Тема: судові витрати.

НАВЧАЛЬНА МЕТА: систематизувати теоретичні знання про судові витрати, їх роль та значення для регулювання спорів у господарських відносинах.

ПЛАН:

1. Суть і значення судових витрат.

2. Оплата послуг перекладача і адвоката.

3. Судовий збір в господарському процесі.

Нормативно-правові акти:

1. Конституція України від 28.06.96р. № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України, 1996р., №30(23.07.96), ст.. 141.

2. Господарський процесуальний кодекс від 06.11.1991р. № 1798-XII// Відомості Верховної Ради України, 1992р., №6, ст.56.

3. Про судовий збір: закон України від 08.07.2011р. № 3674-VI // Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 14, стор. 633, стаття 87.

Додаткова література:

1.Роїна О.М. Господарський процес: Практичний посібник - К: Алерта: ЦУЛ, 2011. – 192с.

2. Чернадчук В.Д. Господарське процесуальне право України.- С.:Університетська книга, 2006.

3. Господарське процесуальне право: Підручник / За ред. Харитонової. – К.: Істина, 2009. – 360 с.

Анотації

Першочергово слід відзначити, що наявність грошових витрат в господарському процесі і подальший порядок їх розподілу є однією з мір впливу на порушника законодавства. Разом з тим, їх порівняно невеликий розмір не має бути перешкодою для реалізації права на судовий захист прав та законних інтересів учасників господарських відносин, що в свою чергу додатково дасть змогу державі компенсувати витрати на утримання судової влади. Отже, з’ясуйте що входить в комплекс судових витрат в господарському процесі? Чим обумовлюється розмір судових витрат і який порядок його визначення?

Особливу увагу слід приділити порядку оплати послуг перекладача та адвоката. Визначте в якому порядку здійснюється компенсація цієї оплати при розподілі судових витрат по результатах розгляду справи.

Контрольні питання:

1. Що входить в комплекс судових витрат?

2. Як визначається розмір судового збору?

3. Який порядок сплати судових витрат?

4. Який порядок повернення судових витрат?

ТЕМА: ПРОЦЕСУАЛЬНІ СТРОКИ І ПОЗОВ В ГОСПОДАРСЬКОМУ ПРОЦЕСІ.

НАВЧАЛЬНА МЕТА: систематизувати теоретичні знання про позовну форму захисту прав та законних інтересів суб’єктів господарювання, її роль та значення для регулювання спорів у господарських відносинах.

ПЛАН:

1. Право на позов

2. Позовна давність.

3. Ціна позову.

4. Подання зустрічного позову.

Нормативно-правові акти:

1. Конституція України від 28.06.96р. № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України, 1996р., №30(23.07.96), ст.. 141.

2. Господарський процесуальний кодекс від 06.11.1991р. № 1798-XII// Відомості Верховної Ради України, 1992р., №6, ст.56.

Додаткова література:

1.Роїна О.М. Господарський процес: Практичний посібник - К: Алерта: ЦУЛ, 2011. – 192с.

2. Чернадчук В.Д. Господарське процесуальне право України.- С.:Університетська книга, 2006.

3. Господарське процесуальне право: Підручник / За ред. Харитонової. – К.: Істина, 2009. – 360 с.

Анотації

При вивченні цієї теми слід визначити в чому полягає суть права на позов в об’єктивному та суб’єктивному розуміннях, і яким чином є можливість його реалізувати. Особливий вплив при цьому має позовна давність. Тому на основі норм цивільного кодексу з’ясуйте, що таке позовна давність і які наслідки має пропуск строку позовної давності.

Важливим моментом даної теми є ціна позову та порядок її визначення. Вкажіть які наслідки може мати невірне визначення ціни позову або її відсутність загалом. На кого покладається в таких випадках обов’язок визначення ціни позову?

Також зверніть увагу на правові способи захисту інтересів відповідача, зокрема, на його можливість подати зустрічний позов, в рамках якого позивач з відповідачем міняються місцямим в процесі.

Контрольні питання:

1. Що таке право на позов?

2. Яким чином реалізовується право на позов?

3. Що таке позовна давність?

4. Який загальний строк позовної давності?

5. Які наслідки має пропуск строку позовної давності?

6. Що таке зустрічний позов?

7. Який порядок подачі зустрічного позову?

Тести

1. Процесуальні дії в господарському процесі вчиняються у строки:

1. встановлені Конституцією України;

2. встановлені Господарським процесуальним кодексом України;

3. призначені господарським судом;

4. узгоджені сторонами;

5. встановлені прокурором.

2. Строки для вчинення процесуальних дій визначаються:

1. періодом часу;

2. точною календарною датою;

3. умовним періодом часу;

4. зазначенням події, що повинна неминуче настати;

5. зазначенням події, яка можливо не настане.

3. Перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, починається:

1. з попереднього дня до календарної дати, якою визначено його початок;

2. наступного дня після календарної дати, якою визначено йо­го початок;

3. наступного дня після настання події, якою визначено його початок;

4. з попереднього дня настання події, якою визначено його початок;

5. у день, яким визначено його початок.

4. Перебіг процесуального строку, обчислюваного місяцями, починається:

1. з попереднього дня до календарної дати, якою визначено його початок;

2. наступного дня після календарної дати, якою визначено йо­го початок;

3. наступного дня після настання події, якою визначено його початок;

4. з попереднього дня настання події, якою визначено його початок;

5. у день, яким визначено його початок.

5. Перебіг процесуального строку, обчислюваного днями, по­чинається:

1. з попереднього дня до календарної дати, якою визначено його початок;

2. наступного дня після календарної дати, якою визначено йо­го початок;

3. наступного дня після настання події, якою визначено його початок;

4. з попереднього дня настання події, якою визначено його початок;

5. у день, яким визначено його початок.

6. У випадках, коли останній день строку припадає на неробо­чий день, днем закінчення строку вважається:

1. попередній останній робочий день;

2. цей неробочий день;

3. перший наступний за ним робочий день;

4. узгоджений сторонами день;

5. визначений господарським судом день.

7. Господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках:

1. призначення господарським судом судової експертизи;

2. неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'я­заної з нею іншої справи, що вирішується;

3. необхідності витребування інших доказів;

4. заміни неналежного відповідача;

5. заміни однієї з сторін її правонаступником.

8. Господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадках:

1. призначення господарським судом судової експертизи;

2. неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'я­заної з нею іншої справи, що вирішується;

3. необхідності витребування інших доказів;

4. заміни неналежного відповідача;

5. заміни однієї зі сторін її правонаступником.

9. Господарський суд відкладає розгляд справи у випадках

1. призначення господарським судом судової експертизи;

2. неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'я­заної з нею іншої справи, що вирішується;

3. необхідності витребування інших доказів;

4. заміни неналежного відповідача;

5. заміни однієї з сторін її правонаступником.