1. Тварина може діяти лиже в межах ситуації, що сприй­мається безпосередньо, а всі здійснювані нею акти обмежені біологічними потребами. Людина може передбачати події, чинити відповідно пізнаної необхідності.

2. Тварини здатні використовувати предмети як знаряддя, але жодна тварина не може створити знаряддя праці й виконувати колективні знаряддєві дії.

3. Тварини здатні переживати емоції, але тільки людина може переживати почуття.

4. Різні умови розвитку психіки тварин і людини. Розвиток психіки у тваринному світі підкорено біологічним законам, а розвиток психіки людини детермінується суспільно-історич­ними умовами.

4. Характеристика свідомості. Несвідоме, підсвідоме та надсвідоме Поняття про свідомість, її особливості та функції

Людина як істота, що володіє найскладнішими проявами психіки, є носієм свідомості.

Свідомість — це особливе утворен­ня, що сформувалось під час суспільно-історичного розвитку на основі праці як специфічного виду людської діяльності, є фор­мою цілеспрямованого психічного відображення.

Свідомість – вища форма розвитку психіки. Результат суспільно – історичних умов формування людини в трудовій діяльності, при постійному спілкуванні з іншими людьми.

Характеристики свідомості:

1 сукупність знань про навколишній світ;

2 чітке розрізнення суб”єкту і об”єкту;

3 наявність цілі діяльності;

5 наявність відношення до оточуючого.

Самосвідомість – усвідомлення людини з допомогою мови себе самої, свого відношення до оточуючого світу.

Через свідомість людина здатна пізнати сутність навколиш­нього світу, розуміти його та одночасно знати про те, що вона знає або не знає.

Свідомість характеризується певними особливостями.

Ознаки свідоломості
Рефлексивна здатність, тобто спроможність людини відображати саму себе.	Мисленне уявлення дійсності – побудова схеми буття в психіці людини, причому стосовно минулого і майбутнього.	Використання мови для позначення психічних образів, здатність до комунікації.	Найскладніші прояви інтелектуальної діяльності – абстрактне мислення.	Регуляція окремих вчинків і поведінки в цілому.

Ф ункції свідомості

пізнавальна

регулятивна

прогностична

рефлексивна

Комунікативна Структура свідомості

/Знання - сукупність інформації про навколишню дійсність та спосо­бів її переробки, механізмом чого є діяльність пізнавальних процесів (відчуттів, сприймання, пам'яті, мислення тощо).	Ставлення - суб'єктивне пере­живання людиною ставлення до подій. Виражається в емоціях та почуттях - так званій афективній сфері психіки.
Цілеспрямованість діяльності - спроможність людини до постанов­ки та досягнення мети, навіть при подоланні перешкод. Втілюється в діяльності та вольовій регуляції.	Самосвідомість – здатність людини до пізнання самої себе. Виражається в образі «Я», самооцінці та рівні домагань.

Підсвідомість — це уявлення, бажання, потяги, почуття, стани, психічні явища та акти, які колись упродовж життя «вийшли» зі свідомості, виявляються у відповідних ситуаці­ях ніби автоматично, без чіткого і зрозумілого усвідомлення, але за певних умов їх можна повернути назад і усвідомити
Несвідомість — це сукупність психічних явищ, актів і ■ станів, які виявляються на глибокому рівні функціонування психіки й цілковито позбавляють індивіда можливості впли­ву, оцінки, контролю і звіту в їхньому впливові на поведінку, вчинки, діяльність	Надсвідомість утримує психічні явища, акти і стани, які виникли внаслідок взаємодії зі Всесвітом, а також психічні механізми такої взаємодії

Домашнє завдання

Самостійно опрацювати теми:

1. Історія психології. Основні напрями.

2. Рефлекторний характер психіки. Динамічний стереотип. Процеси збудження та гальмування.

3. Характеристики свідомості.

4. Методи дослідження в психології

Питання для обговорення на семінарах

1. Основні підходи до визначення етапів розвитку психології як науки.

2. Особливості етапу розвитку психології як науки про душу.

3. Особливості етапу розвитку психології як науки про свідо­мість.

4. Особливості етапу розвитку психології як науки про по­ведінку.

5. Предмет вивчення психології на сучасному етапі розвитку науки.

6. Основні психологічні категорії.

7. Класифікація психічних явищ.

8. Галузі психологічних знань.

9. Психологічне дослідження, його етапи.

10. Принципи психологічного дослідження.

11. Взаємозв’язок методології, методів і методик психологіч­ного дослідження.

12. Поняття про метод психологічного дослідження.

13. Місце загальнонаукових та конкретнонаукових методів у психології.

14. Вимоги до методів психологічного дослідження.

15. Поняття про спостереження, види спостережень.

16. Вимоги щодо організації спостереження.

17. Переваги та недоліки методу спостереження.

18. Поняття про експеримент, його види.

19. Переваги та недоліки експерименту.

20. Особливості опитувальних методів: бесіди, анкетування, інтерв’ю.

21. Соціометричне дослідження в психології.

22. Аналіз продуктів діяльності як метод психології.

23. Поняття про психіку, її основні функції.

24. Стадії та рівні розвитку психіки тварин.

25. Особливості психічного відображення.

26. Поняття про свідомість, її функції.

27. Структура свідомості.

28. Поняття про несвідоме, його прояви.

29. Філогенетичні фактори формування свідомості.

30. Онтогенетичні фактори формування свідомості.

Спираючись на опрацьований зміст розділу, сформулюйте відповіді на проблемні питання

1. Проаналізуйте зміни предмету вивчення психології в рам­ках останніх досягнень науки.

2. Визначте місце загальної психології в системі психологіч­них наук.

3. Обґрунтуйте значимість психології для життєдіяльності сучасного суспільства.

4. Відзначте основі відмінності наукового психологічного зна­ння від побутового.

5. Охарактеризуйте основні етапи розвитку психіки людини.

6. Опишіть взаємозв'язок рівнів розвитку психіки і форм по­ведінки живих організмів.

7. Визначте відмінність між подразливістю та чутливістю.

8. Розкрийте сутність та умови виникнення свідомості як ви­щого рівня розвитку психіки.

9. Визначте відмінність експерименту як методу наукового дослідження від спостереження.

10. Визначте вимоги, яких необхідно суворо дотримуватися під час використання бесіди та анкетного опитування.

Розв’яжіть психологічні задачі

1. Уявіть, що до Вас звертається допитливий учень: «На мою думку, на тлі інших наук психологія виглядає досить дивно. Зро­зуміло, що вона прагне вивчати об'єктивні закони, яким підко- рюються психічні вища. Інакше кажучи, вона досліджує те, що існує поза суб'єктом і незалежно від нього. Але не можна не ба­чити, що носієм психічних явищ усе-таки виступає окремий суб'єкт. Саме тому всі психічні явища є суб'єктивними, тобто такими, які протиставляються об'єктивним. Отже, виникає па­радоксальна ситуація: психологія прагне підвести об'єктивну базу під те, що за своєю суттю є суб'єктивним. Що ж насправді вивчає психо­логія?»

Що Ви відповісте цьому учневі?

2. Відомо, що першим методом психології була інтроспекція — спроба прямого проникнення людини в своє психічне життя. В подальшому на зміну йому прийшли опосередковані методи психологічного пізнання — спостереження та експеримент. Са­моспостереження нині відіграє другорядну роль і використову­ється як допоміжний метод психологічного дослідження.

Чому так сталося? Чому психіка людини не може вивчатися безпосередньо?

3. Шкільний психолог може виявити причину невстигання учня, наприклад з математики, застосувавши для цього різні методи. В одному випадку за допомогою стандартизованих ви­мірювань він може визначити рівень розвитку його математич­них здібностей. В другому — запропонує школяреві ряд задач з пройденого матеріалу. В третьому — проведе бесіду з учителем, учнем, його батьками.

Якими методами користуватиметься психолог у кожно­му з перелічених випадків? Який з них матиме перевагу над іншими?

4. Визначте, в якому рядку всі перелічені поняття належать до психічних явищ:

1. Думки, спогади, мозок, розум, інтерес, здібності.

2. Відчуття, травлення, мислення, уява, інтерес, здібності.

3. Характер, забування, бажання, думки, мрії, потреби.

4. Воля, радість, уважність, апетит, пригадування, біль.

5. Чому павук, посаджений в банку разом з мухою, не «впізнає» її, перебуваючи при цьому в голодному стані, в той час як в зви­чайних умовах спеціально ловить мух в павутиння і з’їдає їх?

6. Як відомо, клювання у курчати — інстинктивний механізм, готовий вже до моменту народження. Але спочатку курча клює і зернята, і дрібні камінці, й інші предмети. Лише потім воно навчається відрізняти зернята і клювати тільки їх. На цьому прикладі поясніть взаємозв’язок інстинкту і навички.

7. Чому зайця легше навчити «бити в барабан», а борсука «пра­ти білизну», ніж навпаки? Який узагальнений висновок можна зробити про навички тварин?

8. Поза кліткою, в якій сидить шимпанзе, на відстані, що не дозволяє дотягнутися кінцівкою, кладуть принаду (банан, апельсин). У клітці лежить палиця. Мавпа може наблизити до себе принаду, лише скориставшись палицею. Спочатку вона намагається схопити фрукти безпосередньо лапою. Ці спроби не приносять успіху. Активність шимпанзе на деякий час начеб­то згасає. Тварина відволікається від принади, не намагається більше дістати її. Потім знову вдається до таких спроб, але тепер уже бере палицю, протягує її до плоду, доторкується до нього, тягне палицю назад, знову протягує її і знову тягне назад. У ре­зультаті плід усе більше наближається до мавпи, зрештою вона здобуває його. Задачу розв’язано.

Як пояснити таку поведінку тварини? Про яку стадію роз­витку психіки вона свідчить?

9. Прокоментуйте наступну думку. Наведіть принаймні 5 доводів «за і проти»».