2. Методологічні основи створення комплексних програм краєзнавчо-туристичної роботи.

Виходячи із завдань закладів освіти, туристсько-екскурсійних організацій України, навчальні заклади в роботі з учнівською молоддю повинні направити свої зусилля на залучення спеціалістів різних галузей та створення комплексних програм екскурсійного обслуговування, які б стали невід'ємним наочним доповненням при вивченні базових навчальних предметів: історії, літератури, природничих наук, народознавства. Виходячи із специфіки об'єкту дослідження, краєзнавство повинно стати цілісною дисципліною, що об'єднує в собі різні предмети.

Основна мета створення комплексних програм: засобами екскурсій на місцевому матеріалі знайомити учнів з історичним минулим нашої країни, досягненнями національної культури, природою, традиціями і звичаями свого народу, а також культурами інших народів, які проживають на території України.

Завдання екскурсійних програм — допомагати педагогам у наданні учням додаткових знань про свій рідний край для використання їх на уроках і в позакласній роботі, тим самим забезпечуючи і освітнє, і пізнавальне, і виховне значення екскурсій.

Перший етап — складання програми. До комплексних програм слід включати 2-3 різноманітні за тематикою екскурсії для кожного класу. Це історико-краєзнавчі, літературно-мистецтвознавчі, природничі, виробничі тощо. При цьому використовуються усі види екскурсій — міські, виробничі, музейні, позаміські (у меншій мірі).

Історико-краєзнавчі екскурсії можуть бути різних напрямків: історичні, військово-історичні, історико-архітектурні, історико-релігієзнавчі та інші. В них слід висвітлювати історію формування нації та державності, допомагати юним громадянам України глибоко і об'єктивно сприймати нерозкриті й призабуті факти, відновлювати в пам'яті імена національних героїв визвольного руху, Великої Вітчизняної війни, трудової слави.

Мета військово-історичних — виховання молодого покоління на багатовікових традиціях захисників народу України від дружинників Київської Русі до воїнів, що відстоювали нашу землю від поневолення у роки Великої Вітчизняної війни.

Історико-архітектурні — це показ пам'яток (і пов'язаних з ними подій) певного періоду чи архітектурного стилю, планування, забудови та реконструкцій вулиць, архітектурних ансамблів, мікрорайонів, знайомство з творчістю відомого архітектора.

Літературно-мистецтвознавчі екскурсії повинні сприяти естетичному та духовному розвитку особистості, оволодінню знаннями з різноманітних галузей мистецтва, формуванню естетичних цінностей. Це також екскурсії по місцях, де відбувалися події, висвітлені в літературних творах, до майстерень митців, до творців народних художніх промислів тощо.

Природничі екскурсії. Кожна місцевість має необмежені можливості для їх створення. Екскурсії зазначеної тематики не тільки знайомлять учнів з природою рідного краю — його рослинним і тваринним світом, кліматом, водоймищами, типовими ландшафтами України, але учасники вивчають історію природокористування, взаємини людини з навколишнім середовищем. Вони сприяють формуванню екологічної культури людини, вихованню господаря своєї землі. Це також екскурсії до національних парків, заповідників, заказників, лісництв, мальовничих місць, пам'ятників паркової архітектури та природи.

Виробничі екскурсії мають стати невід'ємною частиною комплексних програм. Вони повинні сприяти розширенню трудового досвіду дітей, формуванню практичних умінь та навичок, вихованню поваги до масових професій, ознайомленню з умовами ринкової економіки, різними формами господарювання, підприємництва, забезпеченню мобільності фахівця на ринку праці і органічно включати їх у трудову діяльність.

Таким чином, комплекс екскурсій для школярів, ідучи у розвитку кожного тематичного напрямку від нижчого ступеня пізнання до вищого, з урахуванням завдань кожного рівня загальної середньої освіти — початкової, основної, повної і вікових особливостей розширює пізнання учнів про район, місто, область, а потім і Україну.

Другий етап. Розробка екскурсій, написання текстів, методичних розробок, підготовка екскурсоводів за названою тематикою. Для цього екскурсоводи, методисти поряд з науковими працями певних галузей знань повинні вивчити документи та матеріали, пов'язані з завданнями навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладах, і насамперед Державної національної програми “Освіта”, руху учнівської молоді України “Моя земля — земля моїх батьків”, навчальних програм з різних предметів, публікацій.

Ця робота ведеться послідовно і не один рік, в тісному контакті з органами народної освіти, навчальними закладами.

Третій етап — відпрацювання організаційних засад в реалізації програми, складеної по роках навчання.

Отже, в основу розробки і впровадження комплексних програм екскурсійного обслуговування школярів, відповідно до таких принципів навчання як 1) системність; б) спадковість; в) послідовність; г) безперервність. Повинні бути забезпеченні єдності екскурсійної тематики із завданнями навчально-виховного процесу, виходячи з вікових особливостей екскурсантів, робота з однією і тією ж групою екскурсантів протягом певного часу.

У разі, коли екскурсійні можливості міста незначні (відсутність різноманітних екскурсійних об'єктів), екскурсійні організації можуть піти шляхом створення циклів екскурсій для певних вікових груп школярів, наприклад, 1-2, 3-4, 5-7, 8-11 класів або рівнів загальної середньої освіти: початкової (1-3/4 кл.), основної (5-9 кл.), повної (10-11 кл.).

Впроваджуючи комплексні програми, не слід відмовлятися і від різноманітних традиційних форм екскурсійного обслуговування, наприклад, у дні ювілейних, пам'ятних та знаменних дат.

Приділяючи увагу родинному вихованню (“яка сім'я, такий і я”), практикувати проведения екскурсійних сімейних свят у вихідні дні, під час різдвяних та весняних (великодніх) канікул.

У школі продовжувати роботу при написанні творів, проведенні конкурсів малюнків, тематичних виховних заходів, складанні літопису тощо.

Джерелами фінансування екскурсійних заходів, передбачених комплексними програмами, при наявності мають бути кошти державного бюджету, які виділяються установами освіти на організацію навчально-виховного процесу, масових заходів. Додатковими коштами можуть бути добровільні внески організацій, у більшості – власні кошти.

Комплексні програми – це певна система в організації екскурсійної діяльності. В них повинні бути закладені важливі засоби формування національної свідомості, любові до рідної землі, забезпечення духовної єдності поколінь, прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій усіх народів, що населяють Україну.