8. Краєзнавство в курсах шкільної географії.

Краєзнавчий принцип навчання є одним з провідних принципів сучасної шкільної географічної освіти. У 60-ті роки XIX ст. цей принцип був обґрунтований фундатором наукових засад методики навчання географії К.Д. Ушинським (1824-1870). У своїх педагогічних працях та в практичній педагогічній діяльності він приділяв велику увагу необхідності тісно поєднувати навчання географії з вивченням навколишньої природи і діяльності людини в ній.

Особливої актуальності набув цей принцип під час формування концепції української національної школи. Велике значення втіленню провідних краєзнавчих ідей приділяють сучасні географи. Й. Р. Гілецький, аналізуючи теоретичні основи безперервної географічної освіти, краєзнавчий принцип підпорядковує принципу ідейної спрямованості на національні та загальнолюдські цінності, який повинен бути визначальним для всієї української освіти.

Краєзнавчий принцип значним чином обумовлює співвідношення загального обсягу навчального географічного матеріалу, який стосується своєї країни, області і решти світу. Центральне місце українознавчих курсів у системі шкільної географічної освіти визначається не тільки більшим обсягом годин, виділених у навчальному плані, але й тим, що на них лягає основне теоретичне навантаження в пізнанні предмету.

Шкільні курси географії займають особливе місце у системі краєзнавчої роботи. Зважаючи на важливість краєзнавства в справі навчання і виховання особистості, краєзнавча діяльність має зайняти належне місце в кожній школі і бути обов'язковою для всіх учителів географії, розгортатись комплексно, мати належну структуру і організаційне оформлення.

У викладанні географії краєзнавство – один із засобів здійснення виховного навчання. В зв'язку з цим виділяють навчально-урочне краєзнавство, зміст і характер якого визначаються навчальною програмою з географії, і позапрограмне (позакласне), завдання і зміст якого будуються у відповідності з планом виховної роботи в школі. Обидва напрями переплітаються і створюють умови, які забезпечують викладання географії на конкретних життєвих прикладах з використанням місцевого краєзнавчого матеріалу.

Значення краєзнавчого принципу у викладанні географії в тому, що при вивченні "свого краю", "своєї місцевості" в учнів формується правильна і чітка уява про об'єкти, явища і процеси, які є основою для формування понять. Тим самим краєзнавчий принцип дає можливість будувати викладання відповідно дидактичному правилу: "Від відомого до невідомого, від близького до далекого".

Краєзнавство в географії допомагає вирішувати і іншу педагогічну проблему – поєднує навчання з життям. Разом з тим показує і практичне значення теоретичних знань, які отримує особистість в школі.

Краєзнавство – один із засобів здійснення міжпредметних зв'язків у викладанні різних шкільних предметів, воно сприяє реалізації прогалин у знаннях учнів. Використання вчителем в ході уроку краєзнавчого матеріалу активізує діяльність учнів як на уроці географії, так і поза ним.

Великі труднощі у вчителів виникають у зв'язку з необхідністю зберегти певну пропорцію в кількісному і якісному відборі краєзнавчого матеріалу, який використовується на уроці з метою навчання, виховання і розвитку. Всі краєзнавчі факти повинні бути доступні і їх повинно бути достатньо для того, щоб вибрати матеріал, який допоможе засвоєнню географії. Проте ці дані і факти не повинні заміняти собою сам предмет. Об'єм краєзнавчих знань повинен бути таким, який забезпечить свідоме і міцне засвоєння географічного матеріалу, що вивчається.

Коли вчитель відбирає краєзнавчий матеріал на урок, він повинен враховувати такі правила:

• краєзнавчий матеріал повинен бути достовірним і науковим;

• його необхідно привести у відповідність з навчальною програмою;

• цей матеріал повинен відповідати рівню загального розвитку, інтересам і віку школярів;

• краєзнавчі об'єкти необхідно вивчати всебічно, з перспективою використання у наступних класах.

У дидактичному процесі школи з метою викликати зацікавленість учнів до вивчення матеріалів рідного краю бажано використовувати такі форми нестандартних уроків: урок-екскурсія, урок-експедиція, урок-мандрівка, урок-дослідження, урок серед природи, відео урок, кіноподорож.

Зв'язок географічного матеріалу з краєзнавчим може здійснюватись на різних етапах вивчення теми. Краєзнавство своїм змістом і прийомами дослідницької роботи сприяє наочності у викладанні географії. Вивчаючи свій край, учні спостерігають за природним середовищем, життям людей, процесами розвитку і взаємозв'язку компонентів природи, результатами господарської діяльності людини. Все це підтверджує наукові висновки і положення, що складають основу географії.

Учні, займаючись краєзнавством, знайомляться з природними об'єктами і господарською діяльністю людей, відвідуючи різні підприємства. Здійснюючи краєзнавчий принцип у викладанні, відбувається засвоєння учнями навчального матеріалу, набуваються вміння дослідницького характеру, іде підготовка до практичної діяльності і розширюються загальноосвітні знання.

Найбільш можливостей для застосування краєзнавчого принципу мають „Рідний край” (5 клас), та „Географія України” (8-9 класи).

Вивчаючи курс "Рідний край", учні знайомляться з територією, де вони проживають, з її головними особливостями, знайомляться з характерними рисами природи (рельєфом, кліматом, водами, рослинністю, ґрунтами й іншими ресурсами). Велике значення має вивчення і характер використання людиною цих ресурсів. У дітей цього віку ще не сформовані загальні географічні поняття, і вони можуть спиратися тільки на неміцний фундамент знань, отриманих на уроках з „Природознавства”. Одним з найголовніших завдань цього курсу є формування в свідомості дитини чітких, конкретних географічних понять, створення понятійно-термінологічного апарату. У результаті вивчення курсу учні активніше вивчають свій край, збирають та роблять первинну обробку краєзнавчо-географічної інформації.

Курс "Загальної географії" (6 клас) – це перший початковий курс фізичної географії в школі, цілком будується на краєзнавчій основі. Головна особливість цього курсу в тому, що в його зміст входить багато загальних географічних понять: горизонт і сторони горизонту, план і географічна карта, форми земної поверхні (низовина, височина, плоскогір'я, гори), погода і клімат, які необхідно засвоїти для підготовки і вивчення країнознавчих курсів. Конкретне мислення, що розвинуте у школярів в 11 - 12 років, причина того, що більша частина цих понять сприймаються без достатнього розуміння їхньої суті.

У курсі, при вивченні деяких тем, таких як "План місцевості", "Гідросфера", "Літосфера" дається матеріал, що отриманий при спостереженнях і при виконанні практичних робіт учнями на місцевості. Окремі уроки по цих темах можна проводити безпосередньо на природі. Ці уроки можуть бути або з практичними завданнями, або без них.

Урок з практичними завданнями – це коли, наприклад, знімається план місцевості, або вимірюється висота схилу. На уроці, де немає практичних завдань, учитель, наприклад, формує географічні поняття про оточуючі об'єкти свого краю.

Особливе місце в 6 класі належить вивченню розділу "План і карта". Зміст цього розділу засвоюється на основі практичних занять на місцевості і вправ із планом та картами свого краю. Заняття повинні будуватись так, щоб учні на своєму місцевому матеріалі навчились орієнтуватись, знімати план місцевості і засвоювати умовні топографічні знаки реального оточення. Такі заняття сприяють розумінню умовних знаків плану і карти.

При вивченні теми "Сонячна система" необхідно навчити учнів відшукувати Полярну зірку і орієнтуватися за нею на місцевості. Необхідно також навчати школярів визначати і кут падіння сонячного проміння.

При виконанні практичної роботи на місцевості за темами, пов’язаних з вивченням форм поверхні, характером залягання гірських порід, водами, їх використанням і охороною тощо учні знайомляться з поверхнею найближчих околиць школи. Щоб навчання принесло бажаний результат, учитель повинен уважно вивчити район, де буде проводитись практична робота, щоб отримати найкращий результат від спостережень.

Отже, поняття, які вивчатимуться в темах "Літосфера" і "Гідросфера" будуть засвоюватися учнями глибоко на основі того, що все це вони вже бачили. Добре коли в школі є географічний кабінет або шкільний краєзнавчий музей з краєзнавчими стендами, що сприяють більш глибокому засвоєнню знань.

Вивчаючи тему "Атмосфера", вчитель повинен приділяти максимум уваги систематичним спостереженням та їх аналізу. Коли учні спостерігають та узагальнюють дані про погоду, то їм значно легше засвоїти поняття даної теми і, працюючи, вони будуть проявляти інтерес до географії. Виконання практичної роботи „Спостереження за погодою” і опрацювання зібраних матеріалів, що проводиться на місцевості, завершується та систематизується дома і в школі, сприяє вивченню найбільш характерних ознак погоди рідного краю.

Поняття про клімат і кліматоутворюючі чинники формуються на основі знань про погоду своєї місцевості, що отримують під час систематичних спостережень, що ведуться на шкільному географічному майданчику. Накопичення фактичного матеріалу дає можливість зрозуміти закономірності, що відбуваються в атмосферних явищах. Усе це допоможе учню визначати та давати характеристику різним типам погоди. Спостереження учні фіксують не тільки у власних календарях погоди, а також ведуть загальношкільний календар. Результати безперервних спостережень, зібраних у школі за ряд років, дає можливість робити висновки про основні, характерні риси клімату рідного краю.

Отже, треба пам'ятати, що краєзнавчий матеріал – основа для географічного краєзнавства.

При вивченні теми "Взаємозв'язки компонентів природи" учні складають опис природного комплексу своєї місцевості. Велике зацікавлення вони проявляють, виконуючи цю практичну роботу на місцевості, досліджуючи найбільш характерні компоненти – гірські породи, ґрунти, рослини і тварини. Знання особливостей свого природного комплексу дозволить учням значно легше засвоювати матеріал про інші.

У кінці курсу "Загальна географія" в розділі "Природа і населення своєї місцевості" іде узагальнення і систематизація знань про свій край. Тут необхідно звернути увагу на взаємодію природи і людини в рідному краї. Зосередження уваги на господарській діяльності людини в рідному краї буде сприяти не тільки економічному навчанню і вихованню, а також і екологічному.

Основне навантаження по вивченню географічного краєзнавства припадає на шкільний курс “Фізична географія України” (8 клас). На вивчення теми “Фізична географія своєї області” навчальним планом передбачається п’ять годин. Необхідно звернути увагу на те, що вона є останньою в цьому курсі. Їй передує комплексне вивчення фізичної географії України. Це свідчить про те, що в учнів вже повинні бути сформовані поняття, вміння та навички, необхідні для глибокого безпосереднього вивчення природи рідного краю з наголосом на регіональні феномени як місцевого, так і світового рівня. Розглядаючи та оцінюючи природні умови і природні ресурси, учні мають усвідомити, що природа повинна залишатися, в першу чергу, об’єктом дослідження і подальшого аналізу, а не експлуатації.

Краєзнавча робота у старших класах направлена на вивчення соціально-економічних об’єктів території: „Географія країни” (9 клас). Ці дослідження повинні охопити аналіз особливості розселення населення, структури (національну, статево-вікову) його побут, культуру. За останні роки в Україні відбулися кардинальні зміни в галузевій, управлінській структурах. Не менш цікаві дослідження можна провести стосовно територіальної структури. Рідний край також охопили ці зміни, і тому, віє є об’єктом дослідження цих процесів. Результати проведеної роботи повинні бути доповненні картами, схемами, графіками.

Щоб учні отримували міцні знання про рідний край, треба забезпечити школу найбільш актуальною краєзнавчою літературою та приладами для проведення досліджень.

Вивчення рідного краю можна проводити і самостійно в позаурочний час.