- •Підготовка та участь прокурора в Інтерв’ю.
- •Правові підстави та процесуальний порядок висунення прокурором додаткового обвинувачення.
- •Правова характеристика складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-7 кУпАп «Порушення вимог щодо повідомлення про конфлікт інтересів.
- •1.Особливості проведення прес-конференції в органах прокуратури.
- •2. Правові підстави та процесуальний порядок відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення.
- •3. Відмінність тяжкого тілесного ушкодження що потягло смерть потерпілого від умисного вбивства.
- •1.Особливості проведення брифінгу в органах прокуратури
- •2. Строки та порядок подання апеляційних скарг на судові рішення у кримінальному провадженні
- •3.Відмінність тілесних ушкоджень від побоїв
- •Особливості висвітлення інформації на офіційних веб - сайтах органів прокуратури та в соціальних мережах.
- •Участь прокурора у судовому розгляді кримінальних проваджень про звільнення осіб від кримінальної відповідальності.
- •3. Відмінність крадіжки, поєднаної з обманом, від шахрайства.
- •1. Управлінське рішення (акт) в органах прокуратури: види, класифікація, відмінності, реквізити, стиль.
- •2. Підстави зміни або скасування судових рішень у кримінальному провадженні судом касаційної інстанції.
- •3. Відмінність вимагання від грабежу та розбою.
- •1. Державний та мовний стандарти щодо управлінських документів органів прокуратури, їх основний зміст.
- •2. Правові підстави та процесуальний порядок зміни прокурором обвинувачення в суді.
- •3. Поняття проникнення у житло, інше приміщення та сховище.
- •1. Галузевий стандарт щодо управлінських документів органів прокуратури.
- •2. Форма і зміст процесуальних документів прокурора при зміні обвинувачення в суді, висуненні додаткового обвинувачення та відмові від підтримання державного обвинувачення.
- •3. Реагування прокурора на виявлені порушення кримінально-виконавчого законодавства.
- •1. Порядок розробки та реалізації організаційно-управлінських рішень у прокуратурах обласного рівня. Контроль за виконанням.
- •2. Поняття перехресного допиту. Методика допиту прокурором особи у зазначений спосіб.
- •7. Організація розгляду документів
- •Організація роботи прокуратур обласного рівня.
- •1. Особливості взаємодії зі структурними підрозділами прокуратур областей.
- •2. Повноваження прокурора на початку досудового розслідування. Підстави та порядок внесення відомостей до єрдр.
- •3. Поняття і види шкоди за Цивільним кодексом України.
- •1 Підвищення кваліфікації кадрів та профілактично-виховна робота в органах прокуратури.
- •2. Процесуальні повноваження керівників органів прокуратури до кпк України.
- •3. Захист права власності
- •1.Спеціаліст-психолог як учасник кримінального процесу. Психологічне консультування.
- •2.Процесуальні та організаційні засади призначення і проведення судових експертиз у кримінальному провадженні.
- •3. Підстави відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів прокуратури.
- •Загальна характеристика судово-психіатричної експертизи.
- •2.Повноваження прокурора щодо забезпечення законності при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій згідно з кпк України.
- •Особливості проведення комплексних судово-психологічних експертиз.
- •Підстави і порядок повідомлення про підозру.
- •Порядок відшкодування шкоди, завданої громадянам внаслідок незаконних дій прокурора.
- •Правове регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки працівника прокуратури.
- •Прокурорський нагляд за додержанням вимог закону при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження.
- •Участь прокурора в цивільному та адміністративному судочинстві щодо захисту соціальних прав громадян та інтересів держави у соціальній сфері.
- •1. Основні вимоги до професійної поведінки працівника прокуратури.
- •2. Повноваження прокурора при закінченні досудового розслідування згідно вимогам кпк України.
- •3. Правова регламентація участі прокурора у провадженні в справах про адміністративне правопорушення.
- •1. Відповідальність за порушення кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури
- •2. Підстави та порядок надання міжнародної правової допомоги у кримінальному провадженні. Повноваження прокурора
- •3. Правова характеристика складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-4 кУпАп «Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності»
1. Особливості взаємодії зі структурними підрозділами прокуратур областей.
Вказане питання врегульовано в регламенті прокуратури області, положеннями про відділи. Самостійні структурні підрозділи прокуратури області – це управління, відділи, старші прокурори прокуратури області, які відповідно до затвердженої структури прокуратури області не входять до складу інших підрозділів і підпорядковуються безпосередньо заступнику прокурора області або прокурору області. Робота структурних підрозділів апарату організовується, як правило, за зонально-предметним принципом з використанням спеціалізації працівників, закріплення за ними зон і предметів (тем) як дієвого засобу підвищення ефективності прокурорсько-слідчої діяльності. За кожним працівником структурного підрозділу визначаються функціональні обов’язки та права, закріплюються прокуратури районного рівня, предметні напрями роботи, встановлюється обов’язковий перелік інформації, документів, матеріалів і статистичних даних, необхідних для виконання покладених на нього завдань. Структурні підрозділи прокуратури області роботу на своїх напрямах організовують з урахуванням галузевих наказів Генерального прокурора України, основного плану роботи, рішень колегії, нарад, доручень, вказівок, інших організаційно-розпорядчих документів Генеральної прокуратури України та прокуратури області. Узгодженість у роботі структурних підрозділів обов’язкова при здійсненні спільних заходів, зокрема: розробці наказів, розпоряджень, вказівок прокурора області та їх виконанні; плануванні роботи, підготовці планових і позапланових завдань підпорядкованим прокурорам; вивченні та узагальненні практики прокурорської діяльності, у тому числі при комплексному опрацюванні тем, пріоритетних у прокурорсько-слідчій діяльності; організації та проведенні виїздів до підпорядкованих прокуратур, вивчення та впровадження позитивного досвіду роботи; підготовці документів до органів влади, правоохоронних та інших органів; визначенні оптимальної структури та штатної чисельності апарату прокуратури області, підпорядкованих органів прокуратури; розробці методичних рекомендацій, пам’яток, інформаційних листів, збірників, посібників; підвищенні ділової кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників.
2. Повноваження прокурора на початку досудового розслідування. Підстави та порядок внесення відомостей до єрдр.
Конституцією України, прокурору на стадії досудового розслідування кримінальної справи відведена роль наглядача за додержанням законів органами, які провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство, а під час судового розгляду справи – державного обвину вача. Ці положення зафіксовано не лише у ЗУ «Про прокуратуру», а й безпосередньо у КПК України від 2012 року. Так, зміст ч. 2 ст. 36 КПК визначає основні повноваження прокурора по здійсненню нагляду за виконанням законів під час досудового розслідування. Прокурор володіє повноваженнями щодо початку досудового розслідування (кримінального переслідування), дає письмові вказівки щодо провадження слідчих (розшу- кових) дій, інших процесуальних дій, ініціює питання про відсторонення слідчого від досудового розсліду вання у випадку його неефективності, затверджує, вносить зміни або самостійно складає обвинувальні акти тощо. Аналізуючи це, є можливим цілком впевнено стверджувати, що прокурор є суб’єктом реалізації процесуального та матеріально-правового аспекту функції обвинувачення.
Згідно ст. 214 КПК слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.