в органах прокуратури
- •2. Строки та порядок подання апеляційних скарг на судові рішення у кримінальному провадженні
- •3.Відмінність тілесних ушкоджень від побоїв
- •Особливості висвітлення інформації на офіційних веб - сайтах органів прокуратури та в соціальних мережах.
- •Участь прокурора у судовому розгляді кримінальних проваджень про звільнення осіб від кримінальної відповідальності.
- •3. Відмінність крадіжки, поєднаної з обманом, від шахрайства.
- •1. Управлінське рішення (акт) в органах прокуратури: види, класифікація, відмінності, реквізити, стиль.
- •2. Підстави зміни або скасування судових рішень у кримінальному провадженні судом касаційної інстанції.
- •3. Відмінність вимагання від грабежу та розбою.
- •1. Державний та мовний стандарти щодо управлінських документів органів прокуратури, їх основний зміст.
- •2. Правові підстави та процесуальний порядок зміни прокурором обвинувачення в суді.
- •3. Поняття проникнення у житло, інше приміщення та сховище.
- •1. Галузевий стандарт щодо управлінських документів органів прокуратури.
- •2. Форма і зміст процесуальних документів прокурора при зміні обвинувачення в суді, висуненні додаткового обвинувачення та відмові від підтримання державного обвинувачення.
- •3. Реагування прокурора на виявлені порушення кримінально-виконавчого законодавства.
- •1. Порядок розробки та реалізації організаційно-управлінських рішень у прокуратурах обласного рівня. Контроль за виконанням.
- •2. Поняття перехресного допиту. Методика допиту прокурором особи у зазначений спосіб.
- •7. Організація розгляду документів
- •Організація роботи прокуратур обласного рівня.
- •1. Особливості взаємодії зі структурними підрозділами прокуратур областей.
- •2. Повноваження прокурора на початку досудового розслідування. Підстави та порядок внесення відомостей до єрдр.
- •3. Поняття і види шкоди за Цивільним кодексом України.
- •1 Підвищення кваліфікації кадрів та профілактично-виховна робота в органах прокуратури.
- •2. Процесуальні повноваження керівників органів прокуратури до кпк України.
- •3. Захист права власності
- •1.Спеціаліст-психолог як учасник кримінального процесу. Психологічне консультування.
- •2.Процесуальні та організаційні засади призначення і проведення судових експертиз у кримінальному провадженні.
- •3. Підстави відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів прокуратури.
- •Загальна характеристика судово-психіатричної експертизи.
- •2.Повноваження прокурора щодо забезпечення законності при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій згідно з кпк України.
- •Особливості проведення комплексних судово-психологічних експертиз.
- •Підстави і порядок повідомлення про підозру.
- •Порядок відшкодування шкоди, завданої громадянам внаслідок незаконних дій прокурора.
- •Правове регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки працівника прокуратури.
- •Прокурорський нагляд за додержанням вимог закону при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження.
- •Участь прокурора в цивільному та адміністративному судочинстві щодо захисту соціальних прав громадян та інтересів держави у соціальній сфері.
- •1. Основні вимоги до професійної поведінки працівника прокуратури.
- •2. Повноваження прокурора при закінченні досудового розслідування згідно вимогам кпк України.
- •3. Правова регламентація участі прокурора у провадженні в справах про адміністративне правопорушення.
- •1. Відповідальність за порушення кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури
- •2. Підстави та порядок надання міжнародної правової допомоги у кримінальному провадженні. Повноваження прокурора
- •3. Правова характеристика складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-4 кУпАп «Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності»
1.Особливості проведення прес-конференції в органах прокуратури.
Відповідно до п. 5 ст. 6 Закону України «Про прокуратуру» органи прокуратури діють гласно.
Наказом Генерального прокурора України № 11 від 30.08.2014 зобов»язано прокурорів усіх рівні для максимально повного та об»єктивного донесення інформації про діяльність прокуратури систематично брати особисту участь у заходах медійного характер (брифінгах, прес-конференціях, теле- і радіоефірах,інтерв»ю, тощо).
Прокурорів обласного рівня зобов»язано не рідше одного разу на місяць проводити прес-конференції з актуальних питань, а раз на півроку та раз на рік –щодо результатів прокурорсько-слідчої роботи за вказані періоди. До числа найбільш традиційних форм спілкування зі ЗМІ відносяться брифінги, конференції, прес-конференції, презентації, круглі столи й інші події.
Прес-конференцію проводять, як правило, у випадку виникнення необхідності з’ясувати спірні питаня, звернути увагу громадськості на певну проблему або відповісти на питання, що накопилися у журналістів.
У прес-конференції обов’язково беруть участь керівник або (та) співробітники максимально компетентні в питанні, що висвітлюється, але не більше 4-5 осіб.
Прес-конференція проходить із запрошенням представників засобів масової інформації. Запрошення може бути розіслане в усі ЗМІ чи вибірково.
У запрошенні на прес-конференцію повинна бути неодмінно зазначена тематика, що дозволить редакціям відправити на прес-конференцію компетентних у даному питанні журналістів.
Прес-конференція повинна мати чіткий план проведення, що складається із двох частин - викладу позиції по проблемі і відповідей на запитання журналістів.
Доцільно провести реєстрацію учасників прес-конференції – представників ЗМІ.
2. Правові підстави та процесуальний порядок відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення.
СТ.340 Відмова від підтримання державного обвинувачення.
1. Якщо в результаті судового розгляду прокурор дійде переконання, що пред'явлене особі обвинувачення не підтверджується, він після виконання вимог статті 341 цього Кодексу повинен відмовитися від підтримання державного обвинувачення і викласти мотиви відмови у своїй постанові, яка долучається до матеріалів кримінального провадження. Копія постанови надається обвинуваченому, його захиснику, потерпілому, його представнику та законним представникам.
2. У разі відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення в суді головуючий роз'яснює потерпілому його право підтримувати обвинувачення в суді.
3. Якщо потерпілий висловив згоду на підтримання обвинувачення в суці, головуючий надає йому час, необхідний для підготовки до судового розгляду.
4. Потерпілий, який погодився підтримувати обвинувачення в суці, користується всіма правами сторони обвинувачення під час судового розгляду.
5. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, кримінальне провадження за відповідним обвинуваченням набуває статусу приватного і здійснюється за процедурою приватного обвинувачення.
Відмова є обов'язком прокурора. Відмова прокурора від підтримання державного обвинувачення можлива і під час підготовчого судового засідання, оскільки п. 2 ч. З ст. 314 КПК передбачає можливість закриття провадження за ч. 2 ст. 284 КПК.
Необхідно виконати вимоги ст. 341 КПК щодо погодження відмови від підтримання державного обвинувачення в суді з керівником органу прокуратури, де він працює.
Якщо прокурор вищого рівня відмовив в погоджені постанови, він усуває прокурора який ініціював вказане питання, та самостійно бере участь в ньому як прокурор, або доручає участь іншому прокурору. Судовий розгляд продовжується в загальному порядку.