5. За спеціалізацією:
ощадні;
інвестиційні;
іпотечні;
розрахункові (клірингові).
Банк набуває статусу спеціалізованого, якщо понад 50% його активів є активами одного типу.
2. Походження та розвиток комерційних банків.
Етапи розвитку банків |
Характеристика здійснюваних банківських операцій |
Стародавні Вавилон, Греція, Рим |
Роль банків виконували храми, які приймали гроші на зберігання і видавали позички під заставу майна або боргові розписки. |
Середні віки: 1171р. XIV –XV ст.. |
Зародження банківської справи: Засновано банк Венеції. Завдяки розвитку торгівлі банки створюються купцями у багатьох Європейських країнах. Їх основним призначенням було кредитування товаровиробників та здійснення розрахунків. Повноцінні гроші в банківських операціях витісняються борговими розписками та записами на рахунках, що призводить до появи банкнот, векселів, чеків і впровадження практик безготівкових розрахунків. |
XVII – XIX ст.. |
Розвиток капіталістичного виробництва зумовив перехід від діяльності банків, що базувалась на емісії банкнот та наданні позичок з власних коштів, до кредитування за рахунок залучених коштів у формі клієнтських вкладів. Швидко розвиваються пасивні операції, пріоритетним стає посередництво у платежах та кредитуванні. Власний капітал банків слугує фондом, що гарантує вклади клієнтів і платоспроможність банківських установ. |
Кінець XIX ст.. – початок XX ст.. |
Посилюється концентрація банків, яка відбувається шляхом інтенсивного зростання великих банків, об’єднання банків, поглинання одних банків іншими. |
70-80 рр. XX ст.. |
Поширюється міжнародна діяльність великих банків, з’являються транснаціональні банки,утворюються банківські консорціуми. |
XXI ст.. |
Роль КБ проявляється у наступному:
|
3.Основи організації та специфіка діяльності окремих видів комерційних банків.
Комерційні банки різних видів і форм власності створені відповідно до Законів України "Про банки і банківську діяльність", "Про господарські товариства" та інші.
Банк вважається створеним і набуває статусу юридичної особи з моменту його реєстрації в НБУ.
Етапи реєстрації комерційних банків:
1. Акумулювання певної суми грошей на тимчасовому рахунку НБУ. |
|
|
|
|
|
4. Передача документів з відповідним висновком до центрального апарату НБУ на розгляд комісії з питань нагляду і регулювання діяльності банків або Правлінню НБУ. |
|
5. Рішення про можливість створення комерційного банку. |
2.
Подання
до регіонального управління (РУ) НБУ
пакета документів (заява про реєстрацію,
установчі документи, економічне
обґрунтування)
3.
Розгляд
РУ НБУ реєстраційних документів про
створення комерційного банку.
Розмір статутного фонду визначається засновниками банку, але не може бути меншим за нормативні вимоги НБУ.
Мінімальний розмір статутного капіталу на момент реєстрації не може бути меншим:
для місцевих кооперативних банків - 1 млн. євро;
для комерційних банків, які здійснюють свою діяльність на території однієї області - 3 млн. євро;
для банків, які здійснюють свою діяльність на території всієї України - 5 млн. євро.
Організація комерційного банку, крім реєстрації, передбачає ліцензування банківської діяльності. Воно полягає у наданні офіційного дозволу на здійснення певних банківських операцій. Цей дозвіл видає НБУ.
Комерційні банки бувають універсальними і спеціалізованими. Універсальними називають банки, які виконують широке коло операцій та охоплюють багато секторів грошового ринку.
Спеціалізованими називають банки, які виконують окремі операції чи функціонують у вузькому секторі грошового ринку та понад 50% їх активів є активами одного типу.
Найбільш поширеними спеціалізованими банками є ощадні, інвестиційні і іпотечні.
Ощадні банки - головним клієнтом банків є населення. Діяльність цих банків контролюється державою. Ощадбанки надають споживчі кредити.
Інвестиційні банки - здійснюють мобілізацію довгострокового позичкового капіталу і надають його підприємницьким структурам і державі. Механізмом залучення клієнтів є емісія і розміщення облігацій та інших видів зобов'язань (векселів, сертифікатів).
Іпотечні банки - спеціалізуються на видачі довгострокових позичок під заставу нерухомості (землі і міських будівель). Ресурсами іпотечних банків є власні накопичення.