- •1. Нафта і газ на карті світу
- •1.1. Світові запаси нафти і газу
- •1.2. Стан і перспективи нафтогазовидобутку в Україні
- •Західноукраїнський нафтогазоносний регіон
- •Східний нафтогазоносний регіон
- •Південноукраїнський нафтогазоносний регіон
- •2. Основи нафтогазопромислового геології
- •2.1 Загальні питання про будову і склад Земної кори.
- •2.3. Склад нафти і газу
- •2.2. Форми залягання осадових гірських порід
- •3. Походження вуглеводнів
- •3.1. Походження нафти
- •3.2. Походження газу
- •3.3. Утворення родовищ нафти і газу
- •4. Методи пошуку і розвідки нафтових і газових родовищ
- •4.1 Геологічні методи
- •4.2 Геофізичні методи
- •4.3 Електрична розвідка
- •4.4 Магніторозвідка
- •4.5 Гідрогеохімічні методи
- •4.6 Буріння та дослідження свердловин
- •5. Буріння нафтових і газових свердловин
- •5.1 Поняття про свердловину
- •5.2 Класифікація свердловин за призначенням
- •5.3 Класифікація способів буріння свердловин
- •6.2. Обертальне буріння
- •6.3. Ударно-обертальне буріння
- •7. Бурові установки, обладнання та інструмент
- •7.1 Бурові установки
- •7.2 Бурильні труби і її складові елементи
- •7.3. Обсадні труби
- •8. Особливості будівництва свердловини
- •8.1 Цикл будівництва свердловини
- •8.2. Промиванн свердловини
- •8.3 Хімічна обробка, приготування та очищення бурових розчинів
- •8.4 Кріплення свердловини обсадними трубами.
- •8.5. Цементування свердловини
- •8.6. Освоєння свердловини
- •8.7. Ускладнення, що виникають при бурінні свердловини
- •9. Особливі види будівництва свердловин
- •9.1 Похило-спрямовані і горизонтальні свердловини
- •9.2 Надглибокі свердловини
- •9.3 Буріння свердловин на морі
- •9.3 3Астосування скерованих свердловин при освоєнні нафтогазових покладів
- •10. Видобування нафти і газу
- •10.1. Коротка історія розвитку нафтогазовидобутку
- •10.2 Етапи видобування нафти і газу
- •Методи підвищення нафтовіддачі і газоотдачи пластів
- •11. Експлуатація нафтових і газових свердловин
- •11.1 Способи підйому пластового флюїду
- •11.2 Обладнання вибою свердловин
- •11.3 Обладнання свердловин
- •11.4 Промислова підготовка нафти і газу
- •11.5 Води, що використовуються для закачування в пласт
- •1) Відстоювання від нафти і газу;
- •2) Знищення мікроорганізмів.
- •1) Згущенням сітки свердловин;
- •2) Збільшенням нагнітання води чи газу в пласт для підтримання пластового тиску;
- •3) Проведенням робіт по впливу на привибійні зони свердловин і щодо підвищення проникності пласта та ін.
- •12. Переробка нафти і газу
- •12.1 Продукти переробки нафти
- •Нафтові олії
- •Інші нафтопродукти
- •12.2. Основні етапи нафтопереробки
- •Первинна переробка нафти
- •Вторинна переробка нафти
- •Очищення світлих нафтопродуктів
- •12.3 Типи нафтопереробних заводів
- •Переробка газів
- •Основні об'єкти газопереробних заводів
- •13. Посібники транспортування нафти, нафтопродуктів і газу
- •13.1 Способи транспортування нафти, нафтопродуктів і газу
- •Залізничний транспорт
- •Водний транспорт
- •Автомобільний транспорт
- •Трубопровідний транспорт
- •Транспортування нафти
- •Транспортування газу
- •Транспортування нафтопродуктів
- •14. Трубопровідний транспорт нафти
- •14.1 Властивості нафти, що впливають на технологію її транспорту
- •11.2. Класифікація нафтопроводів
- •14.2 Труби для магістральних нафтопроводів
- •Засоби захисту трубопроводів від корозії
- •Ізоляційні покриття
- •15. Резервуари і резервуарні парки в системи магістральних нафтопроводів
- •15.1. Призначення та класифікація резервуарів
- •15.2 Системи перекачування
- •Перекачування термооброблених нафт
- •15.3. Коротка характеристика нафтопродуктопроводів
- •15.4 Особливості трубопровідного транспорту нафтопродуктів
- •16. Зберігання і розподіл нафтопродуктів
- •16.1 Типи сховищ нафти
- •16.2. Операції, проведені на нафтобазах
- •16.3. Резервуари нафтобаз
- •16.4 Зливоналивні пристрої для залізничних цистерн
- •17.3. Підземне зберігання нафтопродуктів
- •17. Нафтові гавані, причали
- •17.1 Загальні положення
- •17.2. Установки наливу автомобільних цистерн
- •Сховища у відкладеннях кам'яної солі
- •Шахтні сховища
- •Льодогрунтове сховище
- •Автозаправочні станції
- •18. Трубопровідний транспорт газу
- •18.1. Властивості газів, що впливають на технологію їх транспорту
- •18.2. Класифікація магістральних газопроводів
- •18.3. Основні об'єкти та споруди магістрального газопроводу
- •18.4. Особливості трубопровідного транспорту зріджених газів
- •19. Зберігання і розподіл газу
- •19.1. Нерівномірність газоспоживання та методи її компенсації
- •19.2. Зберігання газу в газгольдерах
- •19.1. Підземні газосховища
- •19.2. Газорозподільні мережі
- •3) Триступенева – це система газопостачання, де подача і розподіл газу споживачам здійснюються по газопроводах і низького, і середнього, і високого тисків; вона рекомендується для великих міст.
- •Автомобільні газонаповнювальні компресорні станції
- •19.5. Сховища зріджених вуглеводневих газів
- •20. Спорудження трубопроводов
- •20.1. Склад робіт, які виконуються при будівництві лінійної частини трубопроводів
- •20.2. Земляні роботи
- •21. Зварювальні і монтажні роботи
- •21.1. Зварювальні роботи
- •21.2. Ізоляційно-укладальні роботи
- •21.3. Очищення внутрішньої порожнини і випробування трубопроводів
- •22. Спорудження переходиів магістральних трубопроводів через перешкоди
- •22.1 Повітряні переходи
- •Будівництво морських трубопроводів
- •23. Спорудження насосних і компресорних станцій магістральних трубопроводів
- •23.1 Загальнобудівельні роботи на перекачувальних станціях
- •Спеціальні будівельні роботи при спорудженні нс і кс
- •Монтаж технологічних трубопроводів
- •Монтаж резервуарів для нафти і нафтопродуктів
- •24. Перспективні ресурси газовидобутку україни
- •24.1 Шахтний метан в енергетичному балансі країни
- •24.2 Сланцевий газ в енергетичному балансі України
- •Нафтогазовий комплекс україни
- •Основними видами діяльності наКу є:
- •Дочірніми компаніїми нак «Нафтогаз України» з видобутку і переробки нафти і газу є:
- •Список літератури
6.2. Обертальне буріння
При обертальному бурінні руйнування породи відбувається в результаті одночасної дії на долото осьового навантаження і крутного моменту. Під дією навантаження долото втискується в породу, а під дією крутного моменту - сколює її.
Існує два способи обертального буріння - роторний і з вибійними двигунами. При роторному бурінні (рис. 6.3) потужність від двигунів 9 передається через лебідку 8 до ротора 16 - спеціального обертального механізму, встановленого над устям свердловини в центрі вишки. Ротор обертає бурильну колону і нагвинчене на неї долото 1. Бурильна колона складається з ведучої труби 15, спеціального перевідника 6 і бурильних труб 5.
При бурінні з вибійними двигунами долото 1 нагвинчується на вал, а бурильна колона з’єднується з корпусом двигуна 2. При роботі двигуна обертається його вал з долотом, а бурильна колона не обертається. Характерною особливістю обертального буріння є промивання свердловини водою або спеціальною рідиною протягом усього періоду роботи долота на вибої.
Для цього два (рідше один або три) насоси 20, що приводяться в дію від двигунів 21, нагнітають промивальну рідину по трубопроводу 19 в стояк-трубу 17, встановлену в правому куті вишки, далі в гнучкий буровий шланг 14, вертлюг 10 і в бурильну колону. Досягнувши долота, промивальна рідина проходить через наявні в ньому отвори і по кільцевому простору між стінкою свердловини і бурильною колоною піднімається на поверхню, захоплюючи з собою частинки розбуреної породи. Тут же в жолобній системі 18 і в очисних механізмах промивальна рідина очищається від вибуреної породи, надходить в прийомні ємності 22 бурових насосів і знову закачується в свердловину.
У міру поглиблення свердловини бурильна колона, підвішена до талевої системи, що складається з кронблока, талевого блока 12, крюка 13 і талевого каната 11, подається в свердловину. Коли ведуча труба 15 ввійде в ротор 16 на всю довжину, включають лебідку, піднімають бурильну колону на довжину ведучої труби і підвішують бурильну колону з допо могою елеватора або клинів на столі ротора. Потім відгвинчують ведучу трубу 15 і разом з вертлюгом 10 спускають в обсадну трубу, встановлену в похилу свердловину (шурф), довжина якої дорівнює довжині ведучої труби. Ця свердловина буриться заздалегідь в правому куті основи вишки приблизно на середині віддалі від центра до її ноги. Після цього бурильну колону нарощують шляхом пригвинчування до неї однієї труби, довжиною приблизно 12 м, знімають з елеватора або клинів, спускають у свердловину на довжину нарощеної труби, підвішують з допомогою елеватора або клинів на столі ротора. Із шурфа піднімають ведучу трубу з вертлюгом, пригвинчують її до бурильної колони, звільняють бурильну колону від клинів або елеватора, опускають долото до вибою і продовжують процес буріння.
Для заміни зношеного долота піднімають із свердловини всю бурильну колону, замінюють долото і знову опускають її. Спуско-підіймальні роботи ведуть також з допомогою талевої системи. При обертанні барабана лебідки талевий канат намотується на барабан або змотується з нього, що і забезпечує підйом або спуск талевого блока і крюка. До останнього з допомогою штропів і елеватора підвішують бурильну колону, яка піднімається або опускається.
При підйомі бурильну колону розгвинчують на секції, довжина яких визначається висотою вишки (близько 25 м при висоті вишки 41 м). Відгвинчені секції, що називаються свічками, встановлюють у ліхтарі вишки на спеціальному підсвічнику.
Рис. 6.3 – Схема установки для буріння нафтових та газових свердловин обертовим способом
Спускають бурильну колону в зворотному порядку. В даний час застосовують три види вибійних двигунів: турбобури, гвинтові двигуни та електробури. При бурінні з допомогою турбобура або гвинтового двигуна гідравлічна енергія потоку промивальної рідини, що рухається вниз в бурильній колоні, перетворюється в механічну енергію на валу вибійного двигуна, з яким з’єднане долото.
При бурінні з електробуром енергія до його двигуна подається по кабелем, секції якого змонтовані всередині бурильної колони. Процес буріння свердловини чергують із спуском обсадних колон 3,7, цементуванням затрубного простору 4, проведенням каротажних робіт, дослідженням перспективних пластів, тощо.
