1. Порядок розробки та реалізації організаційно-управлінських рішень у прокуратурах обласного рівня. Контроль за виконанням.

Організацію, засади і порядок роботи Генеральної прокуратури України, прокуратур обласного рівня та прокуратур міст з районним поділом визначати регламентами. Регламент Генеральної прокуратури вважати типовим документом щодо організації роботи підпорядкованих прокуратур.

7.1. У регламентах Генеральної прокуратури України, прокуратур обласного рівня встановлювати процедуру і методи управлінської діяльності, зокрема з питань розподілу повноважень між керівниками різного рівня, роботи структурних підрозділів та їх взаємодії, підготовки і проходження документів, прийняття управлінських актів, планування роботи, виїздів до підпорядкованих прокуратур, підготовки та проведення засідань колегії і нарад, здійснення контролю виконання, аналітичної та методичної роботи, вивчення і впровадження позитивного досвіду.

3. Питання організації роботи органів прокуратури з окремих напрямів визначати в галузевих наказах, у яких відповідно до чинного законодавства та цього наказу конкретизувати завдання і пріоритети прокурорської діяльності, предмет нагляду, приводи, підстави та періодичність проведення перевірок, повноваження різних ланок прокурорської системи, критерії оцінки їхньої роботи.

4.4. Розмежування повноважень між органами прокуратури здійснювати за потреби на основі зазначених принципів наказами Генерального прокурора України та прокурорів обласного рівня.

4.5. На апарати Генеральної прокуратури України та прокуратур обласного рівня і міст з районним поділом покласти також загальне керівництво підпорядкованими прокуратурами та контроль за їх діяльністю.

(До пункту внесено зміни та змінено нумерацію пунктів відповідно до наказу Генерального прокурора України від 12.07.12 № 1гн-2).

4.6. Прокуратурам вищого рівня брати до свого розгляду питання, що належать до компетенції підпорядкованих прокуратур, лише за виняткових обставин та за розпорядженням чи письмовою вказівкою керівника відповідної прокуратури.

5. Не допускати у повсякденній діяльності проявів заорганізованості, формалізму, зайвого паперотворення, дріб’язкової опіки підлеглих. Принципово реагувати на факти бюрократичного стилю і методів керівництва.

6. Визначення оптимальної структури, штатної чисельності та належний розподіл обов’язків між керівництвом і підлеглими працівниками розглядати як найважливіші організаційно-управлінські чинники.

2. Поняття перехресного допиту. Методика допиту прокурором особи у зазначений спосіб.

Українське законодавство передбачає такі види допиту: прямий (основний), перехресний та шаховий або одночасний допит кількох уже допитаних осіб. Прямий допит - це перший допит свідка стороною, яка представляє показання цього свідка в якості доказу. Допит цього свідка протилежною стороною є перехресним допитом. Останній виступає не тільки як засіб перевірки доказів, але і як контраргумент і спростування доказу противника. Перехресний допит можна визначити як допит свідка протилежною стороною з обставин, які були предметом прямого допиту, з метою перевірки цих даних, їх джерел і носія, а також для одержання нових відомостей від цієї особи.

Отже, перехресний допит виступає як контраргумент і спростування доводів противника. Будь-яке судження в суді набуває належної повноти тільки після випробування його перехресним допитом. Сторона повинна мати право на перехресний допит, і сама тільки можливість його (хоч би і нереалізована) вже є гарантією правильності встановлюваних фактів (погроза сильніша за її втілення). Відсутність заперечень протилежної сторони перетворює (умовно кажучи) відомості на доведені факти. Відомо, що істиною в суді визнається результат згоди сторін, якої досягають у процесі виступів. Така собі квазі істина, яка може і не мати нічого спільного з об'єктивною істиною у філософському розумінні цього слова.

Звідси висновок, що ненадання права на перехресний допит може потягнути неповноту судового слідства і неприпустимість використання таких показань. Практика ЄСПЛ це підтверджує.

3. Поняття прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальному провадженні, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

При здійсненні наглядової діяльності пріоритетними напрямами вважати додержання:

– конституційних прав і свобод людини, громадянина, іноземців та осіб без громадянства у місцях тримання затриманих, установах попереднього ув’язнення, виконання покарань та інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи, насамперед їх матеріально-побутового та медико-санітарного забезпечення відповідно до міжнародних норм і стандартів, ратифікованих Україною;

– законодавства, спрямованого на запобігання катуванням та іншому жорстокому поводженню із затриманими, взятими під варту та засудженими;

– режимних вимог, порядку та умов тримання затриманих і взятих під варту осіб, відбування покарань засудженими;

– законів під час провадження оперативно-розшукової діяльності в установах Державної пенітенціарної служби України;

– законів у сфері запобігання і протидії корупції у піднаглядних органах та установах;

– законів при виконанні покарань, не пов’язаних з позбавленням волі;

– законодавства про звернення громадян, забезпечення гарантій належного розгляду та вирішення заяв, клопотань, скарг та пропозицій ув’язнених і засуджених.

БІЛЕТ №12

Питання №1: Розподіл обов’язків в органах прокуратури.

Відповідь:

Розподіл обов’язків між працівниками міської, районної прокуратури - творчий організаційно-управлінський акт, тому неможливо дати універсальні рекомендації, які придатні на всі випадки. Організаційно-управлінський акт розподілу службових обов’язків між працівниками прокуратури міста, району умовно можна розділити на кілька етапів.

Відповідно до галузевого наказу Генерального прокурора України №1 гн від 26.12.2011 «Про організацію роботи і управління в органах прокуратури України»:

(п.6) - Визначення оптимальної структури, штатної чисельності та належний розподіл обов’язків між керівництвом і підлеглими працівниками розглядати як найважливіші організаційно-управлінські чинники.

(7.1) У регламентах Генеральної прокуратури України, прокуратур обласного рівня встановлювати процедуру і методи управлінської діяльності, зокрема з питань розподілу повноважень між керівниками різного рівня, роботи структурних підрозділів та їх взаємодії, підготовки і проходження документів, прийняття управлінських актів, планування роботи, виїздів до підпорядкованих прокуратур, підготовки та проведення засідань колегії і нарад, здійснення контролю виконання, аналітичної та методичної роботи, вивчення і впровадження позитивного досвіду.

(8.2) Розподіл функціональних обов’язків між працівниками здійснювати їх керівникам і затверджувати в центральному апараті – начальниками самостійних структурних підрозділів або першому заступнику та заступниками Генерального прокурора, у прокуратурах обласного рівня – керівниками відповідно до розподілу обов’язків. При здійсненні розподілу враховувати теоретичну підготовку, практичний досвід, індивідуальні нахили та здібності працівників.

(10) Роботу міських (крім міст з районним поділом), районних, міжрайонних та інших прирівняних до них прокуратур організовувати за галузевим і предметним принципами. Розподіл функціональних обов’язків між працівниками прокуратури здійснювати наказами керівника.

(22) Накази про розподіл обов’язків між керівним складом прокуратур обласного рівня, розмежування повноважень між прокуратурами різних рівнів або закріплення об’єктів нагляду за прокуратурами надсилати до відповідних підрозділів прокуратур вищого рівня упродовж п’яти робочих днів з моменту їх підписання.

При розподілі обов’язків між прокурорами (старшими прокурорами) необхідно додатково враховувати деякі особливості. По-перше, підтримання державного обвинувачення в суді є однією з важливіших функцій прокуратури, яка реалізовується здебільшого прокурорами міської, районної ланок. По-друге, підтримання державного обвинувачення в суді прокурором — основна засада судочинства (п. 5 ч. 3 ст. 129 Конституції України), а тому участь прокурора в судовому розгляді кримінальних проваджень є обов’язковою.

Питання №2: Завдання керівника органу прокуратури з організації оскарження незаконних судових рішень у кримінальному провадженні.

Відповідь:

4 гн. ст.23 Не пізніше наступного дня після прийняття судового рішення надавати керівнику прокуратури довідку про результати судового розгляду для узгодження питання щодо необхідності оскарження судового рішення.

23.4. У випадку неузгодженості позиції прокурора у провадженні та керівника прокуратури щодо необхідності оскарження судового рішення письмово звертатися до керівників прокуратур вищого рівня, уповноважених на подання апеляційної скарги, з вмотивованою пропозицією про її подання та долученням отриманої в суді копії рішення.

25. Забезпечити оскарження незаконних судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, за нововиявленими обставинами та до Верховного Суду України, повноту та якість поданих документів реагування.

Відповідно до ЗУ « Пор прокуратуру» змінити, доповнити, відкликати, відмовитися від позову (заяви, подання), апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України має право прокурор, який їх вніс, або прокурор вищого рівня, його перший заступник чи заступник.

Право на подання апеляційної скарги має прокурор, який брав участь у судовому провадженні (п. 20 ч. 2 ст. 36, п. 6 ч. 1 ст. 393 КПК), а також Генеральний прокурор України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокурори, їх заступники незалежно від їх участі в судовому провадженні (абз. 1 ч. 4 ст. 36 КПК).

Слід зазначити, що міськрайпрокурори таким правом не наділені, за винятком випадку, коли вони особисто беруть участь у судовому провадженні.

1. Апеляційна скарга подається:

1) на судові рішення, ухвалені судом першої інстанції, - через суд, який ухвалив судове рішення;

2) на ухвали слідчого судді - безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

2. Апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана:

1) на вирок або ухвалу про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру - протягом тридцяти днів з дня їх проголошення;

2) на інші ухвали суду першої інстанції - протягом семи днів з дня її оголошення;

3) на ухвалу слідчого судді - протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Питання №3 «Суб’єкти нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян».

Відповідь:

У конституції України самостійною функцією прокуратури виділено функцію нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян (п.4 ст.121), отже суб’єктом даного виду нагляду є органи прокуратури.

Прокурор здійснюючи нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян керується Конституцією України, законами України «Про прокуратуру», «Про попереднє ув’язнення», Кримінальним процесуальним кодексом України, Кримінально-виконавчим кодексом України, іншим національним законодавством, а також вимогами загальної декларації прав людини, та іншими міжнародними актами.

Головними вимогами, які регламентують наглядову діяльність прокуратури є:

1)забезпечення нагляду за своєчасним і правильним виконанням судових рішень у кримінальних провадженнях;

2)забезпечення нагляду за законністю перебування осіб у місцях тримання затриманих, попереднього ув’язнення, виправних та інших органах і установах виконання покарань, які реалізують застосування заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян;

3)забезпечення нагляду за додержанням прав осіб, які перебувають під вартою, засуджених, а також додержання порядку й умов їх тримання та відбування покарання;

4)забезпечення нагляду за додержанням законодавства про звільнення засуджених від відбування покарання, виконання вироку та з інших питань пов’язаних з виконанням вироку.

Відповідно до наказу Генеральної прокуратури України №7-гн від 12.04.2013 «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян» Головне управління нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших примусових заходів Генеральної прокуратури України здійснює безпосередній нагляд за додержанням законів у центральних органах виконавчої влади, відповідальних за організацію виконання судових рішень у кримінальних провадженнях та застосування інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян (наприклад Міністерстві юстиції України, Державній пенітенціарній службі України, Державній виконавчій службі України, Міністерстві охорони здоров’я».

За відділами нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян прокуратур обласного рівня безпосередня закріплено нагляд в Головних управліннях юстиції, управліннях та відділах державної виконавчої служби, підрозділах державної пенітенціарної служби, МВС, МОЗ, слідчих ізоляторів, тощо.

За міськими, районними, міжрайонними прокуратурами закріплено нагляд за виправними та виховними колоніями, виправними центрами, арештними домами та дільницями слідчих ізоляторів на території колоній, підрозділами КВІ, ІТТ, МВС, спеціальних палат медичних закладів, спостережних комісій, ВДВС.

Білет № 13 Питання № 1 Особливості ведення електронного документообігу в органах прокуратури України.

2.1. Приймання, доставляння та передавання документів здійснюється працівниками секретаріату.

2.2. Документи передаються на розгляд та виконання не пізніше наступного дня після їх реєстрації, а в разі реєстрації у п’ятницю у другій половині дня або передсвяткові дні - не пізніше наступного робочого дня.

У прокуратурах обласного рівня та Генеральній прокуратурі України передавання документів здійснюється не менш ніж двічі на день, у прокуратурах районного рівня - безпосередньо за їх надходженням.

Звернення з вимогою розпочати досудове розслідування, заяви і повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та інші термінові документи передаються на розгляд керівництву прокуратури невідкладно.

2.3. Приймання та передавання вхідних, вихідних і внутрішніх документів на всіх етапах проходження здійснюється через працівників секретаріату, канцелярії з обов’язковою відміткою у відповідних книгах обліку (додаток 2) чи картках (при використанні в прокуратурі автоматизованої системи електронного документообігу - з відповідними реєстрами, відображенням руху документів у системі).

Передавання внутрішніх документів між підрозділами, які розташовані у різних адміністративних будівлях, здійснюється через секретаріат.

2.4. Документи з одного самостійного структурного підрозділу до іншого передаються через канцелярії (з фіксуванням дати та часу) за згодою їх керівників, а в разі незгоди - за письмовою вказівкою керівництва прокуратури.

Підставою для передавання документів є обґрунтований та погоджений керівником рапорт виконавця.

2.5. Наглядові провадження передаються в інший підрозділ у тимчасове користування у підшитому вигляді, під розписку, з письмового дозволу керівника підрозділу, з відміткою на картці обліку руху наглядового провадження (додаток 3); при використанні в прокуратурі автоматизованої системи електронного документообігу - з відображенням руху наглядового провадження в системі.

2.6. Звернення, матеріали кримінальних проваджень та наглядові провадження для постійного користування передаються через працівників канцелярії з відміткою у відповідних книгах обліку (коли і кому передані документи).

2.7. Працівники секретаріату, канцелярії не відповідають за документи, які були передані без їх участі (керівником особисто виконавцю, інше) та відповідної реєстрації у секретаріаті, канцелярії.

2.8. Працівники прокуратури, які отримали документи без реєстрації у прокуратурі, повинні невідкладно особисто або за участі працівника канцелярії передати такі документи у відповідний підрозділ (працівнику) секретаріату для здійснення реєстрації у загальному порядку.

Документи, які надані для реєстрації, обов’язково повинні містити відмітки про дату, посаду та прізвище особи, що їх отримала, інформацію про додатки та їх місцезнаходження (у разі їх наявності).

Відповідальність за документи, які були передані керівником особисто виконавцю без відповідної реєстрації (обліку) у секретаріаті, канцелярії, покладається на осіб, які прийняли таке рішення.

2.9. Проходження, розгляд і виконання документів засвідчується відмітками (позначками) про надходження, реєстрацію, порядок виконання, контроль, передачу, які розміщуються на документі або на аркуші паперу з резолюцією.

Усі відмітки датуються і підписуються, підпис розшифровується.

При використанні в прокуратурі автоматизованої системи електронного документообігу ці дані також фіксуються у відповідних електронних картках документів.

2.10. Особові справи працівників прокуратури витребовуються за підписом керівника прокуратури, який відповідає за організацію роботи з кадрами, за індексом (вихідним номером) кадрового підрозділу.

Працювати з матеріалами особових справ мають право лише керівники прокуратури, структурних підрозділів та працівники кадрових підрозділів прокуратури.

Особові справи видаються під особистий підпис у відповідних облікових формах.

2.11. Накази, вказівки, розпорядження та інші документи передаються на ознайомлення відповідно до резолюції керівництва прокуратури або структурного підрозділу із зазначенням терміну ознайомлення.

Працівники, які ознайомились з документом, розписуються на ньому або на окремому аркуші (листі про ознайомлення), вказуючи дату та прізвище.

Регламент ГПУ