Розділ 5. Становлення і розвиток валютного ринку

Програмна анотація.

Визначення валютного ринку. Світові валютні ринки. Регіональні і національні валютні ринки. Котирування валют. Валютний курс. Його сутність і вплив на фізичний обсяг імпорту й експорту. Відношення експортних та імпортних цін для країни. Вплив валютного курсу на торговий баланс. Несприятливий вплив на національну економіку неперед- бачених коливань валютного курсу. Фундаментальний аналіз. Технічний аналіз. Економічні фактори. Модель стійкого росту держави. Процентна ставка. Інтервенція центральних банків. Державні казначейські зобов'язання. Національні особливості валютного курсу в Україні.

Опорний конспект.

Валютний ринок - сукупність усіх відносин, які вини- кають між суб'єктами валютних операцій. З інституціональної точки зору валютний ринок являє собою безліч великих комерційних банків і інших фінансових установ, де відбу- вається купівля-продаж валют на основі попиту та пропозиції для обслуговування міжнародного платіжного обороту з використанням засобів зв'язку (від телефонів і телексів до електронних і супутникових систем).

Світові валютні ринки зосереджені у світових фінансових центрах. Серед них виділяють валютні ринки в Лондоні, Нью- Йорку, Франкфурті-на-Майні, Парижі, Цюріху, Токіо, Сінгапурі й ін. На світових валютних ринках банки проводять операції з валютами, які широко використовуються у світовому платіж- ному обороті, і майже не здійснюють угод з валютами регіо- нального і місцевого значення незалежно від їхнього статусу і надійності.

Fla регіональному і національному валютному ринках здійснюються операції з певними конвертованими валютами. Котирування валют, використовуване для валютних операцій у певному регіоні, відносно регулярно здійснюється банками даного регіону, а валют місцевого значення - банками, для яких ця валюта є національної й активно застосовується в угодах з місцевою клієнтурою.

Котирування іноземних валют у національну використову- ється банками переважно в операціях з торгово-промисловою клієнтурою, яка цікавиться вартістю конкретних іноземних валют по відношенню до національної, у якій виражені їхні ресурси. В операціях на міжбанківському валютному ринку котирування здійснюється переважно стосовно долара СІЛА, оскільки він є загальновизнаним міжнародним платіжним і резервним засобом, переважною валютою ринку валют. Значна частіша угод з купівлі-продажу валют (крім долара США) відбувається через долар як проміжну валюту, тому що по угодах з доларом США банки звичайно мають можливість ро- бити більш великі операції в зв'язку з його значним використан- ням у міжнародному обороті і покривати їхній контругодами.

Основні учасники торгових угод на валютному ринку - це великі комерційні банки, які в багатьох випадках виконують функції дилерів у ринковому процесі.

Будь-яка валютна політика в більшому чи меншому ступені впливає на зовнішню вартість або валютний курс національної грошової одиниці - комплексний показник не тільки ефектив- ності грошово-кредитної політики в цілому в порівнянні з економіками інших країн. Вплив валютної сфери на націо- нальне господарство відбувається головним чином через меха- нізм формування і функціонування валютних курсів.

Коливання валютного курсу, насамперед, впливають на фізичний обсяг імпорту й експорту. Зниження курсу націо- нальної валюти за інших рівних умов веде до росту внут- рішніх цін на імпортні товари, що викликає зниження імпорту

89

за рахунок переключення попиту на вітчизняну продукцію, і до зниження зовнішніх цін на експортну продукцію, наслід- ком якого є ріст експорту. Підвищення курсу національної валюти, як правило, веде до зворотних процесів.

Не менш важливим, ніж зміна у фізичному обсязі експорту й імпорту, є зміна кількості і якості національних факторів (перерозподільні процеси на рівні світового господарства в цілому). Ці зміни відображають показник «умови торгівлі» - відношення експортних і імпортних цін для даної країни. Так, зміна курсу валюти на 1% веде до зміни імпортних цін на 0,8% і експортних - на 0,1-0,6% у залежності від країни. Отже, за інших рівних умов зниження курсу національної валюти погіршує «умови торгівлі», а його підвищення - поліпшує.

У сукупності зазначені два фактори визначають вплив валютного курсу на торговий баланс країни.

Крім безпосереднього впливу на експортно-імпортні операції непередбачені коливання валютного курсу можуть несприятливо впливати на національну економіку і через інші канали:

• падіння курсу національної валюти може служити одним з факторів розвитку інфляції в країні;

• значно ускладнюється поточне і перспективне планування зовнішньоекономічних операцій (різко зростають ризики в міжнародній торгівлі й інвестиціях);

• підвищується імовірність дестабілізуючих дій спекулянтів, що може привести до значних економічних витрат (кризи грошово-кредитної системи, повної невизначеності на ринку, сильного підвищення прибутковості спекулятивних операцій над середньою нормою прибутку в економіці).

90

г (Лондон, Сінгапур, Париж, Токіо) здійснюються операції з валютами, які широко використовуються в міжнародному платіжному обсязі	Проведення операцій лише 3 обмеженою кількістю СКВ	Сукупність операцій, здійснюваних банками, розташованими на території даної країни, по валютному обслуговуванню своїх клієнтів, в числі яких компанії, приватні

В даний час завдяки швидкому розвитку техніки зв’язку та зняттю валютних обмежень в розвинених країнах валютний ринок надбав техніко-організадійну цілісність в світовому масштабі. Виділення національного, регіонального та світового | ВР стало в значній мірі умовним

Час від часу виникає необхідність в проведенні валютних операцій

Гігантські банки (до 100 млн. дол.

• сума угод стандартна угода

• 5 - 10 млн. дол.)

91

Своєчасне здійснювання розрахунків і більш ефективне використання валютних коштів			Проведення валютної політики, спрямованої на державно- монополістичне регулювання економіки

Взаємозв’язок світових валютних, кредитних та фінансових ринків Диверсифікація валютних резервів банків підприємств, держави Одержання учасниками валютних операцій прибутку у вигляді різниці в курсі валют ІМПОРТЕРИ які мають зробити платежі за куплені товари и одержані			ЕКСПОРТЕРИ які одержали виторг за продані товари, надані послуги
	ПОПИТ - ПРОПОЗИЦІЯ			<3—-ДР
	валютних ринках
Тпанспоптні и судові компанії			Фізичні и юридичні особи, які мають зобов’язання зі сплати дивідендів, погашення позик, кредитів и процентів за ними
стоахові товариства та банки.
які одержують валюту як сплату за надані послуги у вигляді фрахту, страхової премії, брокерських, банківських емісій

Більш ефективне обслуговування внутрішнього та міжнародного платіжного обороту

Прискорення оборотності валютних коштів

Страхування «звичайних» ризиків від можливої зміни валютного курсу

92

Валютний курс, будучи одним із самих головних показників відкритої економіки, дуже важко піддається прогнозуванню, тому що на нього впливає, величезна кількість параметрів.

Виділяють два методи прогнозування: фундаментальний аналіз і технічний.

Фундаментальний аналіз досліджує взаємодію макроеко- номічних, політичних і інших (землетруси, аварії і т.д.) факторів між собою і, як результат, вплив їх на валютний курс.

Технічніш аналіз досліджує психологію учасників ріжку ймовірнісно - стохастичними методами. Найкращого резуль- тату в прогнозуванні можна добитися тільки при комбіну- ванні цих двох методів.

Економічні фактори поділяються на безпосередньо макро- економічні показники й інструменти центральних банків і каз- начейств, котрі впливають безпосередньо на валютний курс. Оскільки валютний курс - це самий об'єктивний показник співвідношення економік двох країн, то основний вплив на нього здійснює порівняння темпів економічного росту держави:

ДРГ(%)= [аВВП(%)+(1ЧЭ(%)Км]:[(1(1+1)Ь (5.1)

де:

ДРГ(%) - темп росту держави;

dBBII (%) - темп росту валового внутрішнього продукту;

d4)(%) - темп зміни сальдо торгового балансу;

Км - економічний мультиплікатор;

d(l +1) - темп зміни індексу інфляції.

Усі показники беруться стосовно попереднього періоду. Природно, випередження економічного росту країни стосовно іншої сприяє зміцненню валюти першої країни.

Модель стійкого росту держави така:

РГ >= аДБ; (1РГ = <1М1, (5.2)

де

сІДЬ - темп росту дефіциту бюджету;

93

dMl - темп росту грошової маси (Ml)

Однак для економіки США кількість емітованої грошової маси (МІ) не має значення в зв'язку з привілейованим положенням долара США в усьому світі. З 1976 року (Ямайська угода - відмінно золотий стандарт) долар США є еквівалентом усіх взаєморозрахунків у світі. Тому всі центральні банки, банки, компанії і приватні особи прагнуть зберігати значну частину своїх заощаджень у доларах США. За 22 роки казначейство США надрукувало доларів у чотири рази більше, ніж необхідно для обслуговування внутрішнього валового продукту. А за свої долари (собівартість виготов- лення стодоларової банкноти 0,04 долара) США одержує всі матеріальні ресурси.

Перша нерівність моделі стійкого росту говорить про те, що темп росту дефіциту державного бюджету не повинен перевищувати темпу економічного росту. Ця ідея заснована на тому, що доходи держави утворюються в основному за рахунок податків, які у свою чергу прямо пропорційно пов'язані з економічним ростом.

Таким чином, при економічному росту держава може собі дозволити витрачати коштів більше, ніж у попередній період, але в межах темпу росту. Валютний ринок дуже сильно реагує, коли дефіцит бюджету набагато перевищує поперед- ній, - валюта різко падає. А коли дефіцит бюджету різко зменшується, - валюта росте.

Друга рівність у моделі стійкого економічного росту держави говорить про відповідність темпів приросту грошо- вої маси (МІ) з темпом економічного росту. Ідея заснована на тому, що для обслуговування ВВП необхідна певна грошова маса. Ріст ВВП при незмінній грошовій масі почне дуже швидко гальмуватися. Тому монетарна політика центральних банків повинна сполучатися з динамікою ВВП. При значному випередженні темпів росту грошової маси (МІ) відносно темпів росту ВВП з'являється підстава для нарощування

94

темпів інфляції, а на валютному ринку збільшується пропозиція даної валюти, не компенсована попитом.

Таким чином, при прогнозуванні валютних курсів для всіх країн, крім СІЛА, необхідно відслідковувати емісії централь- них банків і проводити аналіз. Для долара США аналіз грошової маси (МІ) має свої особливості. Емісія Федеральної Резервної системи (ФРС) не впливає на ринок. Але якщо в якому-небудь інвестиційно привабливому регіоні виникає економічна криза чи навіть небезпека такої, валютний ринок відразу очікує повернення значної кількості доларів США на батьківщину і, отже, перевищення пропозиції доларів США на валютному ринку над попитом.

Усі показники, які входять до моделі стійкого росту, є факторами, котрі учасники ринку спочатку прогнозують, а потім оцінюють відносно валютного курсу. У розпорядженні держави є інструменти, за допомогою яких можна впливати на валютний курс через вплив на елементи моделі стійкого росту. До цих інструментів відносяться: процентна ставка, інтервенції центральних банків, емісія державних казна- чейських зобов'язань і ставка прибутковості по них.

Процентна ставка - це відсоток, під яким центральний банк країни надає кредити найбільшим банкам цієї країни. Ті, у свою чергу, можуть кредитувати більш дрібні банки і компанії. Таким чином, кінцева кредитна ставка складається з процентної ставки, надбавки за ризик і прибутку великого банку. Але банки можуть брати кредити (депозити) в інших банків, компаній і приватних вкладників. Підвищення про- центної ставки збільшує схильність до заощаджень (збері- гаючи національну валюту в економіці країни і підвищуючи попит на неї інвесторів), що сприяє зміцненню валюти й ослабленню інфляційних процесів, тому що зменшується споживання. Але, коли процентна ставка висока, кредити дуже дорогі, собівартість продукції підвищується і конку- рентноздатність падає. Знижуючись, процентна ставка

95

стимулює економічний ріст. Але цей ефект запізнюється в порівнянні з припливом і відтоком коштів інвесторів.

Другий монетарний інструмент центральних банків - це інтервенції. Інтервенція може бути доларовою, коли треба підтримати курс національної валюти, і у національній валюті, коли її високий курс негативно відображається на експорті. Для успіху інтервенції необхідний значний обсяг коштів, який на практиці часто відсутній у центрального банку. Але ефект інтервенції має два психологічних впливи на ринок. По-перше, центральний банк використовує інтер- венцію як сигнал, що попереджає про зміну монетарної політики. По-друге, інтервенція використовується як сигнал, що попереджає ринок про те, що валютний курс занадто сильно відхилився від свого рівноважного значення. У ці моменти ринок може бути перекуплений (чи перепроданий) і центральний банк із вигодою використовує фактор рапто- вості, змінивши тренд валютного ринку.

Третій інструмент міністерства фінансів - це державні казначейські зобов'язання. У СІЛА ринок коштовних державних паперів представлений казначейськими обліга- ціями з терміном погашення 10-30 років, казначейськими нотами - процентні облігації уряду США з терміном погашення 1-10 років і казначейські векселі - боргові зобов'язання уряду США з терміном обігу менше 1 року. Саме останні цінні папери з терміном погашення 3 місяці інвестори умовно вважають безризиковими активами, а прибутковість по них - безризиковою процентною ставкою. В ідеалі, вона повинна збігатися з процентною ставкою ФРС.

Економіка України зараз знаходиться в перехідній стадії, від командної системи керування до ринкової економіки, яка розвивається. Тому прогнозування валютного курсу долар/гривня має ряд національних особливостей.

ВВП України в 1998 році склав близько ЗО млрд. дол. СІЛА. В умовах зниження ВВП і збільшення негативного

96

сальдо торгового балансу стримування падіння курсу гривни проводиться жорсткою монетарною політикою - контролем грошової маси, що в остаточному підсумку веде до повного підриву економіки. Другою стримуючою силою є збільшення зовнішнього боргу за рахунок кредитів міжнародних фінансових організацій, а також розміщення єврооблігацій, коли це вдається уряду. Таким чином, коли на Українську міжбанківську валютну біржу (УМВБ) потрапляє сума від $100 млн., то це здатне зупинити падіння гривни на спадному тренді або навіть підвищити її курс, що знаходиться до цього моменту в тимчасовій рівновазі. У короткостроковому періоді на валютний курс впливає подекадна оплата ПДВ великими компаніями (останній термін 9, 19, 29 числа кожного місяця) і відрахування комерційними банками резервів у Нацбанк (терміни ті ж). Тому 8, 9, 18, 19, 28 і 29 числа кожного місяця, як правило, різких падінь валютного курсу гривни до долара США не відбувається. Кожного місяця, який йде за кварталом (січень, квітень, липень, жовтень), усі підприємства і банки повинні платити податок на прибуток (крайній термін оплати

• 19 число). Звичайно за тиждень, що передує цій даті, на валютному ринку починає відчуватися дефіцит гривни, що зупиняє її падіння і може викликати деякий ріст відносно долара США. В іншому всі підходи до прогнозування валют- ного курсу долар/гривня принципово збігаються з методикою фундаментального аналізу на міжнародному валютному ринку.

Хрестоматія.

«Розвиток міжнародних валютних відносин обумовлений ростом продуктивних сил, створенням світового ринку, поглибленням міжнародного поділу праці, формуванням

7^Ш

97

світової системи господарства, інтернаціоналізацією госпо- дарських зв'язків»

Международные валютно-кредитные и фи- нансовые отношения / под. ред. Красавиной Л.М., М.: Финансы и статистика, 1994 г.

«Сучасні валютні ринки є по-справжньому світовими. Валютний ринок відкритий цілодобово з понеділка по п'ятницю. За допомогою сучасних засобів комунікації він іде за рухом сонця навколо планети. Наприклад, західнонімецька марка може продаватися і купуватися між Європою і Нью- Йорком, коли сонце знаходиться над Атлантичним океаном, між Нью-Йорком і Сан-Франциско, коли сонце знову повер- тається до Європи. Обсяги торгівлі величезні, у той же час число персоналу, задіяного в цій сфері, складає лише кілька тисяч чоловік в усьому світі».

Линдерт П. Экономика мирохозяйственных связей: Пер. с англ./ общ. ред. и предисл. О.В. Ивановой. - М.: Прогресс, 1992. - с.276

«Монетаристська школа виступала за повне відмовлення від утручання держави в сферу валютних курсів. На думку монетаристів, механізм валютного курсу здатний сам автома- тично забезпечити рівновагу економіки, повне використання виробничих ресурсів, зайнятість і стійкий ріст валового національного продукту»

«Заслуговує на увагу теорія «повзучої фіксації» валютного курсу. Вона являє собою систему періодичної зміни фіксо- ваного курсу на велику величину відповідно до положення валюти країни на ринку. Курс може бути прив'язаний до якій- небудь одній твердій валюті, групі валют чи до розра- хункового показника, який відображає середні коливання валютних курсів на ринку»

Биржевое дело: Учебник/под. ред. В.А. Галанова, А.И. Басова. - М.: Финансы и статистика, 1998. — с. 71

98